На Самбірщині реставрують давню дерев’яну церкву Архистратига Михаїла 1663 року

На Львівщині в селі Ісаї Самбірського району реставрують одну з найдавніших дерев'яних церков - Архистратига Михаїла, яка була збудована у 1663 році.

Цей храм має велике історичне значення, адже зберіг свою цілісну композицію. У 2018 році церква набула статусу аварійного об’єкта. 

Роботи почали з відновлення даху і куполів.  У квітні департамент архітектури та містобудування Львівської ОВА підписав договір з новим підрядником. 

Як інформує Україна молода, про це стало відомо із договора на реставрацію.

Процес відновлення спочатку охопить зовнішню частину, а потім будуть реставрувати стінопис. Архітектором церкви був майстер Ілля Пантелеймон, а художники Іван і Василь Чайки створили ікони іконостасу наприкінці XIX століття. Ця церква є цінним культурним надбанням, що потребує тщательного відновлення та збереження для майбутніх поколінь.

За обласною програмою з охорони збереження культурної спадщини на відновлення храму виділили 3,6 млн грн. З них 1,9 млн грн вже перераховано підряднику за виконані роботи.

"Вже виконані основні роботи для стабілізації церкви: закріплення фундаменту, заміни конструктивних елементів, піддашшя, ґонтового покриття, ярусів підлоги першого і другого поверху", – повідомила керівниця департаменту архітектури Олена Василько.

Пам’ятку вивели з аварійного стану. Всі заплановані роботи планують закінчити до кінця року. Підрядник повністю відновить екстер’єр, включно з відмосткою, яка буде відводити воду.

«Специфіка дерев’яної архітектури в тому, що найбільше страждає дах і низ, підвалини. Частина фундаментів були в напівзруйнованому стані, не виконували своїх функцій. Треба було замінити ці балки. Якби пам’ятка простояла ще одну зиму, була б загроза її руйнації. Щоб поміняти фундамент, треба храм припідняти в повітря спеціальними конструкціями.

Всередині вся підлога була фактично знищена, втрачена. Ми заміняємо повністю конструкції підлоги, основу, цегляні стовпчики, балки, як це було автентично», – пояснив провідний інженер компанії підрядника «Креативна фабрика "Вікторія"» Тарас Бурий.

Паралельно напрацьовано проектно-кошторисну документрацію на відновлення стінопису всередині церкви. Вона вже пройшла експертизу і тендер чекають на оголошення результатів.

«Ця цінна пам’ятка стоїть в одному ряду з церквами в Дрогобичі, Потеличі. Тому що збережена не тільки архітектура, але весь мистецький ансамбль. Збережений стінопис, іконостас, хоругви, кенотаф, багато автентичних мистецьких і ужиткових елементів. На брусі церкви вигравіруваний напис автора церкви Іллі Пантелеймона», – розповідає художник-реставратор Олег Рішняк.

В 2015 році при обстеженні церкви знайшли дуже понищені хоругви XVIII ст. Їх відреставрували студенти Академії мистецтв і передали в Нацмузей до Львова.

Також у церкві є ікони відомих художників кінця XIX ст., які багато працювали на Самбірщині, Івана і Василя Чайок. На одній з ікон є напис: «Ікона створена за любимого імператора нашого Франца Йозефа року Божого 1897 маляр Василь і Іван Чайки».

Розписаними є всі стіни і куполи церкви, а також двері із західної сторони: там є зображення Архистратига Михаїла і апостолів Петра і Павла.

«Унікальність цих розписів в тому, що ми бачимо сцену з хорів, де у правій частині персонажі за столом в римському одязі, а поруч зображена та ж подія, де музиканти вже в одязі XIX ст., в штанах і фраку. Таке ви не знайдете в жодній іншій церкві», – зазначає художник-реставратор Олег Рішняк, який відновлюватиме розписи.

Стан стінопису гостро аварійний. Церква довго замокала, була без догляду, має дуже знищені розписи і біологічні зараження. Спори грибів треба усунути насамперед, бо вони поширюються. Також почалося лущення фарби, зображенння покриті кіптявою, пліснявою.

Вартість реставрації всього стінопису – 6,2 млн грн, на цей рік заплановано 1 млн грн на першочергові консерваційні заходи. Естетичну реставрацію проведуть наступного року.

Церква була збудована в 1663 році, але в XIX ст. відбулася її реконструкція. Цим же століттям датується її стінопис. Хто автор розписів – невідомо, але реставратори сподіваються знайти підпис під час їхнього відновлення. Іконостас теж, імовірно, з XIX ст. Він у кращому стані, перенесений у новішу церкву.

Як повідомляла УМ, Свято-Миколаївський собор міста Кременець на Тернопільщині було «по-варварськи» реставровано московським попівством. Відтак, влада не продовжила із УПЦ МП (РПЦ в Україні) договір про користування цією історичною пам’яткою.