Гута Пеняцька — фальшивий символ трагедії Волині. Велика польська брехня
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Євген Чикаленко (внизу праворуч) серед однодумців. (Архівне фото.)
21 грудня минає 160 років від народження Євгена Чикаленка.
Це його знаменита фраза: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини кишені».
Символічно, що Євген Чикаленко народився того року, якого помер Тарас Шевченко. Вони — постаті різних епох.
Тарас Шевченко народився у сім’ї бідного кріпака, а Євген Чикаленко — у сім’ї багатого поміщика. Проте їх об’єднує одна спільна місія. Вони кожен у свій час врятували українську еліту від повного зросійщення.
Шевченко зробив це своєю геніальною творчістю і життєвим подвигом, Чикаленко — меценатським подвижництвом та активною публіцистичною діяльністю.
Євген Чикаленко заснував та на свій власний кошт протягом восьми років видавав єдину в російській імперії українськомовну щоденну газету «Рада», яка будила та гуртувала українську інтелігенцію, чим готувала її до Української революції 1917—1921 років.
За свідченням дослідників, для підтримки видання доброчинець вклав більше 80 тисяч рублів, тоді коли добра корова коштувала в ті часи 8-9 рублів.
Він створив фонд підтримки письменників, який допомагав вижити Іванові Франку, Михайлові Коцюбинському та іншим літераторам. Коштами Євгена Чикаленка було видано відомий «Словарь...» Бориса Грінченка та інші російсько-українські словники.
Він поширював серію своїх брошур для селян під спільною назвою «Про ведення сільського хозяйства», п’ять років чекаючи дозволу царської цензури на їх видання українською мовою. Вклав 25 тисяч рублів у спорудження «Академічного Дому» у Львові.
Саме Євгенові Чикаленку належала ідея скликання Центральної Ради. Спочатку йому було запропоновано її очолити. Але він відмовився на користь Михайла Грушевського, якого запросили повернутися з Москви.
Якби не Євген Чикаленко зі своїми ідеями і великими грішми, багато імен українців, які нині фігурують у підручниках історії і на мапах Києва та інших міст, там не з’явилися б. Cучасники називали цього діяча творцем Української революції 1917—1921 років.
Євген Чикаленко був агрономом. У своєму селі Перишори, куди його заслала була царська поліція, він досягав рекордних урожаїв, виручку з яких спрямовував на українську національну справу.
У своїх брошурках він учив селян розумно вести свої господарства. Цей достойник є нині актуальнішим, ніж був колись, бо він є прикладом служіння українському національному відродженню.
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Нещодавно у Музеї історії міста Києва презентували «Щоденник Катерини Савенко». >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>
У східній Англії археологи виявили рідкісну монету 287 року нашої ери із зображенням римського узурпатора Караузія, який протягом семи років правив Британією та північною Галлією. >>
У травні нинішнього року Україна вдруге після каденції Президента Віктора Ющенка вшанувала на урядовому рівні пам’ять свого видатного державника Симона Петлюри, вбитого сто років тому в Парижі рукою московського найманця єврея Шварцбарда. >>
У Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого: із надгробка викрали барельєф письменника. >>