Сьогодні «Україна молода» відзначає свій черговий день народження. Нам уже 17. Хоч як парадоксально, але, заснована лише в 1991 році, зараз «УМ» є чи не найстарішою із впливових українських газет. Вітаємо і з цим, і з річницею самі себе й наших читачів — нашу опору й надію.
17 літ — дата не кругла. Але за час, що минув, на дні народження газети було вигадано вже стільки всілякого, що запропонувати нове й оригінальне дуже складно. Утім... Ще жодного разу в «УМ» не виходило інтерв’ю з нашим головним редактором — не просто газетярем Дорошенком, а одним із тих людей, котрі визначають політику нашої держави. Михайло Дорошенко — єдиний, хто був у команді Віктора Ющенка ще на початку 1990-х років і залишається з Ющенком зараз. Тож журналісти відділу політики «УМ» розмовляли з редактором як про газетну, так і про державну політику

Наступного тижня на плечі паралізованої Верховної Ради ляже відповідальне завдання — розглянути зміни до Державного бюджету. Точніше, не стільки на парламентські плечі, скільки коаліційні. Голосування за ці зміни буде черговим випробуванням на міцність коаліції, лакмусом її спроможності домовлятися з іншими політичними силами (передусім Блоком Литвина). У БЮТ і «НУНС», попри численні переговори, поки що нема спільної точки зору на те, як має виглядати оновлений бюджет. Не кажучи вже про те, щоб таке порозуміння було між усіма силами парламенту.

Уряд відтягнув бюджетні поправки аж до останніх днів цієї сесії, хоча мав запропонувати їх іще навесні. Якщо ВР провалить зміни, ми житимемо за старими, недосконалими бюджетними приписами щонайменше до осені. Народний депутат від «Нашої України — Народної самооборони» Павло Жебрівський, який входить до Бюджетного комітету парламенту, допускає, що окремі діячі якраз і сподіваються на те, що проект провалиться.

Одного слова наприкінці тексту не вистачило в резолюції Парламентської асамблеї Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ), прийнятій учора в столиці Казахстану Астані. Це слово — «геноцид». ОБСЄ «віддає данину» жертвам, «вітає» визнання Голодомору ООН, США та європейськими країнами, «схвалює» попередню спільну заяву країн–членів ОБСЄ щодо Голодомору 1932—33 років, «підтримує» діяльність України щодо поширення правди про цю трагедію, «запрошує» парламентаріїв країн–членів узяти участь в урочистостях із нагоди 75–х роковин Голодомору. Останнє речення — «рішуче заохочує всі парламенти прийняти акти визнання Голодомору.» Крапка. «Геноцидом української нації» — слів, котрі напрошуються після цього, не внесли.

У тому, що це — перший крок до «широкої коаліції», партію «Єдиний центр» підозрювали з першого ж дня її створення. Однак досі самі «ЄЦівці» цю версію прямо не підтверджували. Аж доки позавчора на прес–конференції в Полтаві, що відбулася після установчих зборів обласної організації «ЄЦ», один із фундаторів, член політради та президії цієї партії, народний депутат від блоку «НУНС» Михайло Полянчич не наголосив, що «Єдиний центр» може й повинен співпрацювати «зі здоровими силами» в Партії регіонів.