Гаряча Осетія

      Протистояння доросло аж до того, що президент Грузії Михаїл Саакашвілі змушений був делікатно попередити, що взаємні звинувачення у підбурюваннi до насильства у Південній Осетії можуть поставити Росію та Грузію на межу війни. Сказано це було по-грузинськи різко, і до російського керівництва відряджено з відповідним месиджем секретаря Ради національної безпеки Грузії.

      Ситуація, нагадаємо, загострилася цими днями, коли Росія надіслала в Південну Осетію автоколону з гуманітарною допомогою, яку грузини зупинили, підозрюючи, що вантаж містить не тільки харчі і всілякий життєво необхідний крам, а й зброю, зокрема ракети. Спершу — це сталося 7 липня — Тбілісі заявив, що минулої ночі було затримано вантажівку з переносними ракетними комплексами, які мав отримати провідник південноосетинських сепаратистів Едуард Кокойта, повідомила Бі-Бі-Сі. Можливим реципієнтом «зброєвої гуманітарки» грузинські оглядачі вважають і російських «миротворців», принаймні під таким мандатом — миротворчих сил — Москва ввела свої війська у південну частину Осетії ще після війни 1991 року, яку тамтешні сепаратисти розв'язали під гаслом возз'єднання із Північною Осетією, що входить до складу РФ. Як відомо, вiдтоді Південна Осетія, що де-юре є грузинською автономією, живе де-факто незалежною територіально-адміністративною одиницею, а переважна більшість її мешканців (за даними Бі-Бі-Сі, близько 80 відсотків!) має російські паспорти.

      «Жодна країна не використовує переносні ракетні установки для миротворчих сил, — резонно заявив Вано Мерабішвілі, секретар Ради національної безпеки Грузії. — У даному випадку йдеться про забезпечення Кокойти зброєю та військовим спорядженням. Ця зброя перевозилася без будь-якого офіційного дозволу».

      Після згаданого вище інциденту Тбілісі підтягнув значні міліцейські сили до проблемної території. Сама географія підказала грузинам правильне вирішення проблеми: Цхінвалі, столицю автономії, де проживає більшість населення Південної Осетії, зв'язує з Росією лише один шлях — Військово-Осетинська дорога, якою сюди доставляють усе необхідне, від медикаментів до солі. Отож Тбілісі узяв під контроль цю артерію і встановив на ній свої міліцейські пости. За даними російської газети «Ізвєстія», упродовж останніх десяти днів на цій дорозі було виставлено близько трьохсот вояків внутрішніх військ Грузії. І їм є на кого спертися в цьому регіоні. «На проміжку цієї дороги між Цхінвалі та Джавою розташовано три суто грузинських села — Тамарашені, Ачабеті, Кехві, населення яких забезпечено зброєю і брало участь у бойових діях проти осетинів у 1990—1992 роках, — описують «Ізвєстія». — Зброя, в тому числі гранатомети, кулемети і міномети, складується у Кехві та Курті протягом 10 років. Там же знаходяться і польові вагончики військової розвідки Грузії, оснащені американськими засобами радіо- та локаційного контролю. Основна розвідінформація надходить з американського центру радіостеження в Горі. Він здатен відстежити всі радіо- й телефонні переговори у регіоні, враховуючи і міську мережу Цхінвалі».

      Зрозуміло, що відтоді, як грузини піймали на блок-посту вантажівки з ракетами, до наступних «гуманітарних» конвоїв iз Росії вони почали ставитися з пересторогою. Отож хай росіяни не дивуються, що у вівторок колону вантажівок, що везла гуманітарку в Південну Осетію, затримали грузинські стражі «лінії розлому». І хоч тоді йшлося вже не про ракети, а про доброчинство, проте уповноважений президента Саакашвілі в регіоні Михаїл Карелі наполіг у розмові з журналістами, що будь-який вантаж, що прямує з Росії, має спершу побувати на митниці, де його зареєструють. Логічно. У відповідь почалася дипломатична суперечка. Росіяни, певно, вважаючи нижче своєї гідності «реєструватися» на якійсь там грузинській митниці, пихато вимагали пропустити колону. Олександр Яковенко, офіційний представник МЗС РФ у цьому регіоні, в ефірі радіо «Ехо Москви» висловив протест і вимагав від Тбілісі негайно пропустити колону. На що відповів, послуговуючись цим же радіо, держміністр Грузії з питань урегулювання конфліктів Георгій Хаіндрава: «Оформлюватися (згідно з митними процедурами. — Ред.) повинні всі вантажі, і такі правила діють на території будь-якої країни... Ми готові співпрацювати з Росією, аби припинити двосторонню контрабанду, ми перекрили канали незаконних поставок спирту з Росії в Грузію... Пропонуємо встановити на кордоні миротворчий пост, а на ньому — трьох озброєних співробітників фінансової поліції Грузії, які б мали можливість контролювати вантажі». «Мені здається, вони (росіяни. — Ред.) шукають причину, щоб оголосити, що грузини — погані, що вони хочуть війни, — резюмував міністр. — У цьому регіоні хтось хоче розпалити повномасштабну війну, та навряд чи це вдасться».

      В останні дні «на осетинському фронті» без змін. Росія зрозуміла, що Тбілісі просто так не відмовиться від своїх територій. Грузія зрозуміла, що треба тримати емоції в кулаку і хитрувати.