Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Хата-гражда на території Львівського скансену знищена повністю, вціліла лише часина паркану. (lvivskansen.org)
Пожежа вщент знищила гуцульську хату-гражду XIX століття на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького в ніч на неділю.
Окрім гражди, привезеної з відомого села Криворівня на Прикарпатті, вогонь знищив ще 200 унікальних музейних експонатів.
Як повідомляє Україна молода, про це інформує Львівський скансен у соцмережах в неділю.
«Дорогі друзі, у нашому Музеї сьогодні сталася біда – у секторі Гуцульщина згоріла ґражда.
6 лютого близько 2-ї години ночі до пожежної служби поступив сигнал від мешканців прилеглого району про вогонь на території Музею. О 2.20 пожежна бригада міста уже була на місці. На жаль, вогонь дуже швидко знищив будівлю, адже вона була повністю дерев’яна. Разом із нею згоріло близько 200 експонатів», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що постраждалих унаслідок пожежі немає. Всі обставини події зараз з’ясовують фахові служби.

Заступник мера Львова Андрій Москаленко повідомив місцевим ЗМІ, що сама хата-гражда знищена повністю, вціліла лише часина паркану.
Працівники музею повідомили, що останній обхід охорони був о 23:30, нічого підозрілого співробітники не помітили.
Зазначимо, що центральний експонат музею - гуцульська хата-ґражда середини ХІХ століття була перевезена до Львівського скансену з села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області у 1970 році.
Це етнографічне село відоме завдяки «Тіням забутих предків» Михайла Коцюбинського і однойменному фільму Параджанова, знятого за твором.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Криворівня - музею рівня

ДОВІДКА «УМ»
«Ґражда» (замкнутий двір) з присілку Багни, села Криворівня. Збудована в середині ХІХ ст.
Житло виглядає як маленька фортеця – високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.
Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви(«притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів.
Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором.
Непростим було перевезення цієї споруди до музею – будівельникам довелось зробити кілька величезних саней, щоб стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Роблячи такі фотографії, воїни намагаються показати всьому світу, і нашим громадянам, що війна може мати різні барви. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
У всі часи існування імперії зла міф про так звану велику російську культуру використовувався, і треба зазначити, небезуспішно, як один із засобів експансії агресивного повзучого, як гадина, «рускава міра». >>