Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Сокальська кераміка сформувалася в місті Сокаль на Львівщині і належить до провідних гончарних осередків України з XV століття. (Фото: сайт Мінкультури)
Міністерство культури України включило «Традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Мінкультури.
Сокальська кераміка — це різновид кераміки, що сформувався на території Сокаля (нині — місто у Шептицькому районі Львівської області, адміністративний центр Сокальської міської громади) — одного з провідних гончарних осередків України, відомого з XV століття.
Вона вирізняється серед інших насамперед колоритом, мотивами декору та стилістикою, притаманними лише цьому осередку: широкими, лапідарними мазками зеленого, жовтого й брунатного кольорів на білому тлі, підкреслено великими головними композиційними елементами із зображеннями птахів, гілок, пишних квітів, соняшників, великих розет і годинника.
Технологія виготовлення керамічних виробів базується на традиційних прийомах ручного гончарства та багатоступеневому декоративному оздобленні.

Сьогодні вироби сокальської кераміки поєднують традиційні художні мотиви з ужитковим призначенням, органічно входячи в сучасний побут як практичний і водночас декоративний елемент.
Традиція побутування сокальської кераміки тісно пов’язана з повсякденним життям місцевих мешканців. Глиняні горщики, макітри, глечики, миски, баньки, кухлі та дзбанки використовують у щоденному побуті. У глиняному посуді готують страви, зберігають молочні продукти, воду, зерно, мед та інші харчові продукти. Завдяки природним властивостям глини такий посуд тривалий час зберігає температуру й смакові якості їжі.

Окремі вироби виконують обрядову та декоративну функції. Кераміку використовують під час релігійних свят, родинних подій, весільних і календарних обрядів, а також для оздоблення житлового простору. Декоративні миски, тарелі, кахлі та інші оздоблені вироби розміщують у традиційному інтер’єрі як символи добробуту, охайності та естетичного смаку родини.
Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.

Нагадаємо, що Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України існує з 2012 року. Станом на сьогодні до нього внесено вже понад 120 елементів.
Як повідомляла УМ, Стратегію розвитку нематеріальної культурної спадщини обговорили в Музеї просто неба.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>