Поки виборці, які ще не втратили інтерес до політики, грають у тоталізатор на ймовірність утворення нової парламентської коаліції або оголошення дострокових виборів, де–факто утворена у ВР більшість у поті чола працює над новими законами. Наприкінці минулого сесійного тижня конституційною більшістю (голосами всіх фракцій, окрім «НУНС») у першому читанні був ухвалений закон про державну службу. Цей документ, судячи з висновку Головного науково–експертного управління парламенту, рясніє численними вадами. Однак увагу широкого загалу до нього привернула насамперед одна стаття — 21–ша. У ній міститься переліг вимог, яким повинні відповідати претенденти на державну службу. Окрім вищої освіти і знання законодавства, кожен охочий послужити державі Україна повинен обов’язково володіти державною і... російською мовами.

Підтвердивши указ Президента, яким постраждалі від стихії території Вінницької, Івано–Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей оголошують зонами надзвичайної екологічної ситуації, Верховна Рада виділила понад 5 млрд. гривень на ліквідацію наслідків повені.

Знехотя перервавши хто лікування в санаторіях, а хто й риболовлю на Карибах, законодавці з’їжджаються до Києва. Допомогти постраждалим від повеней областям України — це, судячи з коментарів, свята справа для депутатів усіх без винятку фракцій Верховної Ради. От тільки чи вдасться їм досягти згоди бодай на позачерговій сесії, якщо вже чергові пройшли в постійних блокуваннях, парламентарії ще вчора прогнозувати не ризикували. Адже проектів змін до Держбюджету, заради яких депутатів відкликали з відпустки, у ВР виявилося одразу два: урядовий і президентський. Який саме підтримати — розв’язати цю дилему належало насамперед Комітету з питань бюджету. Хоча позицію БЮТ і принаймні переважної частини «НУНС» спрогнозувати було нескладно...

На відміну від свого колеги, секретаря Харківської міськради Геннадія Кернеса, мер Харкова Михайло Добкін прибув до Міністерства внутрішніх справ без конвою. Щоправда, викликали його ще на 24 липня, але оскільки міський голова був у відпустці, то попросив, аби зустріч зі слідчим перенесли на 29. У якій конкретно справі він проходитиме свідком, пан Добкін до останньої хвилини не знав. Хоча в інтерв’ю УНІАН припустив, що йтиметься про події, пов’язані з Харковом.

«Вялотєкущая шизофренія». Це коли роблять вигляд, що відбувається якась робота, а насправді нічого не відбувається», — таку оцінку дав учорашній ситуації в парламенті Володимир Литвин. Характеристика лідера «нейтральної зони» у ВР укотре виявилася влучною. Питання про звільнення голови Фонду держмайна — єдине в порядку денному, яке могло стати справді гострим, — парламентарії знову прогнозовано не розглянули, а те, над чим нібито намагалися працювати, зрештою провалили. Опозиція і Блок Литвина проект закону, покликаного покращити безпеку дорожнього руху, підтримувати відмовилися, а коаліції до необхідних 226 забракло двох голосів. Ніби на підтвердження запевнень «регіоналів» у тому, що парламентської більшості вже не існує, а отже, спікер повинен оголосити про її розпад.

Якщо загату прорвало, двома краплями води витік не обмежиться. І в тому, що виходом Юрія Бута й Ігоря Рибакова агонія коаліції демократичних сил не обмежиться, вже мало хто сумнівається. Але наразі подальший розвиток подій, схоже, залежить насамперед від БЮТ. За даними «УМ», у секретаріаті Президента є намагання розробити кілька сценаріїв, і вибір на користь певного з них буде зроблений в залежності від подальших дій Тимошенко й компанії.
Одне зрозуміло: мир і дружбу вже навіть «на люди» ніхто не зображує (а якщо такі спроби і є, то ця акторська гра вочевидь невипадково є відвертою халтурою). Ситуацію ускладнює наближення парламентських канікул. Після того, як парламентарії роз’їдуться ніжитися на Канарах або копати городи, ніщо (ну майже) не заважатиме Кабміну і його голові роз’яснювати народу, «хто в цій країні працює, поки інші відпочивають». Мабуть, не варто зазначати, що комусь по той бік владних барикад це вельми не до вподоби. Тому, очевидно, до закриття поточної сесії ВР треба щось вирішувати. І якщо не забрати у «головної популістки країни» прем’єрську посаду (а до цього з різних причин навряд чи найближчим часом дійде), то принаймні влаштувати Юлії Тимошенко «вирвані роки».

«Не дай Бог, ще почнемо працювати», — пожартував учора Арсеній Яценюк, відкривши пленарне засідання Верховної Ради. Так Голова ВР відреагував на результати реєстрації — на табло «висвітився» 431 нардеп.

Били байдики, блокували трибуну, обмінювалися глузливими коментарями — учора парламентарії знову робили що завгодно, але тільки не працювали. Нарада лідерів фракцій у кабінеті спікера традиційно ні до чого конструктивного не привела, і Арсенієві Яценюку довелося, так і не розпочавши, закрити пленарне засідання Верховної Ради до сьогодні. І це при тому, що вимоги «блокаторів» від БЮТ не змінилися — негайне ухвалення «антиінфляційних» законів, а партнери по коаліції з блоку «Наша Україна — Народна самооборона» запевняли: готові проголосувати за них «хоч зараз». От тільки, бідкалися деякі «нунсівці», вони тих законів в очі не бачили.

Так званий «Марш свободи» за легалізацію легких наркотиків вже декілька років поспіль відбувається у Києві в рамках міжнародного руху «Всесвітній конопляний марш» (Global Marijuana March) і кожного року наштовхується на протидію активістів праворадикальних організацій. Обидва табори зазвичай нечисленні. Сьогоріч на Михайлівську площу прийшло близько півтори сотні маршувальників, які, за їхніми словами, вимагали змін у державній політиці щодо алкоголю, тютюну і легких наркотиків, а також проведення парламентських слухань щодо реклами алкоголю і тютюнових виробів. Тим часом проти «Маршу» виступило Всеукраїнське об’єднання «Свобода», яке ще зранку зібрало на Михайлівській площі близько 200 противників «легалайзу» і практично не пустило туди маршувальників. Останні натомість розкурили «косяки» просто тут, неподалік будівлі МЗС. Опонентів розділив кордон міліції, співробітників якої було більше, ніж учасників обох акцій.

11 квітня Президент України Віктор Ющенко своїм указом звільнив Віктора Скопенка з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ющенко призначив виконувачем обов’язків ректора Володимира Литвина і доручив уряду оголосити конкурс та провести вибори ректора університету. Віктор Скопенко образився і заявив, що збирається у суді відстоювати своє право керувати університетом... 23–й рік поспіль. Утім позивач не може не знати, що вже рік триває судовий процес із протилежно поставленим питанням — щодо незаконності перебування Скопенка на ректорській посаді. Сьогодні в Печерському районному суді відбудеться чергове його засідання, на якому, нарешті, судді мають оприлюднити своє рішення. Процес розпочатий за позовом випускника історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Сергія Пархоменка. Активіст правозахисного руху твердить, що дипломи КНУ ім. Шевченка недійсні, бо підписані незаконним керівником ВНЗ.