Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Вячеслав Чорновіл - символ українського нескореного духу. (Фото: архіви)
У цей день, 24 грудня, народився Вячеслав Чорновіл – український політик, державний, громадський діяч, журналіст, народний депутат України першого-третього скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України.
Про це у п"ятницю нагадує Україна молода.
Все життя він боровся за Україну – бунтар, котрий перевернув країну, пробудив її від комуністичного сну.

Більшість з українців вважають, що саме лідер Народного руху України В'ячеслав Чорновіл зробив найбільше за інших громадських діячів для захисту і представлення інтересів громадян України з часу проголошення незалежності у 1991 році.
Він не вмів торгувати принципами, не йшов на компроміси з совістю. Його обожнювали. Та довелося йому пережити і страшну трагедію – зраду найближчих соратників.
Він народився в с. Єрки на Черкащині в родині сільських учителів. Закінчив із золотою медаллю школу. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
У радянських концтаборах він провів у загальній кількості 15 років. Був засуджений 4 рази. В один з років витримав 83 допити і ніколи не свідчив супроти друзів. У КДБ він отримав прізвисько "Неугомонный".
Саме В'ячеслав Чорновіл ініціював проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акт проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
Він був ініціатором створення Української Гельсінської групи, одним із засновників Народного руху України.
"Якби мене запитали, чи жалкую я за тим, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все з початку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив", - В’ячеслав Чорновіл.
Крапку поставила смерть Чорновола в автокатастрофі 25 березня 1999 року на Бориспільській трасі. Багато хто з українців продовжує вважати, що то не була звичайна аварія. Йому допомогли піти – надто незручним він був.
Попрощатися з ним прийшло до 200 тис. людей. Труна з тілом стояла в Київському будинку вчителя (колись там засідала Центральна Рада), а черга бажаючих вшанувати загиблого простяглася аж до Хрещатика.
В’ячеслав Максимович Чорновіл залишився вірним Україні до останніх хвилин свого життя. А нам сьогодні залишається тільки пам’ятати цю велику людину та знати, що на кожного з нас теж покладена висока місія бути справжнім патріотом, що знає і виконує свої національні обов’язки. Найголовніше – це бути українцями до останньої клітини тіла та душі, з гордістю берегти у серці пам’ять про кожного Героя України.
Сьогодні його день. День гідного сина гідних батьків вже вільної країни.
Як повідомляла УМ, 21 грудня минуло 160 років від народження Євгена Чикаленка.
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>