Костянтин Бобрищев: «Кожна моя фотографія — не просто страшна. Вона — як правда, як істина»
«У цієї книги є один недолік: вона занадто важка», — ставлячи автографи, ніби виправдовується її автор. >>
У всесвітній мережі з’явилися перші кадри фільму про події в центральному парку Вінниці, що отримали назву «вінницької трагедії». Про ідею створення фільму та про те, що саме лягло в сюжет, активно пишуть закордонні ЗМІ, скажімо, нещодавно про це розповіла польська газета Slowo Polskie.
Фільм «Батькові», що знімають у канадському Монреалі, зображує реальну історію злочину НКВС наприкінці 30-х років проти українців, поляків і росіян, які мешкали у радянській Вінниці. Знімається він за однойменною поемою Аліни Бандровської, що розповідає історію життя батька письменниці Адама Бандровського.
Водночас цей фільм став режисерським дебютом полячки Діани Скаї, яка народилася у Вірменії, а сьогодні мешкає в Канаді. Із Вінницею режисера також пов’язує трагічна історія її родини. До зйомок фільму, ставши співрежисером, долучилась і відома в Польщі акторка, яка знімалась у фільмах Анджея Вайди, Кшиштофа Зануссі й популярних вітчизняних серіалах, Ліліана Коморо.
Усього одне з трагічних життів на тлі тисяч таких же...
Учителя Вінницького сільськогосподарського технікуму, молодого поета Адама Бандровського НКВС заарештував узимку 1938 року. Він — одна із тринадцяти тисяч жертв злочину проти вінницьких поляків, українців і росіян, приводом для знищення котрих стала боротьба з ворогами комуністичного режиму і «шпигунство» на користь Польщі.
Життя молодого вчителя обірвалося пострілом у потилицю після тривалих тортур. Тіло Адама Бандровського, як і багатьох закатованих НКВС, таємно поховали у братській могилі вінницького парку. Про нього та долі інших жертв сталінського режиму стало відомо лише в 1943 році, майже одночасно з розкриттям катинського злочину. На відміну від катинських поховань, у вінницьких могилах покоїлись останки тiльки цивільних, а трагедія їхнього життя й надалі залишається доволі таємничим епізодом сталінських злочинів. Вважається, що досі у вінницькому парку залишаються останки тіл закатованих тим режимом.
Близько двох років тому тут з ініціативи польської громадської організації «Кресов’яци», зокрема її голови, журналіста Юрія Войціцького та за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Вінниці відкрили меморіальні дошки, присвячені вшануванню пам’яті знищеного римо-католицького кладовища та жертв політичних репресій комуністичного режиму 1937-1938 років.
Згаданий фільм створюється під патронатом Генерального консульства РП у Монреалі, Посольства Республіки Польща у Києві і Генерального консульства Республіки Польща у Вінниці. Останнє, під час збору документальних матеріалів, допомогло митцям отримати доступ до недоступних раніше джерел. Наприклад, в архіві НКВС вдалося відшукати оригінали ордера на арешт, документи слідства, смертний вирок і... рішення вже пізнішого періоду про реабілітацію Адама Бандровського.
«У цієї книги є один недолік: вона занадто важка», — ставлячи автографи, ніби виправдовується її автор. >>
Слово «репарації» в уяві загалу асоціюється переважно з тим, як переможений Третій Рейх розплачувався за скоєне під час Другої світової війни. >>
Робота спецслужб завжди викликає жвавий інтерес у суспільства, бо саме завдяки їй нерідко змінюється хід історії. >>
Вчора третій Президент України Віктор Ющенко перебував у Тернополі, де взяв участь в урочистостях з нагоди 60-річчя Західноукраїнського національного університету. >>
У Польщі триває розслідування вбивства російського художника, карикатуриста та акціоніста Семена Скрепецького (справжнє ім’я — Роберт Кузовков), який був відомий своїми сатиричними роботами проти президента росії володимира путіна, глави Чечні рамзана кадирова та інших представників російської влади >>
До співробітників Тернопільського районного управління поліції звернулася 76-річна жителька обласного центру, яка стала жертвою поширеної шахрайської схеми, побудованої на викликанні довіри та емоційної прихильності і закоханості. >>