Стоп-кадр у Шевченковому краї
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
«Найдовша подорож» Оксани Забужко вийшла у видавництві «Комора». (facebook.com/komorabooks)
«Найдовша подорож» Оксани Забужко - це не лише про її мандрівку, яка почалася 23 лютого і досі не завершилася. Це про нашу, українців, дорогу, що почалася кілька століть тому і досі триває.
Подорож до самих себе, до свободи. Про те і тих, хто не дає нам рухатися нею - російську імперію та росіян. Адже наша здатність рухатися вперед - виклик тим, хто не лише сам завмер у розвитку, але й хоче, щоб завмерли інші. Завмерли, або померли за те, що насмілилися бути іншими.
Нині мільйони людей у світі хочуть почути відповідь на питання «чому сталася ця війна?». Розлого і переконливо пояснює нова книга Забужко. Тут те, що вона розповідає у сотнях інтерв’ю та презентацій. Соковитими, притаманними їй словами, довгими забужківськими реченням, сповненими рівно ж емоціями та фактами. Все те, що ви хотіли почути від Забужко, якби вона врешті мала можливість розмови, не обмеженої часом етеру.
Добре, що відповідь на найважливіше питання сучасності українці почують саме від найкращої української письменниці. Ще краще, що завдяки перекладам багатьма мовами саме від неї цю відповідь почують у світі.
Дякую, пані Оксано, що не лише самі сміливо долаєте цю важку дорогу, але й іншим допомагаєте побачити подоланий шлях. Без оглядання назад неможливо дійти до мети.
Дякую Видавництву "Комора" за чудову книгу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Думка Віктора Ющенка про вражаюі новели Катерини Пилипчук.
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Найнебезпечніше в такій пам’яті — перетворення історії на політичну зброю. Коли одна сторона говорить лише про власних жертв і не бачить жертв іншої, пам’ять перестає лікувати і починає знову розділяти. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>