За таку коляду і Шевченко премією поділиться

«Такого колективу і вдень із свічкою (навіть у Польщі!) не знайти», — любить повторювати художній керівник «Піккардійської терції» Володимир Якимець. Із ним погодилася мистецька рада при Управлінні культури і туризму Львівської обласної дер­жавної адміністрації, яка висунула вокальну капелу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. 18 січня «піккардійці» зібрали повнісінький зал МЦКМ «Жовтневий». Коли зателефонувала до їхнього менеджера — за декілька днів до концерту — за акредитацією, він із ноткою суму сказав, що мене проведе, але місця вільного не буде: «У нас аншлаг. Жодного квитка не залишилося». >>

Вселенська битва на рогачах

«Кайдашеву сім’ю» Нечуя–Левицького школярі визнають однією з найулюбленіших книг у шкільній програмі. Смачне слово, легкий стиль, колорит, справжня, а не кон’юнктурна українськість, яка сприймається на генному рівні, — ці характеристики повісті забезпечили їй симпатії багатьох учнівських поколінь. А ось театр до цього твору завжди ставився обережно. (Можливо, через жанр, адже п’єси на театральних сценах з’являються значно частіше, ніж інсценізації). Так, Театр імені Франка за свої майже дев’яносто років за «Кайдашеву сім’ю» узявся вперше. Спочатку підопічні Богдана Ступки за його ж рекомендацією ознайомилися з інсценізацією повісті Миколи Босака. >>

Веласкес, Вересень і Подольчак

25 січня 2008 року в рамках конкурсної програми 37–го Міжнародного Роттердамського кінофестивалю відбудеться світова прем’єра дебютного фільму Ігоря Подольчака «Las Meninas». Кажуть, на «пробу пера» в кінематографі художника, засновника Фонду імені З. Мазоха, успішного політтехнолога надихнула картина Дієго Веласкеса «Las Meninas» («Фрейліни»). Український повнометражний художній фільм уперше виборюватиме гран–прі на головному міжнародному форумі авангардного та артхаусного кіно. До цього в Роттердамі бачили лише український фільм — «Біля річки» Єви Нейман, але в інформаційній програмі. >>

Мандат на авторитаризм?

Коаліція демократичних сил іще не визначилася, чи вводити в дію імперативний мандат. Блок Юлії Тимошенко виступає за беззастережне запровадження «імперативки», тоді як фракція «Наша Україна — Народна самооборона» в основному противиться такій ідеї. Вирішальні домовленості мали бути досягнуті вчора на засіданні політради коаліції. >>

Кривава юшка з чоловічого достоїнства

Мордобій у секретаріаті Президента — це, здається, для української політики прецедент. Звісно, десь по кабінетах і туалетах «кризові» чоловіки на кшталт Медведчука, можливо, з’ясовували стосунки і раніше, але щоб так — прилюдно, з негайним інформаційним висвітленням події... Не дивно, що інцидент між міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком і міським головою Києва Леонідом Черновецьким одразу став топ–новиною й залишався головним інформприводом протягом усього уїк–енду та понеділка. >>

Не забувайте про присягу держслужбовця

Бурхливе обговорення громадськістю інциденту на Банковій між Юрієм Луценком та Леонідом Черновецьким зовсім не торкнулося одного очевидного аспекту: обоє учасників порушили етику та присягу державного службовця. Байдуже, хто давав ляпас — чоловік, киянин чи громадянин, або хто цілив у коліно й хотів «відповісти по–чоловічому». І для міністра, і для мера такі дії, підтверджені власними зізнаннями, є неприпустимими відтоді, як у їхніх трудових книжках з’явився коротенький запис із датою: прийняв присягу державного службовця. Крапка. >>

Ляпаси у столиці

«Не обіцяю, а гарантую Києву — нову владу!» — мужньо звівши брови, запевняв киян із передвиборчих плакатів Юрій Луценко. Минули вибори, Луценко повернувся у крісло міністра внутрішніх справ, а тодішня київська влада й досі продовжує свою чорну справу, розпочату ще попередниками, яких в особі Олександра Омельченка той же Луценко запросив до списку «Народної самооборони». Розкрадання–роздавання за безцінь дорогоцінної столичної землі, забудова історичного центру, вирубування останніх зелених насаджень і ще багато чого іншого, менш помітного неозброєними очима простих громадян. >>

Президенту «броня» не потрібна

Розпочався процес передачі президентського полку Збройних сил України, який має на озброєнні бронетранспортери, до Управління державної охорони. Принаймні такою новиною «порадував» громадськість на вихідних екс–міністр оборони, а нині — голова Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко. За його словами, УДО намагається перепідпорядкувати елітний полк ЗСУ вже протягом трьох років. Пан Гриценко на посаді міністра був категорично проти, але нині «вирішення цього питання перейшло у практичну площину». >>

Спочатку було слово...

У неділю в місті Буча під Києвом відбулися молебень і урочиста церемонія друку першої сторінки факсимільного видання Пересопницького Євангелія. Як відомо, роботу над книгою, на якій присягають українські Президенти, ченці розпочали 15 серпня 1556 року, а закінчили лише через п’ять років. Це був перший відомий переклад канонічного євангельського тексту, виконаний українською мовою. Нині єдиний екземпляр книги, якій уже майже 450 років, зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. Вернадського. Звісно, широкому колу читачів і дослідників видання не доступне. Тому й було вирішено зробити копію Пересопницького Євангелія. >>

Перестраховка з пір’ячком

У кримському господарстві, де від високопатогенного грипу здихали кури, не залишилося жодного живого птаха. Як повідомляє прес–служба Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, фахівці вилучили та спалили у спеціально відведених для цього місцях майже 25 тисяч курей, які донедавна утримувалися в пташниках ПП «Лобзенко». Окрім того, до багаття потрапили понад 14 тисяч пташиних яєць, які могли бути заражені вірусом H5N1. Після цього люди у захисних костюмах очистили приміщення пташників від сміття, продезінфікували спеціальний одяг та техніку, яку використовували під час робіт. Загалом у місці спалаху інфекції позмінно працювали 183 людини та 47 одиниць техніки. >>

До і після соборності

«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу», — сказано в Четвертому Універсалі Центральної Ради, проголошеному 22 січня 1918 року на Свято–Софійській площі української столиці. Вільною державою УНР побула трохи більше тижня. Київ окупували російські більшовики (їх на день затримали українські студенти в бою під Крутами). Муравйовці розстріляли, за тогочасними свідченнями, кілька тисяч городян, серед них і Київського митрополита Володимира. Однак у березні 1918–го Київ знову став столицею УНР. >>

Позаплановий вибух

У суботу ввечері, 20 січня, стався вибух на глибині 1294 метри на шахті «Шахтарська–Глибока» в Шахтарську. Двоє гірників загинули на місці, ще двоє, один із яких у важкому стані, госпіталізовані. >>

Семенюк через дефіс

Відтепер Водохреще в родині голови Фонду держмайна Валентини Семенюк та її чоловіка Віталія Самсоненка буде подвійним святом. Адже цього дня вони офіційно стали подружжям. Напередодні, в п’ятницю, 50–річна наречена допізна затрималася на «Свободі» Савіка Шустера. Одначе в день весілля журналісти біля Печерського РАГСу побачили її напрочуд свіжою і усміхненою. Наречений прибув до Палацу одружень першим, невдовзі приїхала й наречена в білому костюмі та білих чобітках. Біля РАГСу вже зібралося чимало родичів і друзів пари — здебільшого діти (у Валентини Семенюк дві доньки, а у Віталія Самсоненка — двоє синів, які мають власні сім’ї), приїхала навіть старенька мати 57–річного нареченого. Процедура розпису була традиційною: обручки, весільний рушник (пані Валентина примудрилася ступити на нього першою, що, за прикметам­и, означає, ніби вона головуватиме в родині), підписи, перший шлюбний поцілунок і келихи шампанського. Прізвище наречені відтепер носитимуть подвійне Семенюк—Самсоненко та Самсоненко—Семенюк. >>

Суїцид на пару

Зловживання алкоголем стало причиною смерті 33–річного львів’янина Руслана К. Саме ця згубна пристрасть із часом привела Руслана до нав’язливої думки про самогубство, проте цього недільного вечора смерть чекала і на Русланового рятувальника. >>

Пригоди чайника в садку

Забудькуватість помічниці вихователя молодшої групи, яка працювала в дитячій установі № 372 Голосіївського району Києва, коштувала жінці посади, чотирьом малюкам — візиту до лікарні, а батькам і родичам цих дітей — вимотаних нервів. За інформацією Головного управління освіти і науки КМДА, у дитячій установі тривав карантин із «вітряної» віспи. Для профілактики передачі інфекції здоровим дітям працівники садочка обробляли різні предмети рідиною з хлором. 17 січня під час денного сну дітей помічник вихователя налила в чайник розчин для обробки. Жінка повинна була вимити чайник і наповнити його «нормальною» водою до кінця «тихої години», але чи не встигла, чи забула... >>

За п’ять хвилин до комфорту!

«Українське державне підприєм­ство поштового зв’язку «Укрпошта» має всі умови для виконання на належному рівні важливого доручення уряду, — йдеться у повідомленні, розповсюдженому прес–службою монополіста на ринку поштового зв’язку. — Тісна співпраця з Ощадбанком із питань виплати пенсій дає підставу стверджувати: «Укрпошта» забезпечить своєчасну організацію і якісне виконання роботи з виплати і доставки громадянам України компенсації втрат знецінених грошових заощаджень». >>

Стрибок до щастя

У нашій державі чимдалі зростає кількість осіб, залежних від наркотиків. Змінити ситуацію на краще не можуть ані великі кошти, які Україна щороку витрачає на боротьбу з наркоманією, ані щедра допомога міжнародних організацій, які долучаються до лікування наркозалежних. Чому українці «присідають» на психоактивні речовини? Що допомагає людині «зістрибнути» з голки й повернутися до нормального способу життя? Кому принесе полегшення замінна терапія, яка передбачає щоденну видачу наркоману певної дози метадону? Про це «УМ» розпитувала колишнього наркомана з десятирічним стажем, а тепер — соціального працівника, вихователя реабілітаційного центру «Батьки проти наркотиків» Ярослава. >>

«Великі» й «малі» українці в ополонці

Цього року, вже традиційно, Президент Віктор Ющенко на Водохреще прийняв святкову купель. Як і минулого року, це було в озері на території санаторного комплексу «Пуща–Озерна» в Києві. Перед зануренням відбулася Божественна літургія та освячення води, глава держави разом із молодшим сином Тарасом відвідали каплицю на честь Великомучениці Варвари (Варварою звали матір Віктора Андрійовича). >>

«Гіперболоїд» прокурора Гаріної

Усі ми певні, що це — аксіома: бодай де–юре, згідно з чинною Конституцією, «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться у межах території України, природні ресурси її континентального шельфу...» є власністю усіх без винятку українців. Від пенсіонера з багаторічним трудовим стажем — до олігарха з багатомільйонними (і навряд чи трудовими) статками. Де там: перераховані в статті 13 Основного закону багатства є лише «об’єктами права власності Українського народу»! Не більше. Ще одна сфера людського буття з проваллям між правами й реаліями «маленьких українців». Бо ж «від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування», зазначено у цій таки ж, 13–й, статті. >>

Розгром по–київськи

Київський «Сокіл» продовжив сходження щаблями вищої російської ліги. Українська команда виграла дев’ять із десяти останніх поєдинків і піднялася вже на четвертий рядок турнірної таблиці. Дві останні перемоги — в домашніх матчах із командою «Кристал» (Електросталь) — були для «Сокола» як небо й земля. Першу, розгромну, кияни здобули заввиграшки, а повторну — ціною надзвичайних зусиль. >>

Остання пристрілка

Змагання в Італії стали для елітних «стріляючих лижників» заключними перед чемпіонатом світу в шведському Остерзунді. У Рупольдингу був провал, натомість в Антхольці українці фінішували таки в межах залікової топ–тридцятки. >>

І швачка, і зірка, й вегетаріанка

Взявши приклад із численних колег по зірковому цеху, актриса Наталі Портман вирішила спробувати себе в ролі дизайнера. У співпраці зі своєю стилісткою Кейт Янг зірка «Леона–кілера» розробила колекцію взуття. Але не простого, а «вегетаріанського». >>

Божий дар і Макконахі

Найзатятіші шанувальниці голлівудського красунчика Метью Макконахі в розпачі: їхній улюбленець надумав одружитися. Раніше Мет уже лякав прихильниць намірами повести під вінець свою попередню подружку Пенелопу Крус, але зрештою нічого в них не склалося. А тепер справа серйозніша: на своєму офіційному сайті Макконахі повідомив, що його дівчина, бразильська модель–мулатка Камілла Алвеш, чекає дитину. >>

Анекдоти

— Тату, а чому мені продавщиці здачі не дають?
— А ти спробуй бити вантажників. >>

Ірися Ликович: Німецьким дітям прищеплюють почуття власної винятковості

Ім’я Ірисі Ликович стало відомим після виходу у львівському видавництві «Піраміда» книжки новел «Перелітна». Про 22–річну закарпатку заговорили: хтось зі здивуванням і повагою, а хтось — шпетив, на чому світ стоїть. Поміж тим, аби набратися нових вражень і вивчити німецьку мову, випускниця Ужгородського національного університету подалася до Німеччини. Наша розмова з однією з найперспективніших закарпатських літераторок відбулася в Ужгороді під час її вакацій і торкалася життя в такій близькій і водночас далекій Європі. >>

Полковник Степан — архідиякону Степану

У коштовній діадемі великодніх свят іменини першомученика Степана (або Стефана), що настають третього дня після Різдва Христового, мабуть, не такі помітні, як вшанування Василія Великого чи зимового Івана. Та цілком можливо, що невдовзі ім’я цього помічника апостолів часів раннього християнства, архідиякона, котрий перед стратою (каменуванням за приписами Мойсея) насмілився сказати вищим іудейським духівникам, що то вони розп’яли самого Бога, стане більш відомим. Принаймні серед відвідувачів Манявського скиту. До цьогорічного Великодня, як сподівається автор ідеї Степан Сворак, у тамтешньому Хрестовоздвиженському соборі буде встановлена унікальна ікона «Каменування першомученика Степана».
— Монастир, що відроджується після двохсотлітнього занепаду, потребує від жертводавців прикрас, які б підкреслювали його велич, — каже пан ректор. — Оскільки мене на честь діда нарекли Степаном (у перекладі з грецької — «увінчаний») і я маю ім’я, спільне з першомучеником, то й вирішив подарувати скитові ікону. За роботу береться відомий в Україні іконописець. Цей задум народився вже після того, як нам із першим проректором Національного педагогічного університету імені Драгоманова Володимиром Бехом вдалося відреставрувати надмогильну мармурову плиту засновників скиту Йова і Феодосія, що два століття пролежала під престолом храму у селі Маркова. >>

Мовчакуватий «Медвєдь»

Учора ЦВК зареєструвала кандидатом у президенти Росії Дмитра Медведєва. «Корочку» кандидата голова ЦВК Володимир Чуров передав не особисто Медведєву, а його повпреду, секретарю президії ради партії «Єдина Росія» В’ячеславу Володіну. У відповідь на закиди комуністів, що, мовляв, передвиборча кампанія ведеться з перекосом у бік ставленика Путіна, пан Володін відказав: «Наш кандидат небагатослівний, але оскільки займається справою і багато їздить країною, то й привертає увагу ЗМІ». Самоагітація на межі з адмінресурсом триватиме й надалі, адже законодавство не вимагає від першого віце–прем’єра брати відпустку на час кампанії. У будь–якому разі соціологічні опитування свідчать: Медведєв переможе. >>

Убивць Бхутто знайдено?

ЦРУ зробило висновок, що за вбивство лідерки пакистанської опозиції Беназір Бхутто відповідальні терористична організація «Аль–Каїда» та прибічники племінного вождя Байтуллаха Мехсуда. Директор ЦРУ Майкл Хейден підтвердив у інтерв’ю «Вашингтон Пост», що висновки його відомства «збігаються з попередніми оцінками пакистанської влади». >>

Поляризація Сербії

На президентських виборах у Сербії, які відбулися у неділю, не вдалося визначити переможця. З дев’яти претендентів найбільше голосів набрали кандидат від ультранаціоналістичної Радикальної партії Томіслав Ніколич (39,4 відсотка голосів) та діючий президент, проєвропейський ліберал Борис Тадич (35,4 відсотка). Про це після підрахунку 90 відсотків бюлетенів повідомив учора ЦВК Сербії. Активність виборців була на подив високою — 60 відсотків, що є найвищим показником після виборів 2000 року, які відбулися після перемоги демократичної революції і повалення режиму Мілошевича. >>

Другий строк Міхо

У неділю в Тбілісі Михаїла Саакашвілі було приведено до присяги на другий президентський термін. Церемонія була скромною: на площі перед приміщенням парламенту зібралося від п’яти до семи тисяч осіб. Були присутні лише 5 президентів — Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Румунії та делегації ще 17 країн. Грузини звернули особливу увагу на те, що «любий друг» — Україна, — на відміну від першого терміну Саакашвілі, не пошанував високим представництвом. Ні Президент Віктор Ющенко, який є кумом Михаїлу Саакашвілі, ні Прем’єр Юлія Тимошенко не прибули. >>