Три важливі історичні події, які визначили долю України на майбутні віки
Мова про три важливі історичні події, які визначили долю України на майбутні віки. >>
Свято-Миколаївський собор у Кременці є пам’яткою архітектури національного значення. (Фото з відкритих джерел)
Свято-Миколаївський собор міста Кременець на Тернопільщині було «по-варварськи» реставровано московським попівством.
Відтак, влада не продовжить із УПЦ МП (РПЦ в Україні) договір про користування цією історичною пам’яткою.
Як інформує Україна молода, про це пишуть місцеві пропагандистські видання Московського Патріархату, передає видання «За Збручем».
Зазначається, що Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник повідомив настоятелю Свято-Миколаївської громади УПЦ МП міста Кременець про відмову продовжувати договір користування Свято-Миколаївським собором, який є пам’яткою архітектури національного значення.
У постанові вказано про вимогу покинути культові приміщення до 13 лютого 2023 року. Також повідомляється, що на території Свято-Миколаївського собору розміщено Кременецьке регентське училище.
Зауважимо, що згідно з даними офіційного сайту Кременецько-Почаївського ДІАЗу, громада УПЦ МП використовувала приміщення собору на безоплатній основі. За цей час споруда неодноразово ставала об’єктом критики через «варварські» методи реставрації, які використовували представники Московського Патріархату: замість автентичного купола ренесансно-барокового стилю на колишній костел встановили характерний для московського стилю – клізмоподібний, у формі «цибулини».

ДОВІДКА «УМ»
Миколаївський собор і чернечий корпус – ансамбль колишнього францисканського монастиря з костелом і дзвіницею, спорудження яких у Кременці тривало протягом ХVII-XVIII ст.
У 1606 році тут поселилися католицькі ченці францисканського ордену. Після польського повстання 1830-1831 рр. за розпорядженням російського царя Миколи I францисканський монастир закрили.
Влітку 1832 року царський уряд передав Російській Православній Церкві старовинні споруди закритого ним францисканського монастиря і в грудні 1832 року колишній монастирський костел освятили в Миколаївський собор, яким зараз користується УПЦ МП.
Як повідомляла «УМ», від 1 січня 2023 року уряд не продовжив оренду храмів Верхньої Лаври – Успенського собору та Трапезної церкви так званою УПЦ МП.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ нагадала про 337 років окупації Лаври російською церквою.
Мова про три важливі історичні події, які визначили долю України на майбутні віки. >>
118 мідних монет післямонгольського часу (пулів) виявили на Глинському археологічному комплексі учасники 16-ї археологічної експедиції Історико-культурного заповідника «Більськ» (Полтавська область) >>
За світовою практикою, вік прадавніх міст визначають за збігом у часі двох показників — археологічного й топологічного. >>
Церемонія перепоховання останків полковника Армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця відбулася 18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі >>
У Греції на Святій Горі Афон виявили три раніше невідомі примірники Острозької Біблії 1581 року: їх у закритих монастирських книгосховищах досліджує історик і теолог, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило. >>
Із Роттердама на Львівщину прибув пам’ятник з могили Євгена Коновальця, його встановлять у музеї-садибі полковника в Зашкові. >>