Дружини українських націоналістів: в Івано-Франківську видали мемуари дивізійника Євгена Побігущого

Книгу, яка героїзує українських націоналістів з дивізії "Галичина" в роки нацистської окупації України видали в Івано-Франківську. 

Як інформує УМ, про це інформує портал eadaily.com. Книгу видало місцеве видавництво "Лілея-НВ" в серії "Переможці".

Назва книги - "Дружини українських націоналістів". Автор книги - з підрозділу "Роланд" Євген Побігущий. "Дружини українських націоналістів" (ДУН) - прийняте в абвері секретне позначення українських підрозділів, що належали до абверу і які підпорядковувалися в оперативному плані керівництву фронтових частин вермахту.

При цьому дане видання активно рекламується на відомих інтернет-порталах. А ціна стартує від 100 грн.

Побігущий - ровесник Генріха Гіммлера і шефа гестапо Генріха Мюллера, напередодні гітлерівської агресії проти СРСР йому виповнилося 40 років. Його коріння - з села Постолівка в Тернопільській області, яка входила на початку XX століття до складу Австро-Угорщини. Будучи сином сільських інтелігентів, Побігущий крім української добре знав російську, польську та німецьку мови, тяжів до всього німецького. Ставши в 1921 році громадянином Польщі, Побігущий вивчився в Познані на економіста, пішов добровольцем до польської армії, де дослужився до капітана. Польський офіцер Побігущий таємно діяв проти керівництва Польщі в інтересах Організації українських націоналістів.

У вересні 1939 року потрапив в полон до німців Побігущий відразу став агентом абверу - зі схвалення керівництва ОУН. До 22 червня 1941 року Побігущий керував підготовкою своїх майбутніх підлеглих з "Роланду" спочатку в Кракові, потім в замку Зауберсдорф в Нижній Австрії. Після розформування "Роланду" восени 1941 року Побігущого і його співробітників підпорядкували СС і відправили до Білорусі - у допоміжний 201-й поліцейський батальйон, призначений для винищення партизанів і нелояльного німцям цивільного населення. Побігущий став командиром батальйону, його заступником був молодший за званням Роман Шухевич.

У квітні 1943 року Побігущий вступає в щойно сформовану дивізію "Галичина". 28 лютого 1944 року Побігущий - єдиний в складі "Галичини" українець, який дослужився до командира полку, і при цьому був у званні штурмбанфюрера СС (майора). В рядах "Галичини" штурмбанфюрер Побігущий прокрокував до Словаччини, де українців привернули до придушення народного повстання літа-осені 1944 року, потім Побігущий вбивав в Югославії партизан Йосипа Броз Тіто.

У березні 1945 року, коли з санкції нацистів "Галичину" і інших колабораціоністів зігнали в "Українську народну армію" (УНА), головком УНА Павло Шандрук присвоїв Побігущому звання полковника.

У повоєнні роки Побігущий жив у ФРН в Баварії, на схилі років став набожним греко-католиком, командором католицького ордена Святого папи Сильвестра. Помер Побігущий в 1995 році поблизу Мюнхена.

Видані в Івано-Франківську мемуари одного з командирів "Галичини" - переробка його післявоєнної автобіографії "Мозаїка моїх споминів". Там Побігущий оповідає про себе і своїх "камрадів" з ОУН в героїчних фарбах. Промовчавши про найголовніше - злодіяння, які здійснювали Побігущий і його "камаради".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Леся Шухевич: Для мене мій чоловік — просто Юрко. А Шухевич він — деінде