Історія злодіянь: як та з якою метою москва віками намагалася привласнити Києво-Печерську лавру
Московський патріарх Кіріл, який благословив війну в Україні, називає Києво-Печерську лавру «наш первый на Руси монастырь». >>
Знайдено військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про вояків, які загинули у «Бродівському оточені».
Пошукова група Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» виявила під час польових пошукових досліджень місць боїв часів Другої Світової війни у Золочівському районі Львівщини місця масових санітарних захоронень вояків Другої світової війни.
Зокрема, йдеться про захоронення бійців української добровільної дивізії Зброї СС «Галичина» та радянської Червоної армії, які загинули в боях у липні 1944 року.
Як інформує «Україна молода», про це повідомив журналістам керівник Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач.
За його словами, знайдено військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про вояків, які загинули у «Бродівському оточені».
Як повідомив пан Горбач виданню zolochiv.net, пошук ймовірних місць необлікованих захоронень вояків німецьких та радянських збройних формувань було проведено у селах Залісся, Червоне, Ясенівці, Гологори, Почапи, Хильчиці Золочівського району.
Дослідженням місць захоронень встановлено, що частина поховань колись уже була розкопана і розграбована сучасними "могильними мародерами". З поховальних ям ексгумовано останки 30 вояків.
За знайденими в захороненнях особистими речами і військовим спорядженням можна стверджувати, що загиблі були військовиками німецьких і радянських збройних формувань.
У непограбованих захороненнях знайдено особисті ідентифікаційні знаки та інший супровідний матеріал, за яким можна прив'язати певну кількість останків до української добровільної дивізії Зброї СС "Галичина", яка воювала в складі німецьких збройних формувань.
Решта ексгумованих останків за збереженими у них фрагментами військових одностроїв та спорядження радянського взірця можуть бути українцями з радянської Червоної армії.
Планується, що 19 липня, на військовому цвинтарі в селі Червоне Золочівського району, Товариство "Пам'ять" до Дня вшанування пам'яті українців, та вояків інших національностей, які воювали у різних військових формуваннях і загинули у "Бродівському оточені" перепоховає віднайдені останки.
Чиатйте також інтерв'ю "УМ" з істориком Іваном Монолатієм "Дивізія "Галичина": за що і проти кого".
Пропонуємо вашій увазі спогади дивізійника Василя Бойківа "Я в Україні за Україну воював".
Московський патріарх Кіріл, який благословив війну в Україні, називає Києво-Печерську лавру «наш первый на Руси монастырь». >>
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>