Із церкви у Чернігові московські попи винесли мощі трьох святих
У Чернігові із Троїцького собору зникли мощі трьох святих. Троїцький собор роками використовували представники духовенства УПЦ (МП). >>
Євген Чикаленко (внизу праворуч) серед однодумців. (Архівне фото.)
21 грудня минає 160 років від народження Євгена Чикаленка.
Це його знаменита фраза: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини кишені».
Символічно, що Євген Чикаленко народився того року, якого помер Тарас Шевченко. Вони — постаті різних епох.
Тарас Шевченко народився у сім’ї бідного кріпака, а Євген Чикаленко — у сім’ї багатого поміщика. Проте їх об’єднує одна спільна місія. Вони кожен у свій час врятували українську еліту від повного зросійщення.
Шевченко зробив це своєю геніальною творчістю і життєвим подвигом, Чикаленко — меценатським подвижництвом та активною публіцистичною діяльністю.
Євген Чикаленко заснував та на свій власний кошт протягом восьми років видавав єдину в російській імперії українськомовну щоденну газету «Рада», яка будила та гуртувала українську інтелігенцію, чим готувала її до Української революції 1917—1921 років.
За свідченням дослідників, для підтримки видання доброчинець вклав більше 80 тисяч рублів, тоді коли добра корова коштувала в ті часи 8-9 рублів.
Він створив фонд підтримки письменників, який допомагав вижити Іванові Франку, Михайлові Коцюбинському та іншим літераторам. Коштами Євгена Чикаленка було видано відомий «Словарь...» Бориса Грінченка та інші російсько-українські словники.
Він поширював серію своїх брошур для селян під спільною назвою «Про ведення сільського хозяйства», п’ять років чекаючи дозволу царської цензури на їх видання українською мовою. Вклав 25 тисяч рублів у спорудження «Академічного Дому» у Львові.
Саме Євгенові Чикаленку належала ідея скликання Центральної Ради. Спочатку йому було запропоновано її очолити. Але він відмовився на користь Михайла Грушевського, якого запросили повернутися з Москви.
Якби не Євген Чикаленко зі своїми ідеями і великими грішми, багато імен українців, які нині фігурують у підручниках історії і на мапах Києва та інших міст, там не з’явилися б. Cучасники називали цього діяча творцем Української революції 1917—1921 років.
Євген Чикаленко був агрономом. У своєму селі Перишори, куди його заслала була царська поліція, він досягав рекордних урожаїв, виручку з яких спрямовував на українську національну справу.
У своїх брошурках він учив селян розумно вести свої господарства. Цей достойник є нині актуальнішим, ніж був колись, бо він є прикладом служіння українському національному відродженню.
У Чернігові із Троїцького собору зникли мощі трьох святих. Троїцький собор роками використовували представники духовенства УПЦ (МП). >>
Директор Національного військово-історичного музею України (засновником якого є Міністерство оборони) Андрій Ільєнко зазначив, що знищена техніка окупантів стала ще одним символом російсько-української війни та наявним доказом слабкості «другої армії світу» >>
До програми вводиться окремий розділ присвячений сучасній українсько-російській війні, аби діти чітко розуміли, що зараз відбувається. >>
Стан понад 700 музейних об'єктів, які перебували в користуванні УПЦ МП має перевірити міжвідомча комісія, що працює на території Києво-Печерської лаври. >>
Мармурові фрагменти, вік яких сягає 2500 років, передав зі своїх колекцій Ватикан як «жест дружби». Ці мармури протягом століть зберігалися у папській колекції Ватикану. >>
Подібного дикунства гітлерівці вчилися саме в росіян, а в останніх подібні традиції закладалися з самого початку спроби їхнього державного правління. Це варварство примножилося ще й багатостолітнім пануванням Золотої Орди >>