Харків’яни не без «допомоги» ЗМІ так довго боялися нашестя «бандерівців», що нарешті таки дочекалися цілої навали «визволителів» в особі агресивних російських провокаторів. У суботу вони жорстоко розправилися з місцевими євромайданівцями (134 потрапили до шпиталів), а в неділю нагло провокували на конфлікт містян, які вийшли на мітинг проти кремлівської інтервенції.

Учора відбулася друга спроба синхронного штурму облдержадміністрацій, зокрема в Донецьку та Одесі. Перша прокотилася сходом країни в суботу — Харків, Луганськ, Донецьк (невдалими виявилися наміри сепаратистів у Херсоні та Миколаєві, де проукраїнські сили виявилися більш згуртованими).

Недільне позачергове засідання Ради було закритим — журналісти могли чути лише віддалене відлуння непростої дискусії щодо де–факто оголошеної Росією війни. А ще воно було коротким: дуже швидко парламентарії ухвалили кілька постанов, щоразу набираючи конституційну (від 300 до 318) більшість голосів.

Не без запізнення, але МВС почало розшукувати екс–Президента України Віктора Януковича. Його дані й фотографія, ненависна більшості українців, з’явились на офіційному міліцейському сайті. Генпрокуратура ж тим часом висунула кривавому правителю «підозру про злочин» — йдеться про статтю 115 ККУ («навмисне вбивство з обтяжуючими обставинами»).

Після шокуючого суботнього рішення Держдуми про введення військ на територію України неділя та понеділок минули спокійно — якщо, звісно, не зважати на силове протистояння в Криму. Аналітики та експерти починають запевняти, що імовірність початку війни з кожним днем стає все менш імовірною, проте загроза все ще існує.

У перший день весни по обіді президент Росії Володимир Путін вніс звернення до Ради Федерації про дозвіл почати війну проти України. Обговорення дуже нагадувало радянський «одобрямс» часів пізнього Брежнєва. Саме тоді СРСР припустився величезної помилки, ввівши війська в Афганістан.

Якби ще півроку тому хтось сказав, що хлопці призовного віку не ховатимуться від військкоматів, а штурмуватимуть призовні пункти, це могли б сприйняти як недолугий жарт. Однак події останніх місяців, а особливо останні акти агресії з боку російських військ у Криму, повністю змінили свідомість громадян.

Шість днів тримають облогу військові та прикордонні частини України в Криму. Вони заблоковані на своїх базах та заставах російськими вояками та БТРами. Щодня на них виходять російські переговорники, пропонують скласти зброю, прийняти присягу «на вірність кримському уряду», а то й відверто — на вірність РФ; натомість обіцяють зберегти життя і «працевлаштувати за фахом».

Хтозна, яким собі уявляв розвиток подій після «тріумфального» вторгнення на територію сусідньої держави Володимир Путін. «Повернути» Крим у склад РРСФР (міль пардон, — Російської імперії), «під шумок» постреволюційного хаосу в Києві відірвати ще парочку південно–західних регіонів, а то й реалізувати свою заповітну імперську мрію збирача «русскіх земель», загарбавши під своє іго «мать городов руських» разом з усією Україною.