Зима прийшла, як завжди, несподівано

Кияни, які добиралися вчора на роботу, відчули на собі всю силу зимової погоди. Попри те, що цього року «справжя» зима стартувала ледве не посеред календарної, і місцева влада, здавалося б, мала досить часу підготуватися до снігово–морозних катаклізмів, вийшло так, як завжди. Водіям доводилося зранку відкопувати свої машини, а потім об’їжджати снігові замети, через що виникали багатогодинні затори. А пішоходам — перестрибувати через кучугури й ламати ноги, послизаючись на підступній кризі, присипаній сніжком. >>

Україна чекає на те, щоб пограбувати гостей Євро

Двомісний намет, два килимки і два спальні мішки. До послуг пожильців — стійка реєстрації, снек–бар із напоями та охорона. Такий «унікальний варіант розміщення в період проведення чемпіонату Європи з футболу» пропонує гостям столиці кемпінг Kiev Football Fans Camp усього за... 612,59 долара на тиждень. Подбали організатори і про «залізних коней» іноземних уболівальників: до послуг мешканців кемпінгу — паркувальний майданчик вартістю 55 гривень з авто за добу. >>

Сніг–убивця

Найкривавіша аварія сталася на Водохреще на Рівненщині. За попередніми даними, через слизьку дорогу водій «маршрутки», в якій їхало 17 прочан із богослужінь, не впорався з керуванням і виїхав на зустрічну смугу під колеса фури. Загинуло 9 людей, серед них одна дитина. В області оголошено траур. Водій вижив, але перебуває у шоковому стані. Відомо, що «маршрутка» належить приватному підприємцеві, проте його ліцензію на перевезення пасажирів не було продовжено. Рятувальники приїхали вже через 5 хвилин. >>

Ті самі, сніг і Кличко

Було б неправдою стверджувати, що мітинг опозиції у День Злуки на Софійській площі в Києві був зовсім неоплачуваний. Так само неправда — що 10 чи 12 тисяч людей зібралися за гроші. Треба визнати: оскільки настав рік парламентських виборів, то бажання партій піаритися порівняно з 2011–м зросло. Тож не дивно, що нині біля собору святої Софії зібралося удвічі більше народу, аніж 24 серпня в парку Шевченка. І це незважаючи на мороз та заметіль! Як можна було з’ясувати, поспілкувавшись із «прапороносцями» в День Соборності, абсолютна більшість учасників мітингу — реальні прихильники певних політичних сил, привезені автобусами з областей. Крім них, були й «незалежні»учасники маніфестації — таких Київ на подібні виступи дає кілька сотень, і відверті найманці, котрі створюють додаткову масовку. Для таких вартість участі в акції — 40–50 гривень. Зрештою, як і добові для активістів із регіонів. >>

Злука тільки на папері?

Керівники політичних сил, які перебувають в опозиції до Віктора Януковича, все–таки спромоглися укласти угоду про спільні дії об’єднаної опозиції. У нинішніх реаліях це й мало, і багато водночас. Ще до мітингу на Софійській площі залишалося невідомим, чи всі опозиціонери погодяться поставити свій підпис під документом. Тому в нинішніх умовах навіть парафування заяви — абсолютно декларативної і, за великим рахунком, не обтяжливої — виглядає як успіх. >>

«Вперед!» зі Злукою

Снігопад і пронизливий вітер не стали на заваді акції «Україна єдина», що відбулася в День Соборності на Парковому мосту через Дніпро в Києві. Понад тисячу людей із різних громадських організацій з усіх областей започаткували день громадської активності. Уранці по всій довжині мостового пішохідного переходу розтягнули найдовший в Україні національний прапор — 200 на три метри. Символічний стяг складався із двох величезних смуг, які розтягували назустріч одна одній під правого берега до Труханового острова. Відтак біля мосту відбувся мітинг. >>

У різних напрямах

«Вічного кохання немає. І не переконуйте мене в протилежному — якщо вже ВОНИ розійшлися...» Повідомлень із таким текстом на інтернет–форумах останніми днями аж кишить — розчаровані фанати обговорюють розриви зіркових пар, які здавалися «вічними». >>

Мільярдер із нетрів

Мешканець Індії, який працює вчителем у середній школі й має зарплату близько 200 доларів, ненадовго став мільярдером. Банк випадково перерахував на його пластикову картку 496 млрд. рупій, а це близько 9,8 млрд. доларів США. >>

З новим спікером і Льовочкіною

У французькому місті Страсбург учора відкрилася зимова пленарна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Першим питанням порядку денного було переобрання нового голови ПАРЄ на зміну представникові Туреччини Мевлютові Чавушоглу. Новим спікером став віце–президент фракції Європейської народної партії, член парламенту Франції Жан–Клод Міньйон. >>

П’ятнадцятирічна капітан

16–річна нідерландка Лаура Деккер стала наймолодшою в історії мандрівницею, яка сама–одна здійснила навколосвітню подорож на яхті. Отже, коли 20 січня минулого року дівчина стартувала з острова Сен–Мартен у Карибському морі, їй було лише 15, Лаура побила рекорд австралійки Джессіки Уотсон, яка починала своє навколосвітнє плавання вже у 16–річному віці. Проте до Книги рекордів Гіннесса жодна з них не потрапила. Відмовилася реєструвати рекорд і Міжнародна федерація вітрильного спорту. Досягнення неповнолітніх мореплавців там не фіксують, аби не надихнути на «безумство» ще молодших відчайдухів. >>

28–ю буде

На всенародному референдумі минулої неділі мешканці Хорватії висловилися за приєднання своєї держави до Європейського Союзу. Своє «так» членству в ЄС сказали 66 % виборців, що взяли участь у голосуванні (1,298 млн.), «проти» висловилися 33% (649 тис.) при явці 44%. Противники вступу Хорватії до ЄС побоюються втрати маленькою країною суверенітету та національної ідентичності у «великій Європі». До того ж у ЄС триває економічно–фінансова та конституційна криза. Тож напередодні референдуму пристрасті розгорілися настільки, що у Загребі відбулися сутички між прибічниками та противниками приєднання. >>

Женевський час

Про Женевський міжнародний автосалон знають усі. Але в цьому милому швейцарському місті відбуваються й не менш поважні виставки годинників. Салони виробів від майстрів часу різні, з відмінними концепціями й шанувальниками. Об’єднують три одночасні виставки високий смак виробників і покупців, висока надійність унікальних хронометрів... і високі ціни. >>

Китайці перебираються в міста

Уперше в історії Китаю кількість міського населення перевищила кількість сільського. Такі дані оприлюднило Державне статистичне управління КНР, яке публікує низку звітів про стан справ у найбільш заселеній країні світу. Згідно з цією статистикою, впродовж минулого року городян у Китаї стало більше на 21 мільйон осіб. На початок 2012–го у містах мешкало 690,56 мільйона китайців, що становить 51,27% від усього населення Піднебесної. Натомість кількість сільських мешканців скоротилася до 656,56 мільйона. Загалом, населення Китаю за минулий рік зросло на 6 мільйонів 440 тисяч і на початок цього року становило 1,34 мільярда осіб. Із них близько мільярда — люди працездатного віку, від 15 до 64 років. >>

У стародавньому Єгипті були свої «поп–зірки»

Єгипетські та швейцарські археологи, працюючи над консервацією археологічних пам’яток у Долині Царів поблизу єгипетського міста Луксор, випадково зробили унікальну знахідку. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, науковці виявили могилу співачки, яка мешкала в часи правління 22–ї династії фараонів (приблизно 945—712 рр. до нашої ери). Судячи з напису на надгробку, красуня (негарних до такої високої місії не допускали) Нехмес Бастет співала у Карнакському храмі гімни на честь бога Амона Ра і була дочкою його верховного жерця. >>

Як заплетуть усе «сталевим» павутинням...

Науковці з університету американського штату Вайомінг створили новий вид генетично модифікованих шовкопрядів, здатних виробляти надміцні волокна. Як повідомляє в останньому номері науковий двотижневик PNAS, група біологів під керівництвом професора Дона Джарвіса мала на меті отримати такий матеріал, який за своїми властивостями не поступався б «павучому шовку». >>

Скільки коштує наша «труба»?

Сьогодні майже всі — влада, опозиція, фахівці і просто співчуваючі — сходяться на думці: вітчизняній газотранспортній системі вже недовго залишилося перебувати у її нинішньому стані. Тобто у беззастережній державній власності, адже надто вже тісно сплелися навколо неї інтереси країн–гравців газового ринку. Росії, як відомо, ну дуже потрібна ця «труба» — вже й негайно, разом із підземними сховищами, дешево і без додаткових умов. Нам треба грошей на її модернізацію, а також отримати новий газовий контракт, ключ до якого лежить у Росії. А оскільки північна сусідка відступати не любить, то звідси й перший висновок... Європа також має у діалозі свої інтереси — але, на жаль, для неї не визначальні. Європі потрібна стабільність газопостачання, і вона, в принципі, готова взяти участь у «трубному дерибані» в Україні. Якщо проти цього не виступатимуть надто категорично інші учасники банкету — бо у Європи теоретично є запасні варіанти.

Українська ж влада працює без страховки. Тобто запасних шляхів у нас нема — а це значить, що треба буде поступатися. Що й фактично підтвердили недавні коментарі офіційних осіб — традиційно без деталей. Тих самих, у яких зазвичай ховається чорт. >>

Кучма і «тупикова гілка»

Колегія суддів Апеляційного суду Києва визнала правомірним закриття кримінальної справи проти екс–Президента Леоніда Кучми щодо причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Таким чином суд не задовольнив скарги адвоката Мирослави Гонгадзе Валентини Теличенко, Генеральної прокуратури, журналіста Олексія Подольського та адвокатів екс–майора Миколи Мельниченка Павла Сичова і Миколи Неділька. Усі вони оскаржували рішення Печерського райсуду Києва, винесене місяць тому, яким скасовувалася постанова першого заступника Генпрокурора Рената Кузьміна про порушення кримінальної справи у відношенні Кучми у березні минулого року (екс–Президента обвинувачували у перевищенні влади і службових повноважень, які призвели до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе). >>

Квартиру не відписав

34–річного мешканця Першотравенська, шахтарського містечка на Дніпропетровщині, біда спіткала на рівному місці. Ще у березні 2009 року в центрі рідного міста його схопили дужі молодики, заштовхали до автомобіля і відвезли до спортивної зали, у якій відшліфовували свої навички співробітники одного з охоронних агентств. Нещасного прикували наручниками до металевої балки і піддавали різним тортурам, вимагаючи гроші. >>

Виховання з ножем

До Христинівського райвідділу міліції подзвонили невідомі й повідомили про тяжко поранену 29–річну жінку. Коли правоохоронці прибули за вказаною адресою, то побачили занедбану квартиру і двох дуже п’яних жінок, які намагалися так–сяк надати потерпілій першу допомогу. Лікарі швидкої допомоги констатували у постраждалої ножове поранення і швидко забрали її до лікарні. Але по дорозі вона померла. >>

«Сам себе вбив...»

«Узяв ніж і сам себе вбив», — так пояснила лікарям і міліції причину загибелі свого чоловіка 30–річна жителька села Рокитна Слобода Іванківського району. Оперативників викликав на місце НП лікар «швидкої», який лише констатував смерть 39–річного господаря. Чоловік помер від удару ножем в область лівої підключичної ділянки. >>

На діжці з тротилом

Ще донедавна на території Горлівського хімічного заводу без будь–яких елементарних правил безпеки зберігалися тисячі тонн високотоксичних відходів виробництва тротилу (тринітротолуолу) і мононітрохлорбензолів, сульфатні відвали, а також 30 тонн неочищеного, і 8 тонн готового тротилу, тобто вибухівки. Відходи лежали просто неба в майже роз’їденій корозією тарі. Протягом десятків років ці отруйні речовини розмивали дощі, їх розносив вітер і випарювало сонце, рідкі елементи просочувалися крізь землю у ґрунтові води. Тротил був у такому стані, що не піддавався утилізації звичним способом. Давно прострочена, а отже, непередбачувана вибухівка могла здетонувати у будь–яку мить, і це — поруч із високотоксичними відходами, а по сусідству — ще й із небезпечним виробництвом концерну «Стирол». 280–тисячній Горлівці з її шахтним метаном загрожувала катастрофа всеукраїнського масштабу. >>

«На колимськім морозі калина...»

Понад 50 фотографій, які розповідають, як зараз виглядають колишні сталінські концтабори, стали експонатами виставки «Відрядження в один кінець: Колима/ГУЛАГ/«Аляска». Вона відкрилася в колишній в’язниці, а тепер меморіальному музеї «Тюрма на Лонцького». Усі ті табори були спецільно зроблені для політичних в’язнів переважно з України та Прибалтики. Режим у таких таборах був найжорстокіший. Вони діяли до 1953 року, до смерті Сталіна. >>

Вони «відстукували» минуле

Основою годинникової експозиції, яку розмістили в обласному краєзнавчому музеї, стала фондова колекція самого музею. Але чимало експонатів принесли сюди самі черкащани, відгукнувшись на заклик музейників. «Один 23–річний хлопець приніс нам більше десяти годинників, які йому в дитинстві дарували батьки. А дворічний Владик Клінкін прийшов до нас із бабусею і подарував іграшковий мотоцикл, у який вмонтовано годинник», — розповідає «УМ» завідуюча відділом етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторія Литовка. >>

Художник iз костюмів «одягає» характери

Мистецтво театрального костюма багатогранне, ідейне й напрочуд клопітне, оскільки вимагає від творця глибокого проникнення в мікрокосмос кожного образу, а також уміння помічати деталі. Переконатися в цьому можна до 31 січня в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, де триває виставка художниці з костюмів, сценографа й лялькарки Наталі Рудюк. >>

Український зомбіленд

Важко сказати, для чого пишуться такі тексти. У будь–якому разі публіцистові Михайлу Бриниху, який у своєму новому романі «Хліб із хрящами» заграє з темою канібалізму під час Голодомору, закинути постмодерну грайливість завжди було складно. Адже чистий постмодернізм — як чистий наркотик, сидіти на ньому можна все життя, бо навіть експлуатуючи сакральну тематику, він не переслідує жодної мети, окрім ігрової. Натомість усі літературні тексти Бриниха принципово не ігрові, бо відображають ідейну зацікавленість автора — чи то шахами, як у давньому романі «Шахмати для дибілів», а чи дез–металом, як у новітньому «Хлібі із хрящами». Інша річ, що у випадку останнього з них любов до музики губиться у м’ясному фарші пекельного краєзнавства, а голод 1932—33 років уперше в історії української літератури інтерпретується в жанрі зомбі–треш чтива. >>

Шоу із 26 шайбами

Нарешті й ми до цього дожили. Українська Професіональна хокейна ліга, яка виникла лише минулого літа, взяла з місця в кар’єр і в першому ж чемпіонаті організувала повноцінний «Матч зірок». Позавчора у столичному Палаці спорту найкращі гравці чемпіонату України провели гру–шоу у форматі «місцеві проти легіонерів» і порадували глядачів кількома конкурсами. >>

Мріючи про призи

Етап Кубка світу, який минулого уїк–енду приймала італійська комуна Антерсельва (німецькою мовою — Антхольц), помітно різнився від попередніх рельєфом траси. Провінція Південний Тіроль розташована в Альпах, тож біатлоністам доводилося долати то підйоми, то спуски. >>

Чотири на чотири

Зазвичай для більшості українських тенісистів виступи на турнірах «Великого шолому» обмежуються двома стартовими колами. Третій раунд, вважай, — подія. А виступи на другому тижні змагань — майже «історичний успіх». Минулого року на двох турнірах серії «Гранд слем» (із чотирьох можливих) у четвертому колі грав Олександр Долгополов. Проте цього разу в Австралії жодному з наших співвітчизників не вдалося потрапити за «екватор». >>

Срібний коктейль із льодом

Із I зимових Юнацьких олімпійських ігор українські спортсмени повертаються з трьома медалями. Упродовж дев’яти змагальних днів в Інсбруку наші юні співвітчизники тричі сходили на п’єдестал і щоразу отримували срібні нагороди прем’єрної «білої» Олімпіади серед молоді віком 14–18 років. >>