Трупи, багно, голод і спрага: на держпідприємстві на Житомирщині у муках помирають корови
Коли мені вперше трапився пост у фейсбуці про цю ситуацію, я була шокована і спочатку не повірила – як таке може відбуватися?! >>
Останнє, 105–те, літо
11.08.2010
Раніше Цолік Хаймович Зісіліс вважався найстаршим мешканцем Чернівців — у жовтні цього року йому виповнилося б 105 років. Але, на жаль, дідусь, зважаючи на поважний вік та слабке здоров’я, до чергового ювілею не дожив...
Батько Цоліка був рабином у синагозі в Хотині. Під час війни німці його забрали в гетто, а потім розстріляли. Цолік Хаймович молився щодня за кожен прожитий день, дякуючи Богові за віру і надію, яка врятувала його від смерті. Згадував зі сльозами на очах усю свою родину, яку втратив у концтаборах.
Цолік Хаймович теж потрапив у гетто, однак вижив. Працював у шахті в концтаборі Мурафа на Вінниччині, щодня зустрічаючи смерть, знущання і голод. Він знав усі молитви з Тори напам’ять і був кантором у синагозі в Чернівцях. І ще донедавна двічі на день ходив співати молитви. Навіть останнім часом відвідував синагогу кожної суботи. Він знав і українську, і російську мови, але переважно спілкувався на ідиш.
До речі, у Чернівцях мешкає вiсiм осіб, яким понад 100 років.
