Пневмонія чи щеплення?

В Україні зареєстровано ще одну дитячу смерть, причиною якої могло стати щеплення. Чотиримісячному хлопчикові із Соледара минулої п’ятниці місцева фельдшерка зробила щеплення від дифтерії та правця. Під вечір мати малюка помітила, що в дитини піднялася температура. Вона зателефонувала фельдшерці, та порадила дати жарознижуюче. Але вже наступного дня хлопчика забрала «швидка допомога». Спочатку малюка привезли в лікарню міста Артемівськ, а потім перевели у Донецьк, у міську дитячу лікарню №1. А в понеділок немовля померло. Мати хлопчика впевнена, що смерть її малюка спричинила вакцинація. Адже до щеплення дитя було здоровим і ніщо не віщувало біди. >>

«Вона просто не витримала...»

За попередньою інформацією правоохоронців, трагедія трапилася ще 15 серпня в італійському містечку Сан–Філі. 84–річний місцевий пенсіонер Альдо Бріуоло третій день не виходив на зв’язок із родичами, і ті викликали поліцію. Виламавши двері, поліцейські побачили страшну картину: дідусь лежав на ліжку з проламаною головою. А у ванній кімнаті повішеною знайшли 45–річну громадянку України Маргариту Кузьміну. Як встановило слідство, жінка багато років легально працювала в Італії. Останній час вона доглядала за старим італійцем. >>

За кого проголосує українська «зона»?

Незважаючи на те, що попередній голова Державного департаменту з питань виконання покарань Василь Кощинець і досі на лікарняному, тобто його звільнення Кабміном суперечить законодавству, уряд учора призначив нового керівника пенітенціарної системи — начальника Управління ДДВП в Одеській області Олександра Галінського. Хоча напередодні в департаменті практично ні в кого не виникало сумнівів, що цю посаду обійме заступник голови Наталія Калашник, яка, за деякою інформацією, під час зустрічі з Юлією Тимошенко пообіцяла на майбутніх президентських виборах голоси в’язнів і працівників апарату саме чинному Прем’єру. >>

Радіація на митниці

У лютому 2009 року машиністи локомотивів, що здійснювали вантажоперевезення через залізничний перехід «Ужгород — Маревце» (на кордоні зі Словаччиною) поскаржилися на погане самопочуття. Коли ж їх перевірила медична комісія, з’ясувалося — чоловіки отримали значну дозу радіаційного опромінення. Офіційні українсько–словацькі експертні комісії встановили: сканувальна система TNSCAN RF6010, встановлена на залізничній станції «Маревце» у Словаччині, завдає шкоди здоров’ю машиністів. У червні було виявлено перевищення рівня радіації, що випромінював пристрій, у шість разів. Під час наступної перевірки, 11 серпня, з’ясувалося, що рівень радіації перевищено вже у тридцять (!) разів. >>

Мітла по вісім років намела

У поле зору прокуратури в Черкаській області посадові особи черкаських РЕУ–1 та РЕУ–2 потрапили після оприлюднення на сесії міської ради фінансових зловживань у цих конторах, котрі сягали мільйонів гривень. Місяць тому в публікації «Мітлою — у власну кишеню» «Україна молода» розповідала про те, як у Черкасах «успішно» працювали приватні фірми доньок та синів начальників РЕУ, котрі ставали підрядниками ремонтних робіт міського житлового фонду, безбожно завищуючи ціни на ці послуги в кілька разів. >>

Етноноша без шароварщини

Про модність одежі у стилі етно говорять уже кілька років. Згадайте–но лише, як позаторік чільні можновладці красувалися у вишиванках на Сорочинському ярмарку. Але не про них мова. Одна річ, коли люди раз на літо виймають старовинні строї для етнофестивалю, і зовсім інша — коли етно вдягають на щодень. До цього треба здобути певну автономію від загальної моди, не зважати на минуще і правити своєї — адже так виробляється власний стиль. >>

Не схибить ні на йоту

Швейцарський інститут Пауля Шерера (ІПШ) недарма називають світовим піонером протонної терапії раку. За останні три роки тамтешні науковці розробили одну з найбільш просунутих у світі технологій лікування онкологічних захворювань. Не кожному вдається туди потрапити, але кореспонденту «УМ» пощастило побувати в науково–дослідному інституті, поспілкуватися з медичними «світилами», побачити унікальне обладнання та порозпитувати гостинних господарів про їхні найбільш відомі проекти. Сьогодні ми зупинимося лише на одному з них: протонній терапії злоякісних пухлин. Перші досліди в цій галузі розпочалися ще на початку 80–х років ХХ століття. Трохи раніше аналогічні експерименти започаткували американці, але їм поки не вдалося досягти таких чудових результатів лікування, хоч у США й проводять більше операцій із використанням протонів, ніж у відділенні протонної терапії ІПШ. >>

«Підземка»–пенсіонерка

Звісно, Києву до Лондона — як куцому до зайця. Прямо скажемо — далекувато. Перше місто у світі, де було прокладено «підземку», «відстрілялось» іще в 1863 (!) році. Складно повірити, але вже тоді у Лондоні говорили: «Обережно, двері зачиняються!» Або щось у цьому ж дусі. Тобто теоретично доктор Ватсон і Шерлок Холмс могли їздити в метрополітені. Його перші потяги рухала парова тяга, а з 1890 року — електрична. Ноу–хау англійців підхопила вся Європа. І назву підземних магістралей перейняла. Адже ключове слово також вигадали на берегах Туманного Альбіону. «Метрополітен» означає «столичний». Оце й споріднює Київ із Лондоном. Бо отака «столична штучка» є й у нас. І ми теж нівроку — все–таки головне місто країни, як–не–як.... >>

Юля дала газу

Вибори таки справді на носі, а президентська кампанія (попри усі закони) — у розпалі. Як казав колись покійний Борис Єльцин, щоранку він встає із думкою про те, що Росія може зробити для України. Нині, схоже, кандидати у Президенти України встають з думкою про те, що вони можуть зробити для Києва — найбільшого «розсадника» електорату. >>

Тихою сапою

У Берліні трохи похолодало. Це змусило глядачів на «Олімпіаштадіоні» згадати про теплий одяг (у попередні дні деякі любителі «королеви спорту» на трибунах узагалі засмагали), але полегшило умови для атлетів — жоден із п’яти фіналів увечері у вівторок не обійшовся без якогось рекорду. Утім уже вчора стовпчик термометра знову поповз угору, а сьогодні, за прогнозами, має дістатися позначки 35 градусів! От тільки українці до п’єдесталу ніяк не дістануться... >>

Затемнення Венери

Справжню сенсацію на представницькому турнірі серії WTA у Торонто (призовий фонд — 2 млн. доларів) створила українка Катерина Бондаренко. У другому колі вона обіграла знамениту американку Венус Уїльямс, нині третю ракетку світу. >>

Україна таки не Росія

Ніби лист як лист — одного керівника держави до другого. Зрештою, які проблеми. Але якось стало неприємно. Приватно прикро. Навіть не за Україну — за Росію. Справді гарну країну. Населену добрим і стражденним народом, від чийого імені формально промовляє президент Медведєв. >>

Тримай курс на стабільність

Об’єктивних підстав для падіння курсу гривні немає, окрім однієї — некерованого дефіциту бюджету. А в цьому разі питання стабільності національної валюти залежить від Національного банку та його позиції щодо підтримки слабкої чи жорсткої бюджетної політики. На цьому наголосив Президент під час позавчорашньої зустрічі з головою Нацбанку Володимиром Стельмахом. Судячи з того, що «свої люди» в НБУ радили керівникам банківських установ не потрапляти на очі Стельмаха після його рандеву з Ющенком, настрій у головного банкіра країни після розмови з Президентом був не найкращий. Бо розмова видалася важкою. >>

«Сміттєвий скандал» зачепив і поляків

Вівторкова сесія Тернопільської облради не лише визнала роботу міської ради та мера обласного центру незадовільною, ініціювавши дострокове припинення їхніх повноважень (нагадаємо, йдеться про кризу з вивезенням із міста сміття). Обласні депутати також звернулися до прокуратури та МВС із вимогою притягнути посадових осіб міської ради та обласної дер­жавної адміністрації до кримінальної відповідальності за статтею «службова недбалість». Із подачі голови депутатської комісії з питань соціально–економічного розвитку Сергія Надала з ВО «Свобода» (а саме ця фракція є найчисленнішою в облраді) пропонувалося визнати незадовільною й роботу обласної держадміністрації —за те, що ОДА «в ручному режимі» регулює фінансування всіх обласних програм, відтак із 28 програм на сьогодні частково профінансовано лише 11. За визнання роботи обласної адміністрації незадовільною проголосувала фактично сама «Свобода», зате між законодавчою і виконавчою гілками регіональної влади прошмигнула чорна кицька. >>

«Червонія вбили!»

Колишнього главу Рівненської облдержадміністрації, лідера обласної організації Української народної партії, радикального політика Василя Червонія було вбито технічними засобами, вважають члени УНП. Однопартійці вимагають порушити кримінальну справу з приводу «умисного вбивства», замаскованого під випадковий удар блискавки. Відповідне звернення до Верховної Ради і Генпрокуратури ухвалили на позачерговій конференції облорганізації УНП. >>

Золотом — по колу

Побувавши не в одній країні Європи та арабського світу, захотілося змінити вектор і поїхати в Євразію, а точніше — на північний схід від України. І хоч наші сусіди постійно повторюють, скільки у нас спільного, відмінностей все–таки більше. Росіяни в Європі стоять лише однією ногою, та й то «короткою» (бо ж таки більша частина їхньої території розташована в Азії), і це позначилося на ментальності, традиціях. І тільки побувавши там, можна це побачити й осмислити. На запрошення моїх російських друзів я вирішила трохи ближче ознайомитися з життям наших сусідів і проїхатися «малим» (бо маршрут ми обирали довільно) Золотим кільцем Росії. Це — найдревніші міста Росії, її велич і краса. Якщо ж бути точнішими, то це й наша велич, адже історія цих міст тісно пов’язана родовими, діловими, торговими узами з Київською Руссю та її княжими родами. Наші князі — Володимир Мономах, Ярослав Мудрий, Юрій Долгорукий — будували, правили цими містами, княжили, вінчалися, народжували там дітей. Ростов Великий, Владімір (саме в такій транскрипції, на жаль), Суздаль, Ярославль, Углич — ці міста золотими буквами вписані в історію, і не тільки Росії. >>

Усім «Цьомки» від Єви

«Відчайдушна домогосподарка» Єва Лонгорія насправді сидіти вдома без діла зовсім не збирається. Хоча її чоловік, успішний баскетболіст Тоні Паркер, заробляє достатньо грошей, аби забезпечити кохану діамантами, сумочками «Біркін» по 50 тисяч доларів та іншими речами першої необхідності, Єві дуже подобається працювати самій. Причому не лише на знімальному майданчику, а й у бізнесі. Минулого року актриса відкрила у Лос–Анджелесі ресторан під назвою «Голлівуд’з бесо» («Голлівудський поцілунок»), і цей досвід виявився таким удалим, що зірка вирішила на одному ресторані не зупинятися. Як повідомляє сайт журналу «Піпл», на Новий рік у Лас–Вегасі вона особисто відкриє ще один заклад зі своєї мережі — розкішний ресторан «Бесо–Вегас». >>

Вересклива платівка

Виступ справжнього рокера та й, власне, будь–якого виконавця пісень, важчих і щиріших за «попсу», без криків і вересків на піку емоцій уявити неможливо. І зойки ці в кожного музиканта мають свій неповторний стиль. Тому ідея мешканця Нью–Йорка Лероя Стівенса, безперечно, знайде прихильників серед меломанів. Стівенс зібрав докупи й видав на вініловому (а не лазерному, що також говорить на користь раритетної платівки) диску фрагменти з концертів, до яких увійшли крики відомих музикантів. Як повідомляє газета «Нью–Йорк таймз», поки що платівка вийшла накладом лише 500 примірників, і придбати її можна тільки в кількох музичних крамницях міста. >>

ПРИКОЛИ

Діалог на вулиці:

— Здоров, Саньок! Сто років тебе не бачив. Як справи? Слухай, ти так витягнувся, схуд, облисів, окуляри став носити...

— Мене звуть не Саньок!

— Нічого собі, ти навіть ім’я поміняв?! >>

«Ох, не однаково мені,..»

Ще в 1996 році я надрукував у газеті «Час/Time» статтю «Україна в лабетах імперії зла», в якій висловив думку, що надання Україні та іншим республікам СРСР незалежності здійснено московськими спецслужбами і є частиною великого плану, який старанно готували впродовж років і розрахували теж на роки. За час, що минув, це припущення обросло великою кількістю підтверджень. Зрозуміло, що до московського плану входить збереження контролю над Україною, для чого всередині країни сформовано потужні антиукраїнські сили — і явні, і приховані. >>

Колонізаторське нахабство,

У минулому європейські колонізатори купували цілі країни в Африці, Азії та Америці за брязкальця, люстерка чи інші іграшки. Досвід цих колонізаторів добре засвоїли наші північно–східні сусіди, внісши в нього сучасні інноваційні елементи. Зброєю став звичайний паспорт, який за кордонами власної держави, виявляється, може бути міжнародним політичним інструментом, повпредом, завойовником. За прикладом далеко не треба йти. Багатостраждальна Грузія стала полігоном для напрацювання досвіду. >>

Благородна «підробка»

З травня нинішнього року у творчій майстерні Лариси Ковальчук–Шустерман не припинялася робота — на лляному полотні натуральними нитками майстриня вишивала точну копію української реліквії — прапора гетьмана Богдана Хмельницького. За зразок жінка мала лише фотографію. Сам же прапор, що належав гетьману і зберігся до наших часів, сьогодні експонують у Швеції в Королівському Військовому музеї Стокгольма, куди він потрапив як трофей під час другої польсько–шведської війни. Після здобуття Україною незалежності прапор кілька разів привозили до Києва, зокрема 2005–го його передавали для експозиції до Національного музею історії України. >>

Єврей без фарту

Ця подія у першій українській столиці відразу потрапила до розряду резонансних. Як–не–як, а пропав сам лідер ортодоксальної єврейської громади. Причому зник за обставин загадкових — автомобіль релігійного діяча знайшли біля банківської установи, де йому батько мав передати 100 тисяч доларів США. >>

Екзотичне «гірко!»

Молодята побралися під звуки гавайської народної пісні, а замість келиха шампанського пили сік кокоса. До Херсонського центрального РАГСу, де проходила урочиста частина, машина із нареченими приїхала прикрашена великою кількістю різнобарвних стрічок. Наречені вирізнялися серед гостей незвичайним виглядом: волосся заплетене у сотні дрібних кісок, рожеві квіткові вінки на шиях. Вбрання молодят було схоже на пір’я екзотичних птахів — червоного, зеленого та синього кольорів. >>

Вибори під дулом автомата

Сьогодні в Афганістані відбуваються другі вільні демократичні вибори (якщо їх можна так назвати) після повалення 2001 року режиму талібів. Одночасно з президентськими пройдуть і вибори до рад 34 афганських провінцій. На найвищу державну посаду на наступне п’ятиріччя претендує 41 кандидат, включно з діючим президентом Хамідом Карзаєм. Вибори пройдуть в атмосфері насилля і страху особливо на півдні і сході країни, де міжнародні та афганські урядові війська без особливого успіху проводять операції проти все міцнішого Талібану. У цих районах, імовірно, десятки дільниць так і не відкриють із міркувань безпеки. >>