Андрій Котельник: Співчуваю бійцям, які перебувають на контракті у Кличків
Його дитинство було строкатим. Справжній львівський батяр, Котеля швидко навчився, як не дати себе образити. Його сім’я в бурхливі 1990–ті ледь зводила кінці з кінцями, тож Андрій зі шкільних років продавав морозиво, мив машини, але не спокусився на легку здобич. Мабуть, то про таких гурт «Брати Гадюкіни» співав: «Дехто говоре: «Бандити, хулігани, з тої голоти людей не буде». А ми ся подивим, як потреба стане, хто полізе в льох, а хто під кулі піде».
І справді, ставши боксером, Котельник жодного разу не уникав зустрічі з найсильнішими опонентами — навіть будучи чемпіоном світу в напівсередній вазі і маючи нагоду диктувати умови. Фактично Андрій не програв жодного разу, однак іноді судді обирали переможцем того, хто більш привабливий для пересічного європейського чи американського глядача. Але, зазнаючи дошкульних й іноді несправедливих поразок, львів’янин не опускав рук. >>