16 січня 2014 – День ганьби українського парламенту.
Ухвалені тоді закони фактично запроваджували диктатуру в Україні. Ці рішення призвели незабаром до кривавого протистояння, смертей Героїв Небесної Сотні кілька тижнів після цього.
Символічно, що саме сьогодні, 16 січня, в порядку денному стоїть проєкт змін до регламенту, які можуть перетворити цей день на другий день ганьби українського парламентаризму.
Якщо ці зміни ухвалять, про демократичні процедури і останні запобіжники сваволі більшості можна забути. Президент і його більшість зможуть без рішення парламенту включати законопроєкти в порядок денний, розглядати їх за скороченою процедурою, раптово, “зараз на зараз”, закривати або продовжувати засідання, і навіть довільно змінювати процедуру розгляду законопроєктів.
На внесення альтернативних проєктів чи поправок до найважливіших законів депутатам даватимуть лічені дні. І навіть виступати в “різному” можна буде виключно з дозволу більшості.
Словом, жарти президента, що парламент “поки що” є місцем для дискусій були не просто поганими жартами.
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
