Немов з гусей вода

Немов з гусей вода

Багато чинників у середу було проти «Шахтаря» та «Динамо». Проте пекельний тиск трибун у Трабзоні та Брюгге, нереалізований та перебитий пенальті, вилучення гравців і оберемок жовтих карток, нарешті дощ — усе це не стало на заваді виходу двох наших команд до омріяного групового турніру Ліги чемпіонів. Є приказка: а з них, немов із гусей вода. Тепер ми справді можемо жартувати, адже кияни вистояли в меншості з виходом на поле двох «гусей» — Андрія Гусина та Олега Гусєва. Щоб повторити успіх чотирирічної давнини, коли в суперлізі було відразу два представники України, довелося створити спортивний подвиг. Саме те, що наші чемпіон та віце-чемпіон змогли стати на дві голови вище за обставини (як у «Динамо») чи просто суперника (йдеться про «Шахтар»), і є найголовнішим досягненням наших команд. Чому б після найяскравішого виходу в груповий турнір за багато років обом грандам вітчизняного футболу не вести реальну боротьбу за вихід у 1/8 фіналу цього турніру? Хай обставини і цього разу не найсприятливіші, адже чого було очікувати від перебування під час жеребкування у четвертому «кошику». >>

Смертоносна мобілка

Від сьогоднішнього дня робота на сумнозвісному ринку «Троєщина» поновиться. Доручення відкрити базар мер Києва Олександр Омельченко дав учора після розмови з керівництвом ринку та його працівниками, які прийшли з пікетом під стіни Київміськадміністрації. Частина продавців ринку, які не знали про рішення мера, вчора знову спробувала заблокувати проїжджу частину, але цього разу міліція пригрозила розігнати пікетувальників гумовими кийками і... порушила кримінальну справу проти працівників ринку про блокування комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства. Втім, як саме Державна автоінспекція визначатиме всіх, хто брав участь у перекритті доріг («УМ» уже писала, що живими ланцюгами дороги позавчора перекривало близько 5 тисяч людей), поки що невідомо. >>

Спроба апеляції №2

Учорашнє ранкове засідання колегії судової палати з цивільних справ Верховного Суду України закінчилося вигуками «Слава Україні», «Слава Верховному Суду». Емоції українських письменників, які з осені минулого року борються за справедливість у вітчизняних судах, вихлюпнулися на повну силу, коли після наради головуючий на колегії Анатолій Ярема оголосив рішення: повернути касаційну скаргу голови НСПУ Володимира Яворівського на повторний розгляд до апеляційного суду міста Києва. І якщо учора судді весь час наголошували, що красномовство обурених літераторів і народних депутатів тут недоречне, бо суд розглядає питання не по суті, а по процедурі, то на повторному засіданні Апеляційного суду йтиметься якраз по суті — чи визнавати створену 29 жовтня минулого року 70 літераторами «нову спілку» і нового її голову Наталю Околітенко, чи кваліфікувати збори письменників-«меншовиків» у Пущі-Водиці як нелегітимні. >>

Без наших не обійшлося...

Мешканець Первомайська, що на Луганщині, 24-річний Сергій Шаров був пасажиром Ту-154, повідомила прес-служба українського МЗС. Наразі українські дипломати і родичі загиблого вирішують питання транспортування труни з тілом Сергія на батьківщину. Можливо, хтось iз його близьких відправиться в Росію, оскільки, як повідомляє офіційний сайт авіакомпанії «Сибір» (якій належав розбитий літак), у Москві та Ростові-на-Дону створені спеціальні штаби з роботи з родичами загиблих пасажирів та членів екіпажу. Вчора ввечері в Ростов мала прибути перша група із Сочі, за ними — група з Москви. Оперативний штаб «Сибіру» цілодобово діє у московському аеропорту «Домодєдово». Працівники компанії рекомендують мати при собі всі необхідні документи, що засвідчують родинні зв'язки із загиблим, та його фотографію для впізнання. >>

Гуд бай, Італія?

Духовний лідер іракських шиїтів великий аятола Алі аль-Сістані у середу несподівано повернувся на батьківщину з Лондона, де проходив курс лікування хвороби серця, та закликав своїх співвітчизників вирушити у марш на священне місто шиїтів Ен-Неджеф з метою покласти край кривавому військовому протистоянню між бойовиками радикального шиїтського лідера Муктади аль-Садра та іракськими урядовими й американськими підрозділами. Аль-Сістані сподівається, що втручання народу припинить кровопролиття та вбереже від руйнації головні святині шиїтів. Сам аль-Сістані провів ніч у місті Басра на півдні країни та вчора зранку вирушив до розташованого за 400 кілометрів Ен-Неджефа. Колона його автомобілів та автобуси з тисячами віруючих пересуваються під охороною іракської поліції та американських гелікоптерів. Тисячі шиїтів з інших куточків країни рухаються на Ен-Неджеф всіма можливими засобами пересування. Іракська поліція обстріляла одну з колон — двоє людей загинули. Аятола закликав тих своїх прихильників, які вже дісталися міста, не входити до нього, а брати Ен-Неджеф у кільце облоги. >>

Трагедія накладається на трагедію

44-річний мешканець Голлівуда Карлос Арредондо, костаріканець за походженням, після отримання позавчора повідомлення про смерть його 20-річного сина Александра, морського піхотинця, в боях у місті Ен-Неджеф вдався до акту самоспалення, повідомила вчора агенція «Ассошіейтед Пресс». >>

Нечистий четвер

Минулого четверга у полтавському корпункті «України молодої» пролунало одразу кілька «гарячих» телефонних дзвінків. Мешканці обласного центру скаржилися на закриття ринку на площі Зигіна у зв'язку з «форс-мажорними» обставинами — очікуванням приїзду в місто Прем'єр-міністра і єдиного кандида від влади на президентських виборах Віктора Януковича. Такі ж нарікання земляків на безглузді ринкові «шлагбауми» того дня довелося вислухати й голові обласного осередку Всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!», відомому полтавському правозахисникові й журналісту Анатолію Банному. >>

Тягнуться до сильнішого

Як утовкмачує у наші голови пропагандистська машина нинішньої влади, Донбас голосуватиме на наступних президентських виборах за Віктора Януковича, вважай, одностайно. Крім того, діючий Прем'єр-міністр нібито має беззаперечну й масову підтримку так званих центристських. Очолюване головою Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення Іваном Чижем Всеукраїнське об'єднання лівих «Справедливість» тут теж винятком не стало, підтримавши на своєму з'їзді кандидатуру глави уряду. Тож навряд чи хтось сподівався, що в цьому «тихому болоті» — на Донеччині, де «все схвачено», — заведеться якась там опозиція. До того ж у лавах «Справедливості» донбаські організації відігравали, без перебільшення, ключову роль. Донецька, яка нараховувала близько семи тисяч членів, належала до найчисельніших та найавторитетніших. Павлоградська домінувала на Дніпропетровщині, бо була чи не єдиною живою і впливовою. Свого часу на її базі навіть проходило засідання політради всієї партії, що засвідчило високий рівень роботи місцевої організації. >>

Народ не дозволить владі себе обдурити!

Напередодні виборів усі політики раптово відчувають потребу поспілкуватися з народом «у глибинці». Однак це не означає, що сьогодні-завтра ви зустрінете у своєму селі чи містечку поважного кандидата у президенти, який, судячи з новин на центральних телеканалах, удень і вночі тільки те й робить, що турбується про народ. Таким кандидатам променади сільськими вулицями ні до чого — їм подавай зігнані всіма можливими засобами адмінресурсу мітинги у найбільших містах України, які можна гордо демонструвати по «своєму» телебаченню як доказ «народної підтримки». Така й підтримка, як кандидатська щирість... >>

Петро — святий, всі решта — грішні

Словосполучення «опозиційна четвірка», яке ще кілька місяців тому звучало цілком природно й органічно, тепер здається далеким анахронізмом. Зрештою, навряд чи варто було сподіватися на те, що комуністи довго йтимуть пліч-о-пліч із «Нашою Україною» та Блоком Тимошенко — надто різні у них погляди на економіку, політику й навіть систему влади. Прикро, звісно, що до єдиної опозиційної коаліції так і не долучилися соціалісти, але це вже інша розмова. Йдеться-бо не про Олександра Мороза, а про ставлення до нього — здавалося б, близького партнера по «лівизні» — першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка. >>

Зроби Кучмі приємне — прибери оранжевий намет

Що менше часу залишається перебувати на своїй посаді нашому улюбленому президентові, то більшою сентиментальністю до дорогого Леоніда Даниловича проникаються так звані «носії адмінресурсу» — як на місцях, так і в центрі. Що поробиш — за довгі десять років життя з Кучмою якось уже до нього звикли, пригрілися... Так і хочеться зробити рідному гарантові щось приємне. Або принаймні вберегти від зайвих переживань, як це спробувала зробити харківська влада. >>

Язик до перемоги не приведе

Цього разу в Харкові мовна карта на президентських виборах, схоже, не дотягне до статусу козирної. Днями представники політичних партій регіону спробували зробити розвідку боєм за «круглим столом», але, як не дивно, розійшлися, так і не здійнявши традиційну бурю у склянці. >>

Донецьк із Києвом — брати навік

Передвиборча кампанія без провокацій в Україні — все одно що борщ без буряка. А якщо йдеться про президентські вибори-2004, провокаційних несподіванок варто чекати на кожному кроці. Не уникнув «сюрпризу» й мер Києва, кандидат у президенти Олександр Омельченко. >>

Зерна безпорадності

Натхненні президентськими виборами аграрні чиновники знайшли свій рецепт «українського дива». Виявляється, можна купувати дороге зерно і водночас пекти з нього дешевий хліб. Захоплені бажанням виконати невиконуване, щоб прихилити на бік влади електоральні симпатії як селян, так і споживачів, урядовці викручують руки пекарям і зерновим торговцям. У відповідь українські зернові компанії виводять капітали в Росію, бо вважають, що найближчі два-три роки в Україні їм робити нічого. >>

Анджеліна як проблема

Американська кінозірка Анджеліна Джолі просто не може спокійно всидіти на місці — постійно їй треба чимось займатися й десь світитися. Причому йдеться зовсім не про професійну кар'єру: схоже, Анджеліні так і судилося на все життя залишитися зіркою однієї ролі — після «Лари Крофт — розкрадачки гробниць» їй не вдалося зіграти в жодному фільмі, де її персонаж запам'ятався б глядачам більше. Енергії, яка б'є з Джолі ключем, актриса знаходить інше застосування. Наприклад, їздить з благодійними місіями по різноманітних нерозвинених і бідних країнах як посол доброї волі ООН або влаштовує всілякі доброчинні вечірки для хворих дітей, сиріт тощо. А недавно 29-річна знаменитість вирішила ще й навчитися керувати літаком, вбивши одразу двох зайців: знайти собі нове заняття й опанувати транспортний засіб, за допомогою якого можна перевозити гуманітарні вантажі в різні точки тієї ж Африки. >>

Билися президент із послом. Об заклад

Вважається, що дипломати — люди помірковані й неазартні, адже потреба продумувати кожен свій крок зовсім не поєднується зі, скажімо, походами до казино або грою на тоталізаторі. Та й президентам нібито розважатися таким чином не належить, адже, чого доброго, можна й країну програти. Далебі! Дипломати й президенти — теж люди, і їм часом теж кортить полоскотати нерви — якщо не високими ставками у грі в рулетку, то принаймні невинним парі. Так, як повноважному послу США в Литві Стівенові Маллу та литовському президентові Валдасу Адамкусу. >>

«Перебутній час я перебув...»

Поет, прозаїк, кінорежисер, актор і сценарист Микола Вінграновський, котрий нещодавно завершив свій земний шлях, був пронизливим ліриком, філософом земної і небесної гармоній. Народившись у південних українських степах, був помічений геніальним Олександром Довженком, учився в нього режисурі у Москві. Водночас писав вірші. Зіграв головну роль у фільмі за Довженковим сценарієм «Повість полум'яних літ», що мав світовий успіх. А за тим приїхав на роботу до Києва, на кіностудію... >>

Іменини серця

Як добре одного ранку прокинутися у зовсім іншому місті: підметеному, пофарбованому і оманливо феєричному, мов головна ялинка на межі старого і нового років. Спросоння у реальність цієї невловимої грані віриться особливо легко. А раптом і справді рукотворне диво під назвою «ювілей» залишиться і після того, як літаки розвезуть по домівках усіх VIP-персон і мотивація білити фасади та прибирати сміття знову відпаде на довгі півстоліття. Скажімо, у день відкриття каскаду фонтанів у саду Шевченка городяни дружно переймалися однією і тією ж проблемою: як часто тут подаватимуть воду і чи працюватиме унікальний куточок мегаполісу взагалі колись після свята. Подібна тривога цілком зрозуміла. Архітектурний шедевр був збудований ще до 300-літнього ювілею. А от коли струменіла тут вода, знають, напевне, тільки старожили. >>

Арсенал у стіні

Справжній фурор серед мешканців тихої вулиці Вишнева, а це переважно приватний сектор у мікрорайні Гречани, викликала незвичайна знахідка в одному з будинків. Молодий господар, одержавши у спадок помешкання, заходився робити в ньому ремонт. Однак, знявши штукатурку, робітники несподівано натрапили на цинковий ящик. >>

Євро-хатинка

Напередодні Дня незалежності в Києві відбулося підписання угоди про співпрацю між компаніями Savant та «Житло XXІ століття». >>

Капелани, вперед!

Єпископ Луцький та Волинський Михаїл Української православної церкви Київського патріархату на Волині служить нещодавно, але за кілька місяців уже встиг втілити в життя деякі ініціативи. Зокрема, вперше на Волині при єпархії запрацювала своя прес-служба, досить часто владика зустрічається з журналістами на прес-конференціях. Деякі високопосадовці настійливо уникають живого спілкування з представниками мас-медіа і за два роки свого правління, окрім єдиної (після призначення) прес-конференції, так і не провели жодної нормальної зустрічі з журналістами. >>

Караюча рука сусідової «тіні»

В одному з будинків села Вістова Калуського району сталося два вбивства з різницею у десять років. У першому випадку тоді ще 41-річний запальний власник обійстя на п'яну руку позбавив життя односельчанина, за що тривалий час відбував покарання в ув'язненні і лише недавно повернувся додому. Однак надихатися свіжим повітрям волі він не встиг — сам став жертвою швидкого на розправу земляка. >>

Лідери беруть паузу

Черговий день Олімпійських ігор відзначився тим, що лідерам у загальнокомандному заліку — американцям і китайцям — не вдалося взяти жодного «золота». Натомість дві нагороди найвищого гатунку на велотреку дозволили Австралії витiснити Японію з третього місця. Відразу п'ять золотих медалей, здобутих росіянами, підняли їх на п'ятий рядок таблиці, причому за загальною кількістю нагород вони посідають друге місце слідом за збірною США. >>