Історія злодіянь: як та з якою метою москва віками намагалася привласнити Києво-Печерську лавру
Московський патріарх Кіріл, який благословив війну в Україні, називає Києво-Печерську лавру «наш первый на Руси монастырь». >>
Олекса (Олександр) Гасин (псевдо «Лицар», «Тур», «Дор»; 1907-1949) – український політичний і військовий діяч, учасник визвольних змагань 1940-х років, заступник військового міністра в Українському державному правлінні (1941), керівник групи УПА-Захід, начальник Головного військового штабу УПА (1946–1949).
Полковник Української Повстанської Армії. Життя Олекси Гасина – типовий приклад самовідданого служіння Україні, мужнього людського протистояння величезним репресивним машинам Польщі, Росії, Німеччини, які безупинно намагалися підім’яти під себе українську незалежність; зразок нонконформізму, віри і самопожертви до останньої миті. Народився Олекса Гасин в селі Конюхів на Львівщині.
Навчався у Стрийській гімназії, де познайомився й потоваришував зі Степаном Бандерою. Член УВО, в ОУН від 1929 року. Навчався у Львівській політехніці (1931–1935, з перервами через арешти). Поряд з прагненням здобути вищу освіту ґрунтовно вивчав військову справу. Зокрема, у 1929 році закінчив польську школу підхорунжих зі званням чотового-підхорунжого, зайнявши друге місце серед всієї школи, що було нечуваним досягненням для українця.
У 1937 – скорочений курс Баварської воєнної академії. У 1934-1935 відбував покарання у концтаборі Береза-Картузька. Неодноразово арештований польською поліцією (1931, 1933, 1937). Напередодні німецько-радянської війни викладав на краківських старшинських курсах ОУН, працював заступником шефа повстанського штабу.
Співавтор «Єдиного генерального плану» збройного повстання проти радянської влади (1941), організував і командував таємною старшинською школою у Львівській області. У 1942 році був арештований гестапо. Після звільнення у 1943 році став одним із керівників партизанської боротьби проти гітлерівців і «совєтів» у Карпатах, яку вели відділи Української Народної Самооборони. Разом із Євгеном Коновальцем написав «Військовий підручник».
В січні 1946 року був призначений начальником штабу УПА. Розробив і реалізував план боротьби УПА в нових умовах. Останнім часом мусив переховуватися, перебувати в підпіллі. На нього посилено полювали енкаведисти. Загинув у перестрілці з чекістами у Львові – потрапив у засідку біля конспіративної квартири.
Батьків Олекси Гасина було вислано до Сибіру, брати загинули, захищаючи незалежність України; дружину Ольгу (теж підпільниця) згодом було арештовано й заслано до сталінських таборів (після звільнення жила в Броварах під Києвом, там і похована; одна з вулиць названа її ім’ям); діти – син та дві дочки – поневірялися по дитбудинках та інтернатах.
На батьківщині видатного борця за свободу України встановлено пам’ятник, діє меморіальний музей; у Львові, на розі вулиць Стефаника і Коперника (місце загибелі Гасина) встановлено пам’ятний знак.
Московський патріарх Кіріл, який благословив війну в Україні, називає Києво-Печерську лавру «наш первый на Руси монастырь». >>
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>