Зустріч делегацій США та України у Джидді: реакція ЗМІ
Західні ЗМІ позитивно оцінили результати для просування до тривалого миру в регіоні. >>
Дмитро Павличко - співавтор Конституції України, один із перших дипломатичних представників нової Української Держави. (facebook.com/dmytropavlychko)
Український народ несе величезні втрати не тільки на фронті. На жаль, від нас ідуть батьки-засновники Української держави, чиї імена вписані назавжди в історію перемог України.
На 94-му році життя помер Дмитро Павличко – людина неймовірного спектру талантів, обдарований щедро не тільки майстерністю слова, а й харизмою видатного державного діяча. Пасіонарний, осяяний Божою іскрою, з безмежною любов’ю до власної країни, абсолютно безстрашний захисник її національних і духовних основ від самого моменту її відродження.
Один з авторів Декларації про суверенітет; безкомпромісний, сміливий лобіст проголошення Акту незалежності у Верховній Раді у серпні 1991 року.
Дмитро Васильович Павличко - співавтор Конституції України, один із перших дипломатичних представників нової Української Держави; політик, завдяки якому демократичні сили перетворили Верховну Раду УРСР на справжній парламент, а однопартійну систему знесло живою енергією національних партій, найперше – Народного Руху.
Доля Дмитра Павличка не захистила його від жодної трагедії української історії ХХ століття. Важко збагнути, як може витримати одна людина стільки драматичних змін: від ігрищ територіями власної батьківщини, розпачу винищення сил спротиву радянській окупації до цензури творчості та викликів колапсу тоталітарної системи.
Тому національне відродження було його стихією, його епохою, його вищою нагородою - за десятки попередніх років радянської окупації.
Жодні ордени й посади не могли перевищити цінність цих можливостей для Павличка-політика і патріота. Він вірив в Україну і самовіддано творив її як сильну європейську державу для майбутніх поколінь. Мало хто, отримавши владу і вплив, виявить здатність розпорядитися ними саме у такий безкорисливий спосіб.
Поет з особливою місією – таких людей на століття народжуються одиниці, аби прожити життя не для себе, а заради пробудження свого народу.
Для мене це й особиста втрата, бо ми з Дмитром Васильовичем Павличком були друзями.
Щиро сумую разом з усією династією Павличків. Ваш рід дав Україні творця державних основ. Дмитро Васильович змінив історію України і збагатив її культуру. Його унікальний спадок дарує йому безсмертя у пам’яті багатьох поколінь українців і вдячність за служіння ідеї вільної Незалежної держави.
Спочивайте з миром Дмитро Васильович! Молимося за його сміливу і люблячу весь український народ чисту душу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Богдана Павличко. Я люблю Україну, але в сучасному руслі
Західні ЗМІ позитивно оцінили результати для просування до тривалого миру в регіоні. >>
Згідно з Арійським календарем наших пращурів, який йде ще з часів Трипільської цивілізації, сьогодні, 28 лютого, в Україні розпочався 7533 рік. Новоліття — це початок відліку Божого Почину. Кожне нове літо наші пращури рахували з першого весняного молодика перед весняним рівноденням. >>
Угода з США щодо спільної експлуатації корисних копалин стратегічно вигідна для України, питання можуть бути тільки у деталях, для цього і існує допломатія. Подібні угоди президенти США укладали із союзниками і раніше. >>
Мета Росії не завоювання української території, а знищення українців як нації. На заваді реалізації цієї цілі стоїть українська держава, як оптимальна форма захисту нації та збройні сили, як найкращий інструмент оборони. >>
Повстанці для місцевих були «нашими хлопцями», своїми. Бо справді більшість із них ще вчора були їх сусідами, родичами, які жили поруч, перш ніж їм довелося взяти до рук зброю вони разом працювали, святкували, часом сварилися, потім мирилися. >>
Сьогодні день пам'яті найпотужнішого українського представника текстильних мистецтв - Михайла Біласа (1924-2016), якому було відміряно 91 рік жити і творити красу. >>