Тріумфальні ворота для олігархів

Тріумфальні ворота для олігархів

Очевидно, багато хто здивується, дізнавшись, що перший в Україні академік архітектури в галузі художнього кування мешкає в загубленій серед пагорбів покутського придністров’я Городенці. Подив стає ще більшим, коли спостерігаєш, як у цеху колишньої «Райсільгоспхімії», збудованому в стилі незатишного радянського гігантизму, зі звичайної арматури народжуються витончені візерунки найнесподіваніших конфігурацій. Згодом вони зіллються в одне монументальне ціле мистецького шедевру, який стане власністю когось із нинішніх вітчизняних «небожителів», що переселяються в престижні передмістя мегаполісів. Це раніше пана було видно по халявах, тепер переважно — по воротах. Вони — своєрідна візитівка господаря, який демонструє надійний захист свого дому–фортеці з натяком на високі художні смаки. За неофіційним визнанням, «ковальські майстерні Богдана Новосельського» нині вважають законодавцем кованої «парканної» моди в Україні, а сам городенківський метр, якому невдовзі виповниться п’ятдесят два, вже не злазить з ковальського Олімпу. >>

Богуцький–3

Напередодні формування нового уряду (колись же це таки станеться) питання портфелів і крісел мусується в пресі з особливим апетитом. Тільки чомусь на крісло міністра культури і туризму попит млявий — більше головного болю, ніж дивідендів: «покомісарити» в цій галузі все одно що «покамікадзити», амбіції не втамуєш, а в розборках із митцями можна так зав’язнути, що й метод барона Мюнхгаузена не допоможе. У демократичної коаліції на цю посаду — нуль на лаві запасних (у синьо–білих — теж). Пліткували, що міністром може стати екс–прес–секретар Президента Ірина Геращенко (сама вона каже, що навіть коментувати такі нісенітниці не хоче) — раз. Святослав Вакарчук, за принципом «а хто у нас працівник культури?» (в пресі казав, що у виконавчу владу не піде, буде рядовим Верховної Ради), — два. Оксана Білозір на другий призов (у ЗМІ підтвердила свою готовність закрити собою «культурну амбразуру») — три. Називали ще прізвища екс–«начальника культури» Києва, а нині затишно облаштованого культурного провідника в секретаріаті Президента Олександра Биструшкіна. Проте і в коаліції, і ба! — сенсація — в самому Міністерстві вважають за краще не рухати з місця чинного міністра культури і туризму Юрія Богуцького. В період третього пришестя (до цього Юрій Петрович Богуцький працював на посаді міністра культури в 1999 році та в 2001—2005 роках) він почав активно рубати вікно в Європу — на рівні різноманітних офіційних програм, конвенцій, культурних структур — і лобіювати соціальні гарантії для працівників культури. 10 травня цього року Україна стала 27–ою із 47 країн Ради Європи, яка «здала» Національний звіт про культурну політику в Україні. А це далеко не формальна акція — деякі країни по тричі «не захищались». Паралельно з Українським центром культурних досліджень («під проводом» Олександра Гриценка), який працював над Національним звітом, в Україні працювала група експертів Ради Європи на чолі з директором Британської Ради в Україні Террі Санделлом — їх рекомендації і настанови по цінності прирівнюються до солідних грошових інновацій. У 2005 році Україна придумала для Ради Європи нову програму — «Київська ініціатива для демократичного розвитку через культуру Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України» (2006—2009 рр.). Після «паперового» етапу цього культурного майже ГУАМу настає черга конкретних проектів. І те, що 300 тисяч євро, виділених Радою Європи на 2007 рік на цю програму, до України мали стосунок хіба у вигляді добових для єврочиновників, Юрія Богуцького зовсім не засмучує: «Нам не треба бути жебраками в Раді Європи, нам від них потрібен сучасний досвід, і Рада Європи може нам у цьому прислужитися». >>

Заходьте в «Шафу», вмикайте «Шафу»

«Це нормально: шафі властиво закриватися й відкриватися», — жартома відповідає фронтмен «Мертвого півня» й актор харківського театру «Арабески» Місько Барбара на моє запитання, чому книгарня «Шафа» три роки тому вимушена була припинити своє існування. Насправді ж закриття книжкового магазину — спільного проекту «Арабесок» і Харківського літературного музею ( в його приміщенні й розташовувалася «Шафа») — було пов’язане зі збитковістю такої справи, з одного боку, з іншого ж — на той момент у харківських книгарнях почали з’являтися відділи української літератури і потреба в «Шафі» начебто відпала. >>

Обмаль мертва й дедалі трохи страшна

Тільки не треба відразу кричати, що за такі ідіотські заголовки в порядних газетах руки викручують. Грамотність китайської етикетки личить не тільки взуттєвим устілкам, а й літературним творам. Особливо — світовим бестселерам. Одне з нових видань харківського «Клубу Сімейного Дозвілля», роман Майкла Коннеллі «Мертва тиша», — гідний експонат у колекції редакторсько–перекладацьких чудасій, але почитати його варто не тільки з цієї причини. >>

Урок про Голод

Учора Президент Віктор Ющенко побував у ролі вчителя. Його відкритий урок пам’яті на тему «Голодомор 1932—33 років — геноцид українського народу» в середній школі селища Попільня, що на Житомирщині, транслював наживо «5–й канал». Президент вільно почувався за вчительським столом, можливо, тому, що діти слухали його уважно, навіть не перешіптувалися. Розповідь, напевно, була дещо складною для школярів. Утім подія справді знакова — Віктор Ющенко захопив учнів своєю харизмою, і родова пам’ять попільнянців поєдналася з національною пам’яттю всього народу. Зокрема, Президент пояснив дітям, навіщо потрібне визнання українського геноциду у світі: український народ є частиною людства, і біль цієї частини є раною планетарного масштабу. >>

Похоронки з–під землі

«...Нам треба було відбурити забій. Ми заганяли бурильну машину і раптом почули «хлопок». Навіть два. Відразу ж вимкнулася напруга, піднявся пил. Ланковий став дзвонити черговому, а той ще нічого не знав. Ми вийшли з свого тупика, а відчувши чадний газ, зрозуміли, що сталося щось серйозне. В цілковитій темряві йшли до свіжого струменя хвилин двадцять і за цей час таки встигли наковтатися газу. І тільки згодом, коли вже черговий дав добро на виїзд із шахти, взнали, що стався вибух...» Прохідник Іван Коноваленко — один із тих гірників шахти імені Засядька, які, перебуваючи під землею в момент вибуху метано–повітряної суміші, зуміли самостійно вийти з небезпечної зони і виїхали на–гора майже неушкодженими. Гірників, які опинилися в обласній клінічній лікарні профзахворювань із попереднім діагнозом — отруєння чадним газом, нині побільшало. Ще в неділю сюди госпіталізували 27 шахтарів, невдовзі до них долучилися ще четверо колег, які відчули погіршення здоров’я (один потерпілий у стабільно важкому стані перебуває в обласній травматології). >>

Винного шукайте в небі

«Авіапереліт — ось через що відбулися неув’язки», — так пояснює ситуацію дводобового очікування повернення додому групи відпочивальників з України засновник «Євротур ЛТД» Валерій Аш. Нагадаємо, нещодавно 162 нашим туристам довелося не лише понад добу провести в аеропорту «Бориспіль», чекаючи на виліт у Домінікану, а й дві доби поневірятися на чужині в очікуванні чартерного рейсу компанії «Євролайн» на Батьківщину. >>

Росія знову «проти Голодомору»

У понеділок надвечір МЗС Росії звинуватило Україну в спекуляції на темі Голодомору. Таке повідомлення розповсюдив Департамент інформації преси МЗС РФ. «Оголошення трагічних подій тих років «актом геноциду» українського народу є однобоким перекручуванням історії в угоду сучасним кон’юнктурним політико–ідеологічим установкам», — відзначається в повідомленні. А крім того, на думку зовнішньополітичного відомства Росії, «це ображає пам’ять жертв інших національностей, що загинули в голод 1932—33 років у колишньому Радянському Союзі». >>

Осанна гетьманові

Під час перенесення столиці Радянської України з Харкова до Києва у 1933—1934 роках для облаштунку заміської урядової резиденції проводилося обстеження підземних льохів колишнього Київського Межигірського монастиря. Тоді світом поповзли чутки, буцімто було знайдено бібліотеку Ярослава Мудрого та фоліанти часів гетьманської України. Наведена інформація ніколи не була офіційно підтверджена, а лише породила ще одну легенду навколо Межигірського Спаса. >>

Мороз не слабне

У Соціалістичної партії, яка зазнала ганебної поразки на позачергових парламентських виборах, новий голова. Точніше, новий–старий, позаяк соціалісти вже вкотре вирішили, що «від добра добра не шукають», і проголосували за Олександра Мороза. Уперше він очолив партію в жовтні 1991–го >>

Як сказав виборець

Якою буде коаліція, залежить насамперед від Президента. На цьому наголошують представники обох таборів пропрезидентського блоку «Наша Україна — Народна самооборона», які обіцяють, що підкоряться позиції Віктора Ющенка. От і лідер «НУНС» Юрій Луценко в інтерв’ю «5–му каналу» позавчора висловив сподівання, що вже цього тижня глава держави «вступить у цю політичну гру і скаже своє слово... [щодо формату парламентської більшості]». >>

Стабільність із Плющем

Іван Плющ — секретар Ради безпеки й оборони, обраний народним депутатом від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», — прагне коаліції з Партією регіонів. Про це Іван Степанович повідомив минулої п’ятниці під час представлення виконувача обов’язків голови Волинської облдержадміністрації Миколи Романюка. (До того Романюк очолював регіональне відділення «Приватбанку». Попередній «губернатор» Володимир Бондар 13 листопада подав у відставку — нібито через те, що блок «НУНС» на позачергових парламентських виборах в області здобув досить скромний результат.) >>

Лист із мітингу

Близько двох тисяч кримських татар (за підрахунками міліції — 1300 осіб) минулої неділі зібралися на центральній площі Сімферополя на мітинг протесту проти «дискримінаційної політики властей Криму і беззаконня міліції». Головна вимога — відставка керівників місцевого главку МВС і персонально генерала Анатолія Могильова, які, мовляв, причетні до побиття людей на горі Ай–Петрі. Учора аналогічна акція відбулася й у сквері в районі залізничного вокзалу кримської столиці. >>

На Майдані буде віче

День свободи 22 листопада — річницю Помаранчевої революції на майдані Незалежності — в Києві, швидше за все, знову відзначатимуть без політиків. Натомість завтра на центральній площі відбудуться концерт і мітинг. Відповідну заявку до київської мерії подав оргкомітет, про плани якого вчора на прес–конференції звітував голова громадської організації «Реформація» Микола Коханівський. >>

Злочин проти нації терміну давності не підлягає

Притягти Віктора Медведчука до відповідальності за порушення присяги адвоката в ході судового процесу над поетом Василем Стусом — із таким закликом з нагоди 17–ї річниці перепоховання великого письменника та громадського діяча виступив член Української народної партії Степан Хмара. «Разом із увіковічненням пам’яті Стуса треба «увіковічнити» й ім’я його адвоката Медведчука», — закликав Хмара. >>

Навіщо такі «Великі» малим?

Телевізійні формати, як відомо, — річ апробована не тільки увагою глядачів, а й рекламними рейтингами. От і претензійний «Інтер», відзначившись перехопленням формату «Свободи слова», вирішив вистрелити проектом «Великі українці». Але технологічне підігрівання певної інтриги насправді породило не просто велике розчарування, а переконливе відчуття: за месійністю «Великих» передбачався явний намір плюнути в душу малим. Українцям! Чи укрАїнцям? >>

Джей Ло доведеться піти зі сцени

Дженніфер Лопес, мабуть, доведеться на деякий час залишити сцену. Бо хоча співачка й запевняла, що в декрет не піде й виступатиме ледве не до самих пологів, а здоров’я таки важливіше. Джей Ло понад усе боїться нашкодити своєму первістку (точніше, «первісткам», бо, подейкують, у співачки будуть двійнята), а лікарі категорично радять їй поберегтися й уникати навантажень. >>

«А не заткнувся б ти, Уго?!»

«А чому б тобі не заткнутися?» — таким висловлюванням король Іспанії Хуан Карлос ІІ «обламав» надто багатослівного президента Венесуели Уго Чавеса на недавньому саміті в Чилі. Хоча монарх і порушив норми дипломатичного етикету, але його крок, спрямований на те, щоб поставити на місце комуністичного нахабу, знайшов величезний позитивний відгук в усьому світі. >>

Анекдоти

Tеорема. Бутерброд кращий від вічного кайфу.
Доведення. Що може бути краще од вічного кайфу? Та нічого. А бутерброд — це краще, ніж нічого. Отже, бутерброд кращий од вічного кайфу. >>

«Депортація» газет

У російській столиці, очевидно, серйозно побоюються поширення «бандерівщини» на берегах Москви–ріки. Після резонансного нападу хуліганів з «Євразійського союзу молоді» на виставку, присвячену Голодомору, українці Москви знову б’ють на сполох: з Бібліотеки української літератури зникли (може, назавжди) підшивки українських газет за 1989—2006 роки та унікальні екземпляри українських видань і видань української діаспори в Росії ХІХ—ХХ століть. Стоси газет минулого понеділка рано–вранці поскладали у причеп відкритої вантажівки і вивезли невідомо куди. Акту, в якому б реєструвалося вивезене, ніхто не складав. >>

Папа для транспортної авіації

НАТО обрало аеропорт у місті Папа на заході Угорщини новою базою для своєї стратегічної транспортної авіації, яка здійснює операції в Афганістані, повідомляє угорська газета «Непсабадшаг». Іншими претендентами, які були відхилені керівництвом НАТО, були Рамштайн у Німеччині та Констанца в Румунії. Відтак саме з Папи буде здійснюватися перекидання військових контингентів та вантажів НАТО до Афганістану та Іраку. Аеропорт в містечку Папа стане місцем базування трьох із чотирьох транспортних літаків «Боїнг С–17 Глоубмастер». Перший літак справить новосілля на цій базі наприкінці 2008 року, а два інші — 2009 року. >>

Єднання парій

Неординарний президент Венесуели Уго Чавес позавчора розпочав візит до Ірану, четвертий за останні два роки. Вже в перший день Чавес та його іранський колега Махмуд Ахмадінеджад зійшлися на думці, що їх поєднує спільна мета — протидія гегемонії США. «Ось дві братні країни, які об’єднані в єдиний кулак», — заявив Чавес. Щоправда, в минулі вихідні «спільний кулак» не спрацював на засіданні ОПЕК у Саудівській Аравії, де пропозиція Венесуели та Ірану про заміну долара в міжнародних розрахунках за нафту не була підтримана іншими членами ОПЕК. >>

Знайдіть ліки для совісті

Захистити від рейдерів свого потужного національного виробника не може вже навіть держава. А прокуратура, як завжди, мовчить до останнього, а якщо і карає, — то «стрілочників». Обурливий приклад — ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» — виробник 50% українських ліків. >>

Таємниця «третього покоління»

За підсумками року українські майстри «гладкого» веслування здобули дві олімпійські ліцензії. Розширити своє представництво на Іграх у Пекіні2008 вони спробують на чемпіонаті Європи в травні наступного року. Про конкурентоспроможність наших спортсменів у боротьбі із сильними світу сього в інтерв’ю «УМ» розповів головний тренер збірної України Ігор Нагаєв. >>