Останній політ польського Ту-154: 13-річчя Смоленської катастрофи

13 років тому 10 квітня випало на суботу (сьогодні — на понеділок). В той суботній вихідний день (10.04.2010) о 8:24 (за варшавським часом) в небо піднявся авіалайнер Ту-154М (бортовий номер 101) Військово-повітряних сил Республіки Польщі із делегацією на чолі з президентом Лехом Качинським. Разом із ним на борту були його дружина пані Марія, керівники вищого військового командування ЗС, представники Сейму і Сенату, політичні, громадські та релігійні діячі Польщі. Літак виконував рейс PLF101 за маршрутом Варшава (Польща) — Смоленськ (росія).  

 

Поляки летіли у Смоленськ за покликом серця, щоб відвідати Меморіальний комплекс «Катинь» і вшанувати польських офіцерів, розстріляних без суду і слідства катами-енкаведистами у Катинському лісі у квітні 1940 року за колективним рішенням Політбюро ЦК ВКП (б) на чолі зі Сталіним та наказом наркома НКВС СРСР Берії.

 

Кожен летів зі своїми думками, планами і надіями на майбутнє. У другій половині того ж дня делегація планувала повернутися додому. Поляки не знали, що фашистський режим кривавого кремлівського карлика путіна приготував для них «Катинь-2» і що жити їм залишилося 77 хвилин.

 

                                                                                  Останній маршрут…

 

О 10:41 за московським часом (06:41 за міжнародним UТС), під час заходу на посадку на військовий аеродром «Смоленськ-Північний»  літак, був підірваний вибухівкою, закладеною росіянами за довго до його вильоту. Загинули всі, хто перебував на борту літака – 8 членів екіпажу та 88 пасажирів.

 

«Реквієм не міг відбутися ні за яких умов…»

 

Напередодні, 9 квітня 2010 року, під час зустрічі зі своїми друзями у київській кав’ярні, обговорюючи приватний візит президента Польщі до Смоленська, я висловив категоричну думку, що літаку Качинського не дадуть приземлитися на  Смоленському аеродромі.

 

Наведу декілька цитат із своєї книги «Літак для президента», яка була опублікована у березні 2012 року.

 

«Реквієм у Катині буде зірваний, він не відбудеться. Він не може відбутися ні за якої погоди і умов. Літак Качинського заженуть куди завгодно: в Москву, Мінськ, до чорта на кулички. Придумають усе що завгодно, щоб він не сів у Смоленську. Якщо буде потрібно, зроблять туман, а то й сніг. Або трапиться випадкове пошкодження посадкової смуги, вийде з ладу апаратура, контролююча літак, і перед заходом на посадку командиру літака скажуть, що прийняти його не можуть…

Сьогодні в арсеналі військових є такі технології, що спеціалісти вміють розганяти не лише дощові і грозові хмари, а якщо буде потрібно, то зроблять і туман з «молоком», не кажучи вже про інші технічні «штучки» і спецефекти, які можна задіяти, щоб зірвати заплановані поляками заходи…

Запланований на завтра на ранок реквієм з участю і виступом  Качинського в Катині не відбудеться. У такий спосіб Кремль продемонструє, хто в домі господар і що Качинський – небажаний гість в Росії».

В той час в суспільстві на слуху була офіційна зустріч двох прем’єрів Польщі і росії, Дональда Туска і володимира путіна, з їх теплими дружніми обіймами і ключовими моментами зустрічі — спільне відвідування 7 квітня 2010 року меморіального комплексу Катинь у зв’язку 70-ю річницею розстрілу польських військовополонених  органами НКВС СРСР в Катинському лісі в семи кілометрах від села Катинь Смоленської області.

 

Напередодні, 7 і 8 квітня російські і українські ЗМІ приділили цій  зустрічі багато уваги, особливо неоднозначним оцінкам і коментарям Катинської кривавої трагедії, озвученими путіним,  Тускою та іншими політиками.

 

В новинах коротко повідомлялося і про майбутній візит президента Польщі Леха Качинського, але як приватної особи (що різало слух!), метою якого було проведення реквієму в Катині 10 квітня — через три дні після Туски. У багатьох це викликало здивування і  запитання  — чому візит приватний, розділений, а не разом з Тускою.

Тоді, 9 квітня 2010 року, я ще не знав, а мав лише якесь інтуїтивне передчуття, що за вказівкою путіна, розроблена спецоперація, яка передбачала не лише створення штучного туману і провокацію авіакатастрофи, а й терористичну атаку на літак, щоб зірвати небажаний для росії візит президента Качинського. 

 

Наступного дня, 10 квітня, близько 12 години з телевізійних новин довідався, що через «сильний туман» при заході на посадку розбився польський літак з делегацією на чолі з президентом Польщі Лехом Качинським. Всі загинули…

 

«путін йому ніколи цього не пробачить…»

 

Слухаючи трагічну новину, пригадав  застереження свого колеги з Литви, яке він висловив після виступу Леха Качинського в Гданську 1 вересня 2009 року на заходах, приурочених 70-й річниці початку Другої світової війни, на яких ми були присутні у складі делегації ПАРЄ. На заходах була присутня і тодішня прем’єрша України Юлія Тимошенко, яка своїм виступом «стелилася» під путіна...

 

У присутності путіна і півсотні світових лідерів Качинський заявив: «Тоді, 17 вересня 1939 року Польща отримала удар ножем у спину, удар від більшовицької росії, яка виконувала свої союзницькі зобов’язання згідно з пактом Молотова—Ріббентропа. Польські солдати гідно чинили опір нацистським агресорам. Але того дня Польща, у якої ще були сили захищатись, була знищена більшовицькими військами, які почали наступ зі Сходу. Це не Польща повинна відпрацьовувати урок спокути. Для цього у нас немає жодних причин. Причини є у інших, які сприяли початку Другої світової війни».

 

Слухаючи емоційний виступ Качинського, я бачив перекошене люттю і ненавистю обличчя путіна від гірких, але історично  справедливих і правдивих слів польського президента. Колега з  Литви сказав: «путін йому цього ніколи не пробачить…». Його слова виявилися пророчими…

 

Моє розслідування

 

Після авіакатастрофи було багато телефонних дзвінків від друзів з  Польщі, країн Балтії та інших, із якими я разом працював у ПАРЄ у 2006—2010 роках. Знаючи мою колишню професію, польські  колеги просили мене провести приватне розслідування обставин  і  причин «авіакатастрофи».

 

Я погодився. Серед загиблих були й мої добре знайомі — колеги з польського Сейму Лешек Дептула, Збігнєв Вассерман, Аркадіуш Рибіцький, Веслав Вода, Едвард Войтас, президент Лех Качинський — історична постать, Поляк з великої літери. З ним я був особисто знайомий з часів, коли він, будучи мером Варшави, весною 2005 року присвоїв перехрестю двох вулиць ім’я першого президента незалежної Ічкерії Джохара Дудаєва, якого я добре знав ще з радянських часів. Зараз це площа Дудаєва. Путін і його політичні  приспішники після цього кипіли лютою ненавистю до Качинського.

 

Зазначені обставини і стали мотивом проведення мною  приватного розслідування причин авіакатастрофи (яка виявилася спланованим терактом) польського літака Ту-154 10 квітня 2010 року під Смоленськом.

 

Трагедія увійшла в історію як «Катинь-2» — злочин росії, який і досі залишається не покараним.

 

З урахуванням власного багаторічного досвіду слідчої і  оперативної роботи (працював слідчим МВС, начальником відділу військової контррозвідки СБУ, очолював парламентські слідчі комісії з розслідування резонансних справ), я провів власне  розслідування обставин і причин катастрофи польського військового літака Ту-154М (бортовий номер 101).

 

Мною були досліджені різноманітні, в тому числі й конфіденційні матеріали досудового слідства, висновки державних комісій росії і Польщі про причини  авіакатастрофи, оцінки і коментарі  незалежних експертів, оприлюднених у вітчизняних і зарубіжних ЗМІ та на інтернет-ресурсах.

 

Я особисто консультувався із спеціалістами військової і цивільної авіації. Брав участь у проведенні декількох неофіційних (таємних)  експертиз з відповідними експертами, висновки яких через  декілька років були офіційно підтверджені міжнародними експертами, що польський літак Ту-154 був підірваний у повітрі.

 

Зібрав великий обсяг конфіденційної оперативної інформації (для її отримання можливостей у мене достатньо), яка розкрила плани російських спецслужб щодо зриву візиту президента Польщі Леха Качинського до Смоленська, щоб не допустити реалізації його  заходів,  приурочених до 70-ї річниці  розстрілу польських офіцерів.

 

Перед самим виходом книги «Літак для президента» я прибрав з неї одну главу. Змушений був це зробити тому, що прем’єр-міністр  Польщі Дональд Туск повністю «ліг» під путіна і монополію на розслідування справи віддав російській стороні, яка відразу ж поклала всю провину за авіакатастрофу на польський екіпаж і погану погоду. Я побоювався, що передчасне розголошення отриманої інформації, значна частина якої була конфіденційною, може призвести до знищення отриманих мною доказів.

 

На фото вгорі, зліва направо: командир польського літака Ту-154, капітан Аркадіуш Протасюк, другий пілот, майор Роберт Гживна, штурман, поручик Артур Зентек, бортінженер, хорунжий Анджей Міхаляк. Внизу, зліва направо стюардеси: Наталія Янушко, Барбара Мацейчик, Юстина Монюшко.

 

В 2015 році в Польщі змінилася влада — на президентський і парламентських виборах перемогла партія «Право і  Справедливість». Були створені нова слідча група Генеральної  прокуратури і комісія Міністерства національної оборони Польщі.  Міністром був призначений Антоній Мацеревич — мій давній знайомий (з 1992 року, коли він був міністром внутрішніх справ, а я — полковником МВС України).

 

Лише після цього я надіслав польській стороні установлені мною докази (які були у вилучені з книги), публікував окремі матеріали слідства і продовжив своє приватне розслідування. У часи прем’єра  Туски проводити об’єктивне слідство було неможливо і, навіть небезпечно, через його дружні «специфічні» зв’язки з путіним.  Польща  була під повним  контролем спецслужб росії.

 

Моє розслідування не є офіційним, воно приватне. Його висновки  не претендують на істину в останній інстанції.  Останнє слово за Міжнародним трибуналом. На мою думку, Польща повинна  офіційно поставити в ООН питання про створення трибуналу, незважаючи, що росія завідомо накладе вето, як це вона зробила у випадку із збитим малайзійським літаком МН17, в результаті чого загинуло 298 людей.

 

Очолювана мною група (до складу якої входили офіцери правоохоронних органів, спецслужб, експерти та інші помічники) встановила незаперечні докази, яким потрібно надати належну офіційну правову оцінку.

 

Нами, зокрема, було встановлено:

1). Польський літак Ту-154М (бортовий номер 101) був приречений (технічно запрограмований) Москвою на ЗАГИБЕЛЬ задовго до його вильоту в Смоленськ 10 квітня 2010 року.

 

2). Політичне керівництво росії путін (прем’єр-міністр) і медведєв  (президент) застосували аморальні політичні і організаційні заходи, щоб не допустити на офіційному рівні візит президента Польщі Леха Качинського до Смоленська для проведення за польським сценарієм меморіальних заходів з нагоди 70-річчя розстрілу польських військовополонених за наказом Сталіна і Берії.

Воєнні злочинці путін і медведєв віддали наказ (доручення) МЗС і спецслужбам розробити декілька варіантів зриву візиту до  Смоленська польської  делегації на чолі з Качинським на державному (офіційному) рівні, включаючи «силовий». Кожен варіант мав свою кодову назву. 

 

3). Над аеродромом «Смоленськ-Північний»  було навмисно створено туманно-димову аерозольну завісу, яка повністю сховала аеродром. Він став візуально невидимим для посадки літака. Штучний туман приховав можливість бачити з землі вибух літака в повітрі перед приземленням, а екіпажу — візуально бачити, як  російські військові диспетчери заводять їх літак на посадку лівіше від посадкової смуги на болотисту місцевість і що він не долітає до початку посадкової смуги.

 

4). Група російських військових, відповідальних за політ і посадку  польського літака (диспетчери у цивільній авіації), яка обслуговувала аеродром, грубо порушила правила безпеки польотів, не закривши аеродром за таких погодних умов. У даній ситуації вони ЗОБОВ’ЯЗАНІ були закрити аеропорт ще до підходу польського літака до аеродрому і відправити його на запасний, який уже був визначений Москвою (що передбачав один із варіантів зриву візиту).   

 

Російські військові диспетчери навмисно ввели в оману польський екіпаж, стверджуючи по радіозв’язку, що він точно заходить на посадку (диспетчери весь час повторювали, що літак знаходиться: "на курсі, на глісаді"). Насправді літак заходив на посадку під кутом "пікірування" і більше ніж на 150 метрів лівіше від посадкової смуги і приблизно за 500 метрів від її краю (початку).

Навіть без підриву вибухівки на борту президентського Ту-154М, літак в такій ситуації чекала  катастрофа з трагічними наслідками для пасажирів.

 

5). Польський літак був підірваний вибухівкою, закладеною в центроплані літака, на висоті до 10-15 метрів над землею. Тих, хто вижив — спецгрупа ФСБ пристрелила. 

 

У 2011 році нашій групі удалося отримати близько сотні невеликих уламків (осколків) польського літака і провести неофіційну (таємну)  експертизу. Результати експертизи були шокуючі! Більш ніж на 70-ти осколках експерти виявили сліди вибухівки тротилу, гексогену і пентриту.

 

У 2016 році я ознайомив польських колег з результатами таємної  експертизи і порадив їм провести повторний  огляд уламків літака, які зберігаються на аеродромі «Смоленськ-Північний» і взяти максимальну кількість осколків для проведення офіційної  експертизи на предмет виявлення слідів вибухівки.  

 

У березні 2019 року експерти британської лабораторії судово-вибухових речовин, яка підпорядкована МО Великобританії, ПІДТВЕРДИЛИ висновки нашої неофіційної експертизи.

 

Британські експерти дослідили більш ніж 200 зразків осколків польського літака, які їм офіційно надала прокуратура Польщі у травні 2017 року. На більшості отриманих зразків британські експерти виявили сліди речовин, використовуваних для виробництва різного роду вибухівок — тротилу та інших компонентів.

Встановлені зразки вибухівки були однаковими з тими, які виявила наша група експертів.

 

У 2012 році ми були перед вибором — обнародувати неофіційні висновки експертів як сенсацію або не афішувати їх, оскільки офіційне польське розслідування було під «ковпаком» ФСБ росії.  Уламки польського літака росія категорично відмовилася передавати Польщі.

 

Ми остерігалися, що передчасне розголошення неофіційних висновків експертів та конфіденційної інформації призведе до знищення встановлених доказів. Тому перед виходом книги «Літак для президента» я вилучив з неї главу, де були ці дані.

Вперше вони були обнародувані 28 квітня 2016 року в газеті «Україна молода», яку я передав посольству Польщі в Україні і відправив Генеральну прокурору і міністру національної оборони  Польщі .

 

6). Розслідування терористичного акту (названого в росії Смоленською авіакатастрофою) незаконно очолив його замовник і організатор — тодішній прем’єр-міністр, нині президент путін, який запропонував Медведєву призначити його головою Державної комісії з розслідування причин катастрофи польського літака. Таке  призначення суперечило вимогам чинного законодавства росії. 

 

7). Вбивство президента Польщі Леха Качинського, а з ним і  польської військово-політичної еліти було цинічною ПОМСТОЮ путіна, який ненавидів Качинського. Помста була основним мотивом злочину, вчиненого путіним.  

 

Лех Качинський був безкомпромісним і жорстким критиком росії серед усіх лідерів країн ЄС. Він відкрито, на весь світ називав рф  державою агресором, виступив проти будівництва «Північного потоку-2» і заборонив його прокладання територією Польщі.  Качинський прийняв рішення про будівництво військової бази США і розміщення на території Польщі американської системи ПРО.

Після загибелі президента Качинського Туска «заморозив»  будівництво бази США і розміщення ПРО в Польщі. 

 

Багато міжнародних політичних оглядачів називали Леха Качинського особистим ворогом путіна, як і президента України Віктора Ющенка, який у 2004 році постраждав від «російського діоксину», і президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, якого, під час розмови з президентом Франції Саркозі 12 серпня 2008 року в Москві, путін обіцяв «повісити за яйця».

 

8). У перші хвилини після знищення польського літака 10 квітня 2010 року офіційні посадові особи і російські ЗМІ повідомили про різний час авіакатастрофи Ту-154: «10:41; 10:50; 10:56; 10:58; 11:00»;  кількість заходів літака на посадку — від одного до чотирьох (насправді був лише один!) і відразу основну версію, як миттєво  встановлений факт — «літак розбився через туман і помилку екіпажу», «на екіпаж чинився тиск з боку Качинського посадити літак за будь-яку ціну», «Качинський був на підпитку», «російський керівник польотів на аеродромі тричі давав команду командиру екіпажу йти на друге коло, але той не послухався і вперто хотів посадити літак».

 

Встановлено, що ця дезінформація була підготовлена завчасно, щоб ввести в оману світову громадськість та сховати істинні причини катастрофи літака Ту-154. Подібне росія робить до цього часу і щодо обставин збиття малайзійського МН17.

 

Аналіз і оцінка встановлених мною фактичних даних (доказів) та отриманої конфіденційної оперативної інформації (яка знайшла своє підтвердження), на моє глибоке переконання (як слідчого в минулому) дає підстави зробити наступний загальний ВИСНОВОК:

 

За дорученням і безпосередньої участі путіна російськими спецслужбами був розроблений поетапний план, який передбачав різні варіанти зриву візиту президента Польщі Леха Качинського до Смоленська для проведення за його сценарієм пам’ятних заходів, приурочених до 70-ї річниці Катинської трагедії, які були  заплановані на польському військовому цвинтарі 10 квітня 2010 року. План передбачав ЗНИЩЕННЯ польського літака шляхом  підриву ВИБУХІВКИ, яка була закладена в літак спецслужбами росії під час його ремонту на Самарському авіазаводі «Авіакор» у лютому 2009 року. Що і було зроблено перед заходом літака на посадку в густому тумані на далекій відстані від посадкової смуги.   

 

Виступаючи 22 вересня 2021 року перед активістами громадських організацій друзів видання “Gazeta Polska”, Антоній Мацеревич розповів сенсаційні подробиці про обставини ремонту в росії (перед авіакатастрофою під Смоленськом) двох польських урядових літаків Ту-154М, бортові номери 101 і 102 («брати- близнюки»).

 

Встановлено, що уряд Дональда Туски скасував тендер на закупівлю нових іноземних авіалайнерів для керівництва держави.

Тендер на таку закупівлю спочатку оголосив міністр Алєксандер Щиґло (загинув під Смоленськом). Закупівля мала відбутися у 2008 році. Потім уряд Туски відмовився це робити — було сказано, що Польща не буде купувати нових літаків, адже є російські лайнери, отож нехай вони й надалі літають. А потім, у 2009 році виявилося, що треба відремонтувати два урядові літаки Ту-154 (для президента і прем’єр-міністра Польщі).

 

Лайнери відправили на авіазавод у Росії, на фірму друга путіна  «Авіакор», власником якої був олігарх Дерипаска, який є у санкційному списку людей, яким забороно в’їзд на територію США з приводу загрози національній безпеці Америки. Тодішня польська влада прем’єра Туски вважала, що факт заборони в’їзду на територію США Дерипасці не перешкоджає віддати його фірмі на ремонт літак президента Польщі. Були задіяні також фірми-посередники у Польщі: «Політелектронік» та «Мафтелеком». «Політелектронік» — це фірма, яку тоді уособлювала одна людина, що представляла завод МІҐ. «Мафтелекомом» управляли люди військових інформаційних служб.

 

У літаку Ту-154М (бортовий номер 102) — «близнюк»  лайнера Ту-154М (бортовий номер 101), який був підірваний вибухівкою під Смоленськом 10 квітня 2010 року, експерти знайшли такі ж самі вмонтовані в літак (борт 102) вибухові матеріали, які були виявлені на уламках літака президента Качинського (борт 101).

 

Ексміністр національної оборони Польщі Антоній Мацеревич заявив: «Ми перевірили літак номер 102, який повернувся до Польщі і є в Польщі. Ми вивчили цей літак. У тому ж самому крилі — лівому, у якому вибух знищив Ту-154, бортовий номер 101, з польським президентом на борту та всю польську верхівку, ми знайшли той сам вибуховий матеріал, який знайдено на уламках літака номер 101 в Смоленську».

 

ВИСНОВОК: у 2009 році під час ремонту на Самарському авіазаводі «Авіакор» (росія) обидва польські урядові літаки  Ту-154М (бортові номери 101 і 102) були ЗАМІНОВАНІ дистанційно керованою вибухівкою.

Детально про це читайте у статті «Українського репортера» (27.09.2021) під заголовком «Нові дані про авіакатастрофу літака з президентом Польщі Качинським у Смоленську. Вибухівка була у двох лайнерах – «101» і «102».

***

Запаліть поминальну свічку

 

З 2010 року дата 10 квітня увійшла в моє життя назавжди. Сьогодні 13-та річниця путінського теракту, який забрав життя 96 поляків. 

 

Кожного року, де б я не знаходився 10 квітня, я відвідую  християнський храм (собор, церкву) і запалюю 96 свічок за упокій душ поляків, вбитих путіним. Поіменний список загиблих передаю священнослужителям і попрошу їх відправити молебень за упокій душ президента Польщі Леха Качинського, його дружини пані Марії, військових, політиків і священників, які були на борту літака, вбитих нацистським режимом путіна.

 

                                                          «Катинь-2» – жертви путінського нацистського режиму

 

Запалюю велику свічу за упокій душ 21 857 польських військовополонених, безвинно убієнних весною 1940 року комуністичним тоталітарним режимом Сталіна, якого наслідує  чекіст путін.

 

5 березня 1940 року народний комісар внутрішніх справ СРСР Берія звернувся до Сталіна з доповідною запискою (на 4-х аркушах, №794/б під грифом цілком таємно), у якій було зазначено, що в таборах для військовополонених знаходиться 14 736 польських військових і 10 685 поляків утримуються у в’язницях (на фото):

 

 

«Виходячи з того, що всі поляки є закоренілими, невиправними ворогами радянської влади» (саме так зазначено в доповідній), Берія подав пропозицію Сталіну ЗАПРОПОНУВАТИ НКВС СРСР справи польських військовополонених і арештованих поляків «розглянути в особливому порядку, без пред’явлення звинувачення, без виклику і допиту, без складання обвинувального висновку і постанови про закінчення слідства, з застосуванням до них вищої міри покарання — РОЗСТРІЛУ».

 

 

Того ж дня Політбюро ЦК ВКП (б) у складі Ворошилова, Молотова, Мікояна, Калініна і Кагановича на чолі з секретарем ЦК Сталіним своїм рішенням (протокол №13, питання НКВС СРСР №144) повністю задовольнило ПРОПОЗИЦІЇ Берії і ЗАПРОПОНУВАЛО НКВС СРСР (лист тов. Берії за №1118/144 від 5 березня 1940 року) РОЗСТРІЛЯТИ польських військовополонених, які утримувалися у таборах і поляків, які знаходилися у в’язницях (на фото вверху).

 

Символом і сакральним місцем страшної трагедії для польської нації стало маленьке село Катинь на Смоленщині, де вперше у квітні 1943 року німці разом із представниками Міжнародного Комітету Червоного Хреста виявили масове поховання польських офіцерів, розстріляних кривавими катами НКВС СРСР (на фото).

 

Ексгумація тіл польських військовополонених — жертв сталінського терору біля с. Катинь, квітень 1943 року («Катинь-1»).

 

Непокаране зло 1940 року, вчинене комуно-більшовицьким режимом Сталіна, має історичний зв’язок і наслідок — Zло 2010 року, вчинене нацистським режимом путіна.

Після знищення польського літака, у якому загинули 96 осіб польської делегації на чолі з президентом Лехом Качинським, які  летіли в Смоленськ для вшанування 70-ї річниці розстрілу майже 22-х тисяч польських військовополонених, з’явилися терміни «Катинь-1» і «Катинь-2».

 

Сьогодні «Катинь-1» — це воєнний злочин колишнього СРСР, а «Катинь-2» — злочин РФ, правонаступниці Радянського Союзу. Обидва злочини й досі залишаються не покараними…

 

У червні 2018 року редакція газети «Україна молода» зазначила, що колишній народний депутат, генерал СБУ Григорій Омельченко першим встановив причину авіакатастрофи польського літака: СПЛАНОВАНИЙ ВИБУХ, опублікувавши матеріали свого розслідування ще весною 2016 року у серії статей «Смоленський туман» (26.04.2016), «Ніка»-вбивця» (28.04.2016)  та «Кремль-убивця» (05.05.2016). Результати нових міжнародних експертиз підтвердили висновки генерала Омельченка ( «Смоленська катастрофа: на літаку Леха Качинського знайшли сліди вибухівки» ).

Читайте також статтю «Кремлівський туман: чи вдасться докопатися до істини в авіакатастрофі Ту-154 під Смоленськом» (номер газети за 12.04.2017).

 

У грудні минулого року польський Сейм ухвалив резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму разом із поправкою про Смоленську катастрофу 10 квітня 2010 року.

 

В ухваленому документі, російська агресія проти України визначена «грубим порушенням» заборони Статуту ООН на застосування сили, а також «порушенням суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності України. Російська федерація має бути ізольована на міжнародній арені», - вказано в резолюції Сейму.

 

В резолюції також зазначено, що росія «несе пряму  відповідальність за збиття літака Малайзійських авіаліній (рейс МН17) у липні 2014 року, коли загинули 298 пасажирів і членів екіпажу, а також за «катастрофу літака ВПС Польщі (рейс 101) у Смоленську у квітні 2010 року, в якій загинули 96 осіб, що перебували на борту, зокрема президент Республіки Польща Лех Качинський, польські урядовці, вищі польські військові командири та військові командири країн-членів НАТО, а також депутати польського парламенту». 

 

Користуючись нагодою хочу подякувати польському Сейму за прийняту резолюцію, а також читачам за їх відгуки, пропозиції і критичні зауваження, які допомогли в розслідуванні.

 

Особлива подяка головному редактору інтернет видання «Український репортер» Леоніду Фросевичу і головному редактору газети «Україна молода» Михайлу Дорошенку за опублікування  матеріалів розслідування та моїм помічникам, прізвища яких не можу назвати, які допомагали у встановленні «смоленської»  Правди. Вона потрібна не мертвим. Правда потрібна живим! 

 

Дякую всім, хто поширить публікацію. Бережи Вас Бог!

«Za wolność waszą i nasza!» — «За вашу і нашу Свободу!».

Запаліть сьогодні, 10 квітня поминальну свічку. Світла і вічна пам’ять безвинно убієнними поляками і всім тим, хто загинув смертю хоробрих, захищаючи Україну від москальської орди.

 

Помоліться за Україну, яка рятує Світ від чуми московського  нацизму  на чолі з «божевільним з ядерною кнопкою» психопатом путіним (щоб він ЗГИНУВ на день свого «побєдобєсія»!).

Помоліться за Польщу та інші країни, які допомагають нам у війні з російськими окупантами.

 

Дорогі українці і поляки, подивіться відеозвернення польської і української молоді «Полум’я Братерства»! Молодь нагадує нам урок історії сторічної давнини (битва під Варшавою у серні 1920 року з червоною армією більшовицької росії).

 

Запорукою спільної ПЕРЕМОГИ (за нашу і вашу СВОБОДУ!) у боротьбі з споконвічним ворогом — російською імперією була ЄДНІСТЬ і ДРУЖБА українського і польського народів!

 

Сьогодні на східному фронті сотні українців — громадян України польського походження захищають Україну від російської агресії, десятки з них загинули, отримали поранення, стали інвалідами. На зустрічах я не раз чув від них: «Ми воюємо за нашу рідну неньку Україну і за нашу Польщу!» І звучало польське гасло: «Za wolność waszą i nasza!» — «За вашу і нашу Свободу!».

Відома українська поетеса Ганна Чубач (світла їй пам’ять) присвятила добровольцям ці рядки двома мовами — українською і польською:

 

За даними ЗМІ, на війні проти загарбницької російської армії воюють (або воювали) добровольці з Білорусії, Польщі, Грузії, Хорватії, Словенії, Чехії, Канади, США, Франції, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Італії, Іспанії, країн Балтії і навіть самої росії. Вони  усвідомлюють — якщо не зупинити імперський тероризм воєнного злочинця путіна в Україні, то московський фюрер прийде до них  додому з «руZZкім міром».

 

Вірю і знаю, що Перемога буде за нами — країною Бога Сонця РА —  УкРАїною! Так визначено Творцем. Так і буде!

Слава Україні! Слава Польщі! Слава ЗСУ! Героям Слава!

Смерть фюреру путіну і російській федерації!

 

Шановні читачі, пропоную Вам повний звіт мого розслідування, опублікований газетою «Україна молода». Прочитавши його, Ви знайдете відповіді на багато запитань щодо минулого і сьогодення. Легкого і цікавого Вам читання.

1). «Катинський злочин без покарання» (06.04.2016 – див. тут:). 

2). «Катинь-2» — злочин Російської Федерації (08.04.2016 – див. тут: ).

3). «Непроханий гість» (13.04.2016 – див. тут:).

4). «Операція «ІС» (15.04.2016 – див. тут:). 

 5). «Смоленський туман» (26.04.2016);

 6). «Ніка»-вбивця» (28.04.2016 – див. тут:).

 7). «Кремль-убивця» (05.05.2016 – див. тут: ).

 8). «Бумеранг для Путіна» (31.05.2016).

 9). «Два теракти — один замовник: коли Путін буде покараний за катастрофу під Смоленськом i малайзiйський «Боїнг» (16.02.2018 – див. тут:).

 10). «Розслідування Григорія Омельченка: «Катинь-1» є злочином СРСР» (25.05.2020 - див. тут:). 

11). «Убивці президента Польщі Лєха Качинського, його дружини, польської політичної і військової еліти не покарані досі» (11.04.2022 - див. тут:).

 

Результати мого розслідування Ви можете прочитати на сайті «Український  репортер», де є відео: “Злочини без покарання: від Катинської трагедії до Смоленської авіакатастрофи. Розслідування Григорія Омельченка”. Частини 1 - 6. Дивіться також інтерв'ю. 

Інтерв’ю з Григорієм Омельченком (14.12.2017) на сайті «Гордон»: «У ситуації, що склалася, ліквідацію путіна буде визнано законною, за аналогією з убивством Усами бен Дадена».

На сайті «Обозреватель» (11.04 2018) дивіться «Вибух перед посадкою».

Рекомендую також подивитися відео Марка Солоніна за 2021 рік, у якому йдеться про технічні експертні висновки. Другу частину дивіться тут. 

 

З повагою і вдячністю за ознайомлення з матеріалами розслідуванням.

 

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів», медалі ЄС “Європа – союз цінностей”, народний депутат України ІІ-VІ скликань, член ПАРЄ (2006-2010), почесний голова СОУ, генерал-лейтенант