Зміни, які Президент Кучма днями вніс до нової редакції Військової доктрини України, підписаної ним же у травні, продовжують активно коментувати в усіх сторонах світу. Нагадаємо, Л.Д. викреслив положення, яке містилося в цьому документі, про вступ до НАТО та Євросоюзу як кінцеву мету політики євроінтеграції України; правка ця була внесена якраз напередодні приїзду російського президента Путіна в Ялту на українсько-російський форум.

21 липня 11 перших турків-месхетинців вилетіли з Краснодара до Відня. Кінцева мета їхньої подорожі — передмістя Філадельфії, повідомила російська інформагенція REGNUM з посиланням на прес-службу адміністрації Краснодарського краю Росії. Наступні 84 емігранти залишили Росію рейсами 23 і 26 липня. З 16 лютого почалася реалізація програми уряду США з добровільного переселення турків-месхетинців із Росії до Америки. За даними керівника московського бюро Міжнародної організації міграції (МОМ) Марка Брауна, на середину липня переїхати до США забажали понад п'ять тисяч турків-месхетинців, близько 90 відсотків з них переїдуть до США цього року.

Юрист Андрій Кобець — помітна постать у невеличкому гурті свідомих хабаровських українців. Україномовний, неквапливий, небайдужий. Розмову з ним я записав як у крайовому центрі, так і в його «родовому» селі, районному центрі Переяславка, куди Андрій звозив київських гостей, щоб показати перші дерев'яні хати, зрублені трудовими мігрантами з Київщини, Полтавщини і Чернігівщини ще наприкінці ХІХ століття. Тепер у тих хатах живуть уже інші люди. Які, як тут часто буває, носять українські прізвища, але почувають себе росіянами або й частиною нової історичної спільності — далекосхідниками (рос. — «дальневосточниками»).

Попереднiй десант на Далекий Схід делегації Української всесвітньої координаційної ради у компанії з чарівними бандуристками і журналістами не лишився непоміченим. Місцеві українські громади нарешті повірили в себе, переконалися, що Батьківщина пам'ятає про них. Преса Южно-Сахалінська, Владивостока, Петропавловська-Камчатського, Спаська-Дальнього, Хабаровська видала на-гора чимало заміток iз позитивними «меседжами» про Україну та світове українство. Місцеві радіо і телебачення дали можливість висловитись голові УВКР Михайлові Гориню та іншим учасникам експедиції.

Щойно вступивши до Євросоюзу, Чехія опинилась у політичній кризі. Після невдалих для правлячих соціал-демократів виборів до Європарламенту прем'єр Владімір Шпідла разом з урядом був змушений піти у відставку та відмовитися від лідерства у партії. Президент Вацлав Клаус доручив сформувати новий уряд контраверсійному, але досить популярному Станіславу Гроссові, міністру внутрішніх справ та заступнику колишнього лідера чеських есдеків. Нова чеська влада може постати вже цього тижня.

Протистояння доросло аж до того, що президент Грузії Михаїл Саакашвілі змушений був делікатно попередити, що взаємні звинувачення у підбурюваннi до насильства у Південній Осетії можуть поставити Росію та Грузію на межу війни. Сказано це було по-грузинськи різко, і до російського керівництва відряджено з відповідним месиджем секретаря Ради національної безпеки Грузії.

Румунія — остання країна серед кандидатів на вступ до Євросоюзу, яка вводить візовий режим з Україною. Брюссель пообіцяв, що румуни ввійдуть до ЄС iз 2007 року. Бухарест стверджує, що до таких непопулярних дій, як запровадження віз, його змушує ЄС. Київ вирішив діяти симетрично і теж увів візи для румунських громадян. Як кажуть українські дипломати, румуни відкинули пропозицію асиметричного, як у нас його звичніше називають, «польського варіанта» (запровадження безкоштовних віз за умови, що Україна натомість відмовляється взагалі від введення віз).

Передвиборчий абсурд — Ежен Іонеско перекидається від творчих заздрощів, аж домовина тріщить, — почався з висування Партією тяжкохворих свого кандидата в президенти України. Ми звикли, що в нашій політичній країні немає легкохворих. Але сумніви в тому, чи доживе до дня виборів саме цей висуванець, попри нехристиянську постановку самого питання, все-таки доречні.

Довга історія поневірянь «іракських» в'язнів — капітана Миколи Мазуренка та старшого помічника Івана Сощенка — набула несподіваного повороту. Після повернення в Україну 17 червня цього року вони офіційно заявили Уповноваженому Верховної Ради з прав людини Ніні Карпачовій про катування, яких зазнали в легендарній в'язниці «Абу-Гурайб» (саме так літературною арабською мовою звучить назва цієї установи). Як уже повідомляла «УМ», до 7 років ув'язнення та штрафу 2,4 млн. доларів їх засудив іракський суд за контрабанду дизельного палива. Хоча, на думку тієї ж пані Карпачової та деяких інших українських експертів, їхню вину так і не було доведено.

Існує чимало підстав і обставин для того, щоб вважати червень 2004 року рубежем, що відокремлює один від одного два етапи відносин між Україною та Європейським Союзом. Саме у цій «рубіжності», власне, й полягає новизна нинішніх українсько-європейських взаємин. Визначальною особливістю цих взаємин слід вважати їхній перехідний характер. Переважна більшість із того, що раніше існувало й тією чи іншою мірою функціонувало, здебiльшого втрачає свою значущість й актуальність, тоді як нова модель двосторонніх відносин тільки-но починає вимальовуватися.