«Пропала грамота» міліції

Під час колегії МВС, що відбулася минулої п’ятниці, з’ясувалося чимало «цікавих» для керівництва відомства речей. Зокрема, такий безпрецедентний випадок в історії вітчизняної міліції, як таємниче зникнення понад дев’ятисот кримінальних справ! І це лише в межах однієї області — Київської. Цю ганебну для МВС інформацію озвучив заступник міністра — начальник Головного слідчого управління МВС Петро Коляда. Звісно, пан Коляда говорив це під час закритої частини колегії, коли пресу попросили залишити залу, втім ЗМІ таки вдалося дізнатися про цей скандал. >>

Наука заощаджувати

Метою відвідин регіону було проведення наради з питань реалізації державної політики у сфері енергозбереження. Але спочатку Президент особисто переконався в ефективності запровадження сучас­них технологій, які допоможуть українцям заощадити на використанні російських енергоносіїв. >>

Україна звільнила «Фаїну»

Судно «Фаїна», звільнене від піратів, іде до кенійського порту Момбаса, швидкість збільшилася до 7,5—8 вузлів, і якщо вона збережеться, судно прибуде в порт із випередженням графіка — тобто завтра, 11 лютого, передає редактор інтернет–видання «Морський бюлетень» Михайло Войтенко слова капітана «Фаїни» Віктора Нікольського. «Стан здоров’я екіпажу — задовільний, морально–бадьорий», — стверджує пан Войтенко. Судно супроводжують два кораблі ВМС США, есмінець і буксир. Звідти на «Фаїну» постачають воду і продовольство. Як повідомлялося раніше, на борту «Фаїни» перебуває американський спецпідрозділ, а також лікарі, які попередньо обстежили моряків і надали їм допомогу. >>

Крихти надії і відсутність довіри

Постраждалі від будівельної оборудки «Еліти–Центру» зібрались учора під секретаріатом Президента, аби нагадати владі про її обіцянки. Проте, на противагу попереднім акціям, пікет на Банковій зібрав значно менше учасників — трохи більше сотні осіб. Причиною тому могли стати несприятливі погодні умови — увесь день у столиці накрапав дрібний холодний дощ. Але, швидше за все, це є свідченням зневіри вкладників у позитивному вирішенні питання з від­шкодуванням їхніх втрат, завданих оборудкою. >>

Де тонко, там і...

Цієї неділі четверо рибалок вийшли на ставок поблизу села Михайлівка на Миколаївщині. Один із них мав спеціальний пристрій під назвою «флажок», що використовують рибалки, аби знайти місця гарного кльову. Він чимчикував із цим пристроєм кригою в пошуках здобичі, спіткнувся і впав. Отож чоловік опинився під водою. >>

«Дони» бояться Стуса

5 лютого під час прес–конференції на тему «Чому донецька влада боїться Василя Стуса?», ініційованої теперішніми та колишніми студентами Донецького національного університету, депутат Верховної Ради Олена Бондаренко оприлюднила нову ініціативу: присвоїти університету ім’я Володимира Дегтярьова — першого секретаря Донецького обкому партії, який «правив» у регіоні з 1963 по 1976 рік. Під такою ініціативою вже підписалися народні депутати від Партії регіонів Валерій Коновалюк, Сергій Ларін, Микола Азаров, Віктор Янукович, Олександр Стоян та інші. «Це справжня паніка, бо як ще можна назвати дії, коли «державні мужі» на кшталт Януковича, Азарова, Джарти публічно виступають проти покоління своїх дітей та онуків», — обурюється у розмові з «УМ» учасник ініціативи з присвоєння ДНУ імені Стуса, письменник Сергій Пантюк. >>

Очікування патріарха

Про своє бажання в першу закордонну поїздку вирушити до України патріарх Кирил заявив у неділю, коли був у Смоленську. «Я хотів би відвідати матір міст руських — Київ, нашу давню столицю і центр руського православ’я», — сказав він перед паствою. Допитливі й передбачливі прихожани кинулися вгадувати: коли ж духовний лідер РФ прибуде у притиснуту газовим «непорозумінням» країну? Може, влітку, коли відзначатимуть 300–ліття Полтавської битви? У секретаріаті УПЦ МП «УМ» повідомили, що не знають дати приїзду, та й сама інформація про візит московського патріарха ще не підтвер­джена. >>

Кредитна історія–2

Історія про кабмінівську команду, яка, нікому не повідомляючи, вирушила до Білокам’яної домовлятися про кредит з урядом РФ, отримала цілком логічне продовження. Суботній номер «України молодої» ще був у друкарні, коли уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський підтвердив інформацію, отриману від наших джерел. >>

Справа на 10 млн.

Тиждень тому лідери фракцій БЮТ і «НУНС» Іван Кириленко та Микола Мартиненко зареєстрували проект постанови парламенту про скасування позачергових виборів до Тернопільської облради. Ще зовсім недавно Верховна Рада більшістю голосів проголосувала за проведення таких виборів, підтримавши клопотання голови Тернопільської облдержадміністрації. Виборчий процес уже йде повним ходом, і раптом — такий фортель! У регіоні всі перебувають у легкому шоці: невже Тернопільщина повернеться до фактично непрацюючої облради, де зійшлися у клінчі Блок Тимошенко й «Наша Україна»? >>

«Мене тринадцятого мали...»

Переговори про кадрові ротації в уряді входять у розпал. До кінця тижня коаліція має намір представити кандидатури нових міністрів, а також назвати імена тих, хто буде змушений виселятися з урядових кабінетів. Рішення буде прийняте у п’ятницю, 13–го, на засіданні ради коаліції. >>

Мюнхенський спіч

Україна не сваритиметься з Росією, без проблем транзитуватиме газ до Європи і залюбки стане членом системи європейської колективної безпеки. У цьому Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко запевнила делегатів Міжнародної конференції з питань безпеки, яка проходила в Мюнхені. У саміті брали участь 13 глав держав і урядів, 46 міністрів, шестеро керівників великих міжнародних організацій включно з НАТО. >>

Українські сестри проти ЦАХАЛу

Відома теза про вміння східних слов’ян самим створювати собі труднощі, аби потім їх героїчно долати, справджується регулярно. Ось і минулих вихідних такий момент був присутнім у протистоянні національних жіночих команд України та Ізраїлю в ІІ Світовій групі Кубка федерації (аналог чемпіонату світу). Наші дівчата мали всі шанси, аби тріумфувати малою кров’ю. Однак переможця визначила лише остання, п’ята, зустріч. Приємно, що кращими позавчора виявилися представниці синьо–жовтого, а не синьо–білого прапора. >>

Шайба мимо каси

За рік до відкриття Білої Олімпіади–2010 у Ванкувері Міжнародна хокейна федерація визначила 12 команд–учасниць Ігор. Завершальні відбіркові турніри відбулися 5—8 лютого в трьох європейських містах, і скрізь переможцями стали господарі — Норвегія, Латвія та Німеччина. Хокейна Україна до права приймати такі змагання не доросла і на турнірі в Ризі путівку до Канади вибороти закономірно не змогла.
Єдине, що давало надію на успіх нашої збірної, — це доволі боєздатний склад і колишня слава. Утім, як виявилося, в хокей грають не імена й титули, а конкретні люди. Хоч це й прикро, але три зустрічі в латвійській столиці показали, що українці слабші принаймні за господарів, а незабаром, цілком імовірно, програватимуть і менш потужним суперникам. >>

Крах слизького рейху

Санний спорт в Україні відноситься до вимираючих. У нас немає жодної повно­цінної траси — у Львові лише стартова естакада, а в Кременці на Тернопільщині, де й проводять національну першість, — дерев’яний остов. Тим неймовірнішим здається успіх Наталії Якушенко на 41–му чемпіонаті світу в американському Лейк–Плесіді. >>

Переведи мене через Майдану

За перипетіями навколо братів Кличків бої інших українських боксерів–професіоналів часто залишаються незаслужено обділеними. Чимало з них претендують на чемпіонські пояси провідних організацій, а троє й нині є володарями почесних титулів. Був час, коли одночасно шестеро українців володіли званням чемпіона світу, але минулого року з цієї компанії вибув Володимир Сидоренко, який тепер сподівається на матч–реванш. >>

Боротьба «яструбів»

Сьогодні в Ізраїлі — дострокові парламентсь­кі вибори, в яких бере участь рекордна кількість політичних блоків та партій — 33. Потреба провести перевибори Кнесету виникла восени минулого року, коли лідером правлячої партії «Кадіма» було обрано міністра закордонних справ Ципі Лівні. Вона отримала право сформувати новий уряд, але не спромоглася склеїти міцну коаліцію, і 25 жовтня було оголошено про перевибори. В Ізраїлі ніхто не має сумнівів, що відтак діючого прем’єр–міністра Ехуда Ольмерта змінить один із «трьох китів» ізраїльської політики: Ципі Лівні або Беньямін Нетаньяґу («Лікуд») чи Ехуд Барак («Авода» — ізраїльські лейбористи). Шанси Лівні стати другою, після Голди Меїр, жінкою на чолі уряду Ізраїлю є великими, зазначає «Євроньюс». >>

Пекло австралійське

В Австралії — катастрофа: на півдні лютують лісові пожежі, в яких до вчора загинула 131 особа, є десятки зниклих безвісти. Невеликі пожежі почалися ще два тижні тому, але минулої п’ятниці перетворилися на цілу пекучу стихію. Сприятлива для самозаймання спека (до 47 градусів за Цельсієм) дозволяє вогню поглинати все нові гектари лісу, тож влада країни підозрює, що кількість жертв стихії невпинно зростатиме. В опікових центрах Мельбурна вже не вистачає місць для постраждалих, передає «Рейтер». Учора в реанімації опікового центру перебували 13 осіб, серед них — дворічна дівчинка. >>

«Мільйонер» збирає нагороди

Минулої неділі в Лондоні відбулася церемонія вручення призів Британської академії кіно та телебачення (БАФТА) — «золотих масок». БАФТА поруч із нагородою Європейської кіноакадемії та французьким «Сезаром» належать до трьох найпрестижніших кінопремій Європи. >>

Млинці «по–пелтроуськи»

Британська кінозірка Гвінет Пелтроу дуже здружилася з Мадонною, коли та мешкала в Лондоні. Знамениті подруги часто ділилися одна з одною «рецептами» схуднення, новинками у світі моди тощо. Очевидно, саме поп–королева надихнула Гвінет спробувати свої сили у письменницькій справі (нагадаємо, Мадонна, до всього, ще й дитяча письменниця). Пелтроу також вирішила написати книжку, але не художню, а... кулінарну. >>

Десять тисяч на одне місце

Коли організація «Туризм Квінсленд» оголосила конкурс на вакансію наглядача острова Гамільтон, то навіть припустити не могла, що це викличе такий шалений ажіотаж. Щоправда, потенційні працедавці самі винні – назвали це «найкращою роботою у світі». Хоча такою вона, власне, і є: живеш собі півроку на острові біля тихоокеанського узбережжя штату Квінсленд у чудовому будинку з повним пансіоном, пірнаєш з аквалангом до розкішних коралових рифів та ще й отримуєш за це задоволення сто тисяч доларів. Тільки й треба, що фіксувати свої враження в інтернет–щоденнику. >>

ПРИКОЛИ

Глуха ніч. Чоловік із дружиною в ліжку. Дружина крізь сон чує:
— Люба, давай займемся коханням!
Дружина (сонним голосом):
— Я дуже втомилася, голова болить, у мене «ці дні»...
Чоловік:
— Спи–спи, це я не тобі, я по телефону розмовляю... >>

Нагороди — американські, лауреати — британські

Недільного вечора в концертній залі «Степлс–центр» у Лос–Анджелесі відбулася 51–ша щорічна церемонія вручення найвищих музичних нагород США «Греммі». Переможців у різноманітних категоріях (від популярних музичних жанрів до класичної музики), починаючи з 1958 року, визначають члени Американської академії звукозапису. Кількість категорій постійно зростає — цього року їх було 110. >>

Перші слони за минулий рік

На кшталт «Оскара» і «Золотої малини» в кінематографії літературний портал «ЛітАкцент» впровадив у життя новий рейтинг найкращих і найневдаліших творів сучасних українських авторів. 6 лютого у книгарні «Є» головний редактор порталу, професор Києво–Могилянської академії Володимир Панченко в супроводі мімічних акторів оголошував результати рейтингу за 2008 рік.
Думка читачів до уваги не бралася. Найкращі книги українською мовою за останній рік видані в Україні та за кордоном визначали експерти з різних регіонів — Донецька, Івано–Франківська, Черкас, Києва, Бахмача. «Для нас важливо, щоб експерти не належали до однієї спільноти. Це забезпечує їхню незаангажованість», — каже Володимир Панченко. Номінації присуджували Євген Баран, Ганна Біла, Кирило Галушко, Кость Москалець, Володимир Панченко, Василь Пахаренко, Олексій Сокирко, Людмила Таран, Роксана Харчук. >>

Стамбул, а не Київ

Минулої середи у галереї «Совіарт» Бюро аташе з питань культури та інформації Посольства Турецької Республіки в Україні презентувало проект «Стамбул — культурна столиця Європи–2010». Під цей фактично показ слайдів та статистичної інформації підверстали фотовиставку Ренати Кіреєвої «Стамбул, якого ви не знали...». >>

«Кайф» на кордоні

Позаминулої ночі на Одещині затримали «Мерседес», дверцята якого були буквально нашпиговані пакунками з «травкою». Як повідомили «УМ» у відділі з питань взаємодії зі ЗМІ Держприкордонслужби, звичайна автівка з Молдови на пункті пропуску «Кучурган» обрала смугу спрощеного контролю «зелений коридор», але не сподобалася службовому собаці. Тому авто, яким керував 25–річний росіянин, вивели з загального потоку. >>

Бонні та Клайду в Україні сподобалося б...

Кримінальна хроніка в останні місяці ледь встигає повідомляти про чергові пограбування українських банків та їхніх філій у різних куточках країни. Зрозуміло, що кількість таких пограбувань різко зросла під час кризи, а самим грабіжникам неабияк сприяє те, що немає належної охорони в дрібних банківських філіях, що виникли, немов «гриби після дощу», під час загальної кредитоманії останніх років. Утім, події останніх місяців засвідчують й таку негативну тенденцію: вітчизняна міліція виявилася переважно неспроможною боротися з новими проявами у кримінальному середовищі. Безперечно, легендарним грабіжникам американських банків у часи Великої депресії (1929—1933 рр.) дуже сподобалися б нинішні часи в Україні. Шанси бути вистеженими й розстріляними поліцією під час спротиву, як це сталося з ними у США, в Україні були б мінімальними. >>

Бабуню, нащо тобі гроші?

Днями співробітники міліції Полтавщини затримали неповнолітню мешканку одного з сіл Пирятинського району, котра викрала в рідної бабусі майже шістдесят тисяч гривень. Бабця жила в райцентрі і згадану суму, переважно в закордонній валюті, збирала більше десяти років. Щоб поцупити цей «скарб» із нехитрої схованки (нею слугувала стара шапка–вушанка) у спальні, дівчині вистачило лічених хвилин. Приятель–одноліток Сергій допоміг Наталі дістатися кватирки бабусиного вікна, через яку юна злодійка залізла до знайомого «гніздечка». >>

Земля обдурених і лицемірів

У Вишгородському районі Київської області не вщухають пристрасті. Ще наприкінці минулого року, вимагаючи повернути земельні наділи, в акціях протесту взяли участь мешканці сіл Старі Петрівці й Новосілки. Під час мітингу люди слухали пояснення організаторів заходу, котрі розповідали, як людей, кажучи простою мовою, «кинули». Головними дійовими особами виступили сільський голова Старих Петрівців Олександр Єрема та його колега з Новосілківської сільради Микола Стукач, які наввипередки закликали робочий люд вимагати відставки керівництва Вишгородського району. Мовляв, саме воно винне в бідах селян, бо роздало всю їхню землю олігархам. >>

Ледь не впала школа

4 лютого учні Устинівської школи як звичайно прийшли на уроки. Наприкінці четвертого уроку стіна в одній із класних кімнат затріщала, і перелякані педагоги припинили навчання. У зовнішніх стінах будівлі з’явилися тріщини... >>

Підзабутий патріот

Кілька днів тому мітинг біля будинку, в якому з вересня 1941 до березня 1942 року працював бургомістром, тобто міським головою Полтави, член похідної групи Організації українських націоналістів Федір Борківський, зініціювала громадська організація «Українська справа». Старшина армії УНР Федір Борківський відстоював українську революцію 1917—1921 років, був тяжко поранений, згодом пізнав усі «принади» радянських таборів. >>

Одна рука — владика

В її полотнах, вишитих яскравими кольорами, немає суму. Вони ніби відсвічують радістю й оптимізмом. Хоча самій майстрині доля змалку мережила майбутнє журливими тонами. «Невесела історія мого життя,— каже пані Євдокія,— бо не бачила ні дитинства, ні світу Божого: мала три рочки, коли маму засудили на чверть століття сталінських таборів і від мене відцурався батько».
Після цих жорстоких подій її підстеріг черговий стрес — нерухомість. Але Євдокія чіпко хапалася за життя. Щоправда, одного разу нерви не витримали, коли ровесники готувалися святкувати випускний вечір. Тоді чуйний директор школи і їй приніс шкільну форму разом з атестатом зрілості. Однак від того ще важче стало на душі, бо розуміла: всі веселитимуться, а вона ні за партою не сиділа, ні школи не бачила, хоча самотужки здобула добру освіту. «Мене охопив такий відчай, — пригадує, — що вирішила: якщо пройду від хати до криниці і не впаду (я вже могла від ліжка до столу пересуватися навшпиньки), то нічого з собою не зроблю, а якщо впаду, то доповзу і втоплюся. Ноги не витримали випробування. Добре, що біля криниці мене вчасно побачив хрещений батько, який мешкав по–сусідству. Він підбадьорливо мовив: «Одягайся святково: що сама йтимеш трохи, що я тебе нестиму, а на випускний потрапимо». Відтоді я ще більше почала цінувати життя». >>