«Гра, звичайно, мене розчарувала, оскільки «Фейєнорд» був, як мінімум, не нижчий рівнем, ніж «Динамо». Матч проходив у дуже швидкому темпі, ми володіли ініціативою, але, на жаль, не реалізували три–чотири дуже хороші нагоди для взяття воріт «Динамо». При цьому ми дали «Динамо» зовсім мало шансів для того, щоб забити нам гол. А підсумковий результат ви самі бачите — 0:1», — у цьому сумному коментарі головного тренера роттердамців Рональда Кумана — весь зміст позавчорашнього матчу на стадіоні «Де Куйп».

Київське видавництво «Темпора» славне тим, що не просто має смак до гарних рукописів, а і стратегічно планує їх регулярну появу. Принаймні, це уповні стосується видавничої програми з історіографії — чимало істориків уже здобули собі наукову репутацію саме на «темпорівських» виданнях.

7 серпня 1932 року з’явився відредагований особисто Йосипом Сталіним закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», згідно з яким за розкрадання колгоспного або кооперативного майна було передбачено розстріл із конфіскацією майна. За «пом’якшуючих» обставин його могли замінити позбавленням волі на термін від 10 років із конфіскацією. Амністія в таких справах заборонялася. У народі цей закон, ухвалений у розпал Голодомору, охрестили законом «про п’ять колосків». Підставою для його застосування могло бути півкишені зерна, принесеного з поля голодуючій сім’ї. На початок 1933 року за цим законом було засуджено 54 645 осіб, з них розстріляно близько 2000.

Тренд Олімпіади в Лондоні — масове використання спортсменами стрічки кінезіо. Пригадуєте спину Маріо Балотеллі, який скинув футболку, святкуючи гол у ворота німців у півфіналі Євро–2012? Три широкі смуги через поперек чим тільки не вважали — навіть антинікотиновим пластирем. На Олімпійських іграх з’ясувалося, що такі стрічки на тілах спортсменів можуть мати різну товщину, довжину, колір, кількість та спосіб приліплювання.