Чи справді Вакс — «Бакс»?

Протистояння «Динамо» й «Шахтаря» вже давно перекинулися з футбольного поля на «шахову дошку», де розгортається боротьба ідей, ідеологій та грошей. Відтак не дивно, що практично кожна гра закінчується скандалом. Не стала винятком і зустріч флагманів українського футболу минулої суботи, яка за кількістю бруду та тоном висловлювань, мабуть, перевершила всі попередні. Керманич «біло–синіх» Юрій Сьомін звинуватив у заангажованості головного арбітра матчу Юрія Вакса, бо той на 41–й хвилині вилучив динамівця Гармаша. Саме на сімферопольського рефері Сьомін поклав усю провину за поразку своєї команди, яка вже стала четвертою поспіль на полі «Шахтаря». >>

Прапороносці на фінал Євро–2012 вже відомі

6 квітня журі у складі відомих спортивних журналістів обрало 8 щасливчиків із близько 60 кращих гравців районних змагань цьогорічного Всеукраїнського дитячого футбольного турніру з усіх регіонів України. Честь стати прапороносцями фіналу Євро–2012 буде надана Владиславові Омельченку (Кіровоград), Богданові Кокошку (Чернівці), Олександрові Шульзі (Закарпатська обл.), Владиславові Сєїну (Донецька обл.), Аркадію Пєтухову (Київ), Андрієві Луцькому (Івано–Франківськ), Олександрові Ремезову (Чернігів) та Романові Савейку (Київська обл.) >>

Легка прогулянка над Дніпром

Цього сезону чоловіча збірна України в Кубку Девіса вирішує завдання щодо повернення до І групи Євро–Африканської зони, місце в якій наші тенісисти втратили торік. Поки що підопічні Михайла Філіми впевнено розбираються зі своїми суперниками. У лютому «синьо–жовті» розбили команду Монако (5:0), а минулого уїк–енду на хардовому корті дніпропетровського тенісного клубу «Мегарон» повторили той же успіх і з кіпріотами. >>

Дві матері й одна дитина

Мешканка села Свидівок Черкаського району 42–річна Світлана Мірошник звернулася в редакцію «України молодої» зі своїм горем. «Я підозрюю, що в мене вкрали доньку, котру я народила 6 листопада 2010 року в пологовому відділенні Черкаської райлікарні». >>

Життя віртуальне — ризики реальні

«Не розмовляй з незнайомцями. У жодному разі не сідай до них у машину і не бери від них подарунків. Якщо вони спробують до тебе наблизитись, одразу ж тікай або гукай на допомогу», — саме такі настанови батьки звикли давати своїм дітям. Проте сучасні реалії диктують нам нові правила. В епоху активного користування iнтернетом з’являються нові можливості, а разом з цим — і ризики. Саме тому один із відомих операторів мобільного зв’язку розпочав соціальну рекламну кампанію «Розкажи дітям про безпеку в інтернеті». Її мета — звернути увагу батьків на необхідність виховувати дітей не тільки в повсякденному, а й у віртуальному житті. Вже зараз на вулицях українських міст з’явилися бігборди з зображенням неголеного дядечка кримінальної зовнішності, який тримає в руках табличку «Додати друга». Це нагадування і батькам, і дітям, що по той бік монітора може сидіти саме такий «друг» і далеко не з благородними намірами. >>

Літак для президента

Сьогодні виповнюється два роки відтоді, як світ вразила авіакатастрофа під Смоленськом: польський літак Ту–154М розбився під час посадки на російському аеродромі. Загинуло 88 членів делегації на чолі з президентом Польщі Лехом Качинським (окрім нього та першої леді країни, в літаку також перебували урядовці, керівники армії, депутати Сейму тощо) та 8 членів екіпажу. Усі вони планували вшанувати пам’ять десятків тисяч польських військових, розстріляних карателями з НКВС у 1940 році. Натомість, через сімдесят років після трагедії у Катинському лісі, члени скорботної делегації поповнили число жертв цієї чорної для польської нації місцини. Авіакатастрофу 10 квітня 2010 року не лише польські, а й світові ЗМІ почали називати Катинь–2. >>

Рік російської міфології

9 квітня 1989 року, в розпал горбачовської «перебудови», імперія вишкірила зуби і явила свою справжню потворну сутність. Того недільного вечора було жорстоко придушено мирну демонстрацію в Тбілісі. «Омонівці» та армійські підрозділи перекрили виходи з центральної площі грузинської столиці, де кілька днів тривав велелюдний мітинг на підтримку суверенітету Грузії. Несподівано військові напали на людей і почали бити їх саперними лопатками. Кривава бійня сколихнула громадськість. Владі довелося погодитися на створення депутатської слідчої комісії. Винними було названо керівників компартії Грузії Патіашвілі та Нікольського і генералів Родіонова та Кочетова, хоча рішення такого рівня ухвалювалися тільки з санкції вищого керівництва держави. Перед тим влада вже вдавалася до насильства в Алма–Аті, коли в грудні 1986 року казахські студенти протестували проти призначення очільником компартії Казахстану невідомого в республіці росіянина, а також 1988 року в єреванському аеропорту, Вільнюсі, Мінську та Куропатах. 1 грудня 1989 року гумовими кийками били демонстрантів у Львові. Тож коли про якогось царя чи генсека російські історики кажуть, буцімто він ліберал, не вірте: ліберальних імперій не буває, принаймні в Росії. >>

«Люди в чорному» проти «Людей у чорному–3»

Коли шість років тому у вітчизняний прокат вийшли україномовні «Тачки» — здавалося, питання, якою ж мовою нам дивитися фільми в кінотеатрах, знято раз і назавжди. Олекса Негребецький зробив прекрасний переклад, Ольга Сумська та Остап Ступка вдихнули життя та шарм у своїх героїв на колесах, і як результат — мультик «відкатали», а народ ще довго на розкладках запитував саме україномовні «Тачки». Подальші україномовні новинки прокату лише підтверджували правильність обраного курсу. Але події останніх днів повернули нас усіх у часи, коли деякі безвідповідальні щодо своєї країни дистриб’ютори скликали прес–конференції і скаржилися журналістам, що українське дублювання — це дорого, невигідно і взагалі непотрібно. >>

Зачистка музейників. Друга хвиля?

5 квітня Міністерство культури таки дотиснуло — і поставимо це слово буквально, без лапок — генерального директора головної художньої­ галереї країни: контракт з Анатолієм Мельником, який обіймав цю посаду понад 12 років, було розірвано достроково. Атака на Мельника, нагадаємо, почалася наприкінці січня, коли наказ про його звільнення через низку причин «не доїхав» до музею на вулиці Грушевського. По–перше, знімати директора НХМУ, за великим рахунком, не було за що, мотиваційна частина цього документа виглядала досить непереконливо, по–друге, сам Мельник натиснув своїм авторитетом і, нарешті, на заваді стала потужна медійна хвиля щодо маловмотивованих відставок/призначень керівників топових музеїв Києва, найбільш обурлива з–поміж них — відставка директора Національного заповідника «Софія Київська» Неллі Куковальської. >>

Заповідник красунь

Ще один прояв чудасій у музеях першого ешелону. Уже тиждень у соціальних мережах зі смаком обговорюють постать нового співробітника, наразі позаштатного, Національного заповідника «Києво–Печерська лавра» — Влади Прокаєвої (прізвище за першим чоловіком — Литовченко), яка свого часу підтвердила легенду про те, що українки — найкрасивіші жінки світу, знявшись оголеною для таблоїду «Плейбой». Від початку квітня Влада отримала окремий кабінет, як кажуть у прес–службі заповідника, дуже маленький, де працює без зарплати, але невтомно. Чутки в інтернет–мережах пророкують колишній зірці «Плейбоя», володарці титулу Міс Україна–1995, посаду заступника генерального директора Національного заповідника «Києво–Печерська лавра». >>

На електронній хвилі

«ДахаБраха» — одна з найцікавіших музичних формацій в Україні, життєве кредо якої — експеримент. Починаючи від зовнішнього вигляду й продовжуючи цю лінію у своїх композиціях, музиканти поєднують усе, що «лягає на душу», викликає їхній інтерес. Це, наприклад, барабанний ритм, що народжує асоціації з полюванням африканського племені масаїв чи спонукає згадати про дикі танці кавказьких горців. «Ми вирішили працювати в жанрі етнохаосу, тобто змішати етнічні мотиви різних народів світу. Але нам кажуть, що ми не вплітали б, все одно чути, що ми українці, основа у нас українська. Ми даємо нове життя старим українським пісням, яким уже по тисячу років», — пояснив якось «УМ» Марко Галаневич, «чоловіче обличчя» «ДахиБрахи». >>

Смуга для ВІПа

Хоча місцеві засоби масової інформації й повідомляють, що три ВІП–смуги — для чиновників, депутатів і міліції — з’явилися на автомагістралях Дніпропетровська тільки з початку нинішнього квітня, насправді ця історія має давніше коріння. Зокрема, дорога з одностороннім рухом біля в’їзду до двору будівлі міської ради вже бозна–скільки років розділена на дві частини суцільною смугою. До і після цього відрізку ніяких розмежувань немає. >>

Кави і видовищ

Чергова оказія з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком сталася у Кривому Розі, куди він завітав у рамках свого всеукраїнського туру. Після відвідин міста в інтернеті з’явився відео­запис, на якому народний обранець безжалісно трощить гральні автомати в закладі по проспекту Миру, 33, на вході якого висіла цілком безневинна вивіска «Чай/кава». При цьому нардеп вимагав від ошелешених співробітників негайно викликати міліцію і зателефонувати «криші». >>

Без світла в кінці тунелю

Прийшовши вчора до прохідної Харківського приладобудівного заводу імені Т.Шевченка, робітники з подивом зрозуміли, що в цехах їх ніхто не чекає. У відчаї вони організували стихійний пікет та перекрили рух по вулиці з символічною назвою Жовтневої революції. Біди харківських приладобудівників тривають уже четвертий рік. Принаймні борг iз заробітної плати почав накопичуватися тут іще з 2008–го і наразі становить уже більше 30 мільйонів гривень. Адміністрація обіцяла виплатити частину недоїмки минулого тижня, проте обіцянки не виконала. >>

Першим ділом — літаки

Днями до бойового складу вітчизняної військової авіації після ремонту на Львівському державному авіаремонтному заводі повернулися два літаки–винищувачі МіГ–29. Винищувачі піднялися в небо й здійснили посадку вже у Криму — на аеродромі Бельбек, повідомили «УМ» у прес–службі Міноборони. Військові додають, що ці два МіГи увійдуть до складу сил, які забезпечуватимуть безпеку повітряного простору під час проведення фінальної частини Євро–2012. До кінця травня львів’яни відремонтують ще два винищувачі. >>

Сім днів для очищення

Страсна седмиця — останній тиждень перед Великоднем. У ці дні Великий піст — найсуворіший: віруючі люди намагаються обмежувати себе в усьому на знак пам’яті про страждання Христа. Увесь Страсний тиждень присвячений спогаду останніх днів земного життя Спасителя, його страждань на Хресті, смерті та поховання. Кожного дня згадуються якісь епізоди з Біблії і кожен день щось символізує. >>

Агонії негоди

У ніч із неділі на понеділок вже друге за останні два тижні внаслідок несприятливих погодних умов відбулося знеструмлення 300 населених пунктів у шести областях. «Найбільше постраждала Хмельницька область, де знеструмлено 179 населених пунктів. Аналогічна ситуація в Чернівецькій області (53), Вінницькій (38), Київській (20), Тернопільській (7) та Житомирській (3) областях. Наразі над відновленням енергопостачання у всіх постраждалих регіонах посилено працюють працівники обленерго. >>

Останній фініш

Наставника багатьох молодих талановитих спортсменів і знаного фахівця з веслування на байдарках та каное Володимира Ястребова поховали вчора. Трагедія сталася минулої п’ятниці на веслувальній базі ДЮСШ №1 Крюківського райвиконкому Кременчука, де працював 53–річний тренер. Саме тут о 9–й годині за десять метрів від берега помітили перекинуту догори дном байдарку. Рятувальники–водолази, які прибули сюди практично одразу після повідомлення про НП, виявили у воді тіло одягненого у спортивний костюм чоловіка. >>

Дебати у конвойній

Носії мантій вітчизняної Феміди не втомлюються дивувати прецедентами у кримінальному праві. Ще не забулося судове засідання в камері СІЗО у справі Тимошенко, як його перекрило інше «ноу–хау». Судді Печерського райсуду Києва вчора провели процес просто посеред конвойної кімнати. Бо підсудний — колишній тимчасово виконуючий обов’язки міністра оборони Валерій Іващенко — бачте, не міг встати з лікарняних нош через болі у спині. Навіщо ж його лікувати, коли треба пошвидше засудити? >>

Шик президентського «Галеона»

Інтернет–видання «Українська правда» опублікувало фото нечуваної розкоші внутрішнього оздоблення одного з об’єктів резиденції «Межигір’я», де мешкає Президент Віктор Янукович. Ідеться не про головний об’єкт — п’ятиповерховий маєток, прихований від сторонніх очей, а про значно менше за масштабами приміщення — дебаркадер «Галеон», розташований у нижній частині резиденції, на березі Київського моря. Так званий «палац на воді» призначений для водного відпочинку пана Януковича з друзями переважно в літній час. >>

Не затикайте нам рота!

Якщо депутати ухвалять запропонований до розгляду документ №2450, про опозиційні мітинги можна буде забути, стверджують активісти Громадянського руху «Відсіч», які вчора провели чергову акцію протесту під будинком комітетів Верховної Ради. Спочатку молоді люди влаштували театралізоване дійство, під час якого закували себе в кайдани, символізуючи в такий спосіб втрату права на протест, на дію і на свободу слова. Згодом учасники розмалювали обличчя, щоб вони виглядали змученими, а потім прийшла перевдягнута міліція і, зігнавши всіх до стіни, вимагала мовчати. >>

Курган Палія

Православне свято Благовіщення одеські патріоти відзначили пам’ятною акцією — поблизу мікрорайону Лузанівка вони почали насипати кам’яний курган. Місце для нього обрали невипадково. Як пояснив автор ідеї, отаман Чорноморського гайдамацького з’єднання Сергій Гуцалюк, саме тут загін запорожців, очолюваний полковником Семеном Палієм, наприкінці березня–початку квітня 1691 року здобув перемогу над турецько–татарським військом. Нині про цю історичну подію нагадує велетенський дерев’яний хрест, встановлений патріотичною громадськістю кілька років тому. >>

Крапля, що рятує

Щовесни під час посту гірники з Червонограда приїздять до Львова, аби здати свою кров для онкохворих дітей. Під час Великого посту кожен віруючий здійснює свою індивідуальну дорогу каяття і прощення. У шахтарів такою хресною дорогою є жертвування 450 мл крові хворим дітям з гематологічного відділення Західно–українського спеціального дитячого медичного центру. У шахтарській столиці Львівсько–Волинського басейну курирує цю справу волонтер Товариства Червоного Хреста, донор зі стажем, колишній прохідник, а потім — гірничий майстер Юрій Сікора. Нещодавно він укотре зібрав групу з більш як 30 молодих гірників і привіз товаришів до Львова для колективної здачі крові. >>

Піф–паф — ой–йой–йой!

Поки у Києві захисники тварин протестують проти вбивства безпритульних братів менших, у Донецьку, схоже, влада так і не знає, як цивілізовано вирішити в місті цю проблему. Собак же, особливо на околицях міста, розвелося стільки, що вони вже стали реальною загрозою для мешканців міста. Нещодавно автор цих рядків став випадковим свідком галасу, який вчинила сусідка по під’їзду. На неї напала зграя бездомних собак, що традиційно мирно вешталися в цьому районі. Благо на допомогу не на жарт переляканій жінці вчасно прийшли прибиральниця та перехожі. Вже пізніше з’явився комунальник у спецкостюмі та з чимось, схожим на гвинтівку, в руках. Від нього собаки сахалися в різні боки, мов обпечені. І така реакція на людину зі зброєю у псів невипадкова. >>

Легені — «на замок»

Відносне пожвавлення економіки регіону — реалія, яку не варто оцінювати лише у позитивному аспекті, вважають краяни. Бо ж конвеєри приватних промислових гігантів дещо пожвавішали (на втіху їхніх власників), але ж результат, точніше наслідки — ідеться про інтенсивні викиди у довкілля, — не додають радостi мешканцям передовсім обласного центру. Упродовж 2011 року, як повідомив на засіданні Колегії обласного управління з охорони навколишнього природного середовища його очільник Ігор Бройде, екологи зафіксували майже 230 тисяч тонн викидів із стаціонарних джерел в атмосферу; позаминулого року їх було на 11,7 тисячі тонн менше. >>

Не Бібілов, так Тібілов

У самопроголошеній Республіці Південна Осетія, яка була відірвана від Грузії внаслідок військової інтервенції Росії 2008 року, минулої неділі відбувся другий тур президентських ви­борів. А вже вчора центрвиборчком оголосив результати підрахунку 100% бюлетенів: новим главою республіки обрано колишнього керівника КДБ Південної Осетії Леоніда Тібілова. За нього віддали голоси понад 54% виборців, що прийшли на дільниці. Суперника Тібілова — омбудсмана Давида Санакоєва — підтримали 42,6% виборців. Голова південноосетинської ЦВК Белла Плієва повідомила, що явка на виборах становила понад 71%. >>

Вибори як прелюдія до чергової революції

Минулої неділі в Єгипті сплив термін подачі документів на реєстрацію кандидатів на перших у цій країні вільних президентських виборах після повалення рік тому Хосні Мубарака. Нового главу держави єгиптяни обиратимуть 23–24 травня. Попередній список із 23 претендентів було оприлюднено вчора, остаточний оголосять наприкінці квітня. Бурю невдоволення в єгипетському суспільстві, яке нібито прагнуло «демократизуватися» (саме з такою метою проводили революцію), викликало те, що буквально в останні хвилини свою кандидатуру зареєстрував колишній глава служби розвідки Мубарака й один із його найближчих соратників Омар Сулейман. >>

«Другий» пішов

Нинішній тиждень у Великій Британії присвячено пам’яті «Титаніка». Найвеличніший круїзний лайнер свого часу затонув у північній частині Атлантичного океану рівно сто років тому, в ніч із 14 на 15 квітня. У північноірландському Белфасті, на верфі якого корабель було збудовано, з понеділка стартував Фестиваль «Титаніка». По всій країні відбудуться концерти–реквієми, поминальні служби, виставки тощо. А позавчора з британського портового міста Саутгемптон вийшов у плавання круїзний лайнер «Балморал», який уже охрестили «Титаніком–2», хоч його пасажири й розраховують на щасливішу долю, ніж у їхніх попередників сторічної давності. >>

«Янгол» із «сонячним промінчиком»

Топ–модель — це така «посада», на яку некрасивих дівчат за визначенням не беруть. Щоправда, стандарти краси у світі моди інколи кардинально відрізняються від загальноприйнятих уявлень про вродливу зовнішність, та й, зрештою, смаки в кожного свої. Проте є в когорті супермоделей такі, хто викликає замилування в абсолютної більшості шанувальників жіночої вроди. І чарівний «янгол» компанії «Вікторіяз сікрет» Міранда Керр — саме той випадок. >>

Десять тисяч крашанок на яблуні

Німецький пенсіонер Фолькер Крафт із міста Заальфельд став відомим на весь світ. Рік у рік навесні він прикрашає яблуню у своєму саду великодніми яйцями. І чим далі, тим дивовижніше виглядає це дерево напередодні католицької Пасхи (німці та інші християни західного обряду відзначили її минулої неділі). >>

ПРИКОЛИ

Блондинка скаржиться подрузі: «Не розумію психологію чоловіків! Мій бойфренд дзвонить і каже: «Буду в тебе через 10 хвилин». Вони що, справді думають, що ми такими й народилися — із голеними ногами, із зачіскою, макіяжем і в мереживній білизні?» >>

Три роки для «третього»

Минулого четверга­ просто у залі суду приміряв наручники екс–міністр охорони навколишнього природного середовища 61–річний Георгій Філіпчук. Протягом усього процесу підсудний перебував на підписці про невиїзд, тож взяття його під варту одразу після оголошення вироку Солом’янським райсудом столиці та «поселення» до Лук’янівського СІЗО було для пана Філіпчука неочікуваним. Народний депутат другого, третього та шостого скликань, академік до останнього вірив у виправдальний вирок Феміди. >>

Угамував качалкою

Упродовж цілої ночі невеличка Нижня Липиця з населенням близько 700 осіб нагадувала театр кримінальних дій, де страхітливі сцени змінювалися з калейдоскопічною швидкістю. «Тільки–но слідчо–оперативна група Рогатинського райвідділу міліції після півночі прибула в це віддалене село, відреагувавши на повідомлення про виявлений на одному з обійсть труп господаря з проломленим черепом, як сигнал тривоги надійшов з іншого кінця населеного пункту. Сільський голова повідомив телефоном, що там невідомий нападник увірвався в хату самотньої пенсіонерки», — розповіли «УМ» у прес–службі прикарпатської міліції. >>

Кривавий онучок

У Черкасах від ножових поранень у власному будинку, де всі домашні речі були перевернуті догори дном, загинуло подружжя пенсіонерів. Розтерзані тіла 83–річної жінки та 80–річного чоловіка знайшла їхня донька, котра прийшла провідати батьків. >>

Делікатес із кайфом

Підозрюваним, котрі потрапили до ізолятора тимчасового тримання у Миргороді, здавалося, можна було тільки позаздрити своєму 30–річному співкамернику. Ще б пак! Адже не встиг той потрапити до ІТТ, як 32–річна дружина принесла йому на обід свіженьких пельменів. Однак поведінка останньої видалася правоохоронцям дещо підозрілою. Тож вони вирішили перевірити… начинку тієї смакоти. І виявили всередині трьох пельменів запаковану в невеличкі поліетиленові згортки подрібнену коноплю. >>

Бій целофановим торбинкам

Одноразовий посуд і целофанові пакунки так міцно ввійшли в побут сучасної людини, що уявити зручне життя без цих благ цивілізації стає дедалі складніше. Завдяки практичності й дешевизні без поліетиленових матеріалів сьогодні не обходиться майже жодне виробництво. Ми ж, беручи на касі супермаркету целофанову «маєчку», а то й місткий пакет, навіть не замислюємося над тим, що буде з цією «тарою» завтра і, тим паче, через десятки років. Якщо нас і далі не хвилюватиме це питання, то Україна ризикує перетворитися на гігантський смітник. Ці перспективи вже схвилювали і Верховну Раду — там навіть задумалися про законодавчу заборону целофанових пакетів. >>

Плакала береза солодкими «сльозами»

Тільки лінивий нині на Волині не робить запасів цілющого березового соку. По чудодійний напій їдуть волиняни до лісів і лісочків, везучи слоїки та бідони хто велосипедом, хто автомобілем. Ті, хто не має часу на заготівлю, можуть купити сік і на ринку: підприємливі сільські мешканці налагодили його поставку в півторалітрових пластикових пляшках. Коштує така пляшчина зовсім небагато — 2,5 гривні. Це навіть дешевше за воду, а користі — у кільканадцять разів більше. >>

А кленовий — смачніший

Якось так в Україні повелося, що зазвичай збирають саме «березові сльози», хоча сік клену набагато смачніший. «В ньому — більше цукру, — пояснює досвідчений натураліст і мисливець Юрій Руденко, коли ми підходимо до дерева. — Крім того, у ньому багато кальцію, калію та заліза. Якщо пити його свіжим, то про весняну депресію та авітаміноз забудете». >>

Тут навіть на груші ростуть... гарбузи

Як зізнається Олександр Кріпак, зайнятися городиною він був змушений не від доброго життя. Адже спершу мріяв після отримання диплома агронома в Дніпропетровському аграрному університеті працювати в колгоспі рідного Мишуриного Рогу, великого села на березі Дніпра у Верхньодніпровському районі на Дніпропетровщині. Але не так сталося, як гадалося. Колгосп уже дихав на ладан, і Олександр зловив себе на тому, що хоче поекспериментувати з помідорами, баклажанами та солодким перцем. Мама для цього відвела синові четвертину городу, і пішло–поїхало...

Чоловік займається улюбленою справою вже два десятиліття і подальшого свого життя без неї тепер не уявляє. Що сприймається, певною мірою, й символічно. Адже батько Олександра, Іван Олександрович Кріпак, який нещодавно відзначив своє 85–річчя, колись працював секретарем у легендарного кукурудзівника Марка Озерного, згодом закінчив факультет журналістики Київського державного університету, є автором декількох книг, протягом 20 років очолював місцеву сільську раду. Отож доводиться говорити про землеробські традиції. Тільки з плином десятиліть вони з традиційної кукурудзи зусиллями Кріпака–молодшого дали про себе знати у справді несподіваному ракурсі. >>