Позавчорашня вечірня зустріч президента Чехії Вацлава Клауса, який перебуває з триденним візитом в Україні, з представниками ЗМІ була короткою: відповіді на запитання українських журналістів зайняли 12 хвилин, чеських — ще 9 хвилин. За браком часу питання стосувалися лише двох тем — наших заробітчан у Чехії та євроскептицизму самого пана Клауса. «Я не євроскептик, я — єврооптиміст. І саме тому я не емігрував до Південної Америки чи Африки, — несподівано заявив чеський президент, пробуючи розвіяти вже давно стійке своє реноме. — Я за європейський процес інтеграції, я — за єдину Європу, за всі чотири принципи свобод ЄС: пересування товарів, людей, ідей і капіталів. Але я проти організації Євросоюзу «згори», централізовано». Він нагадав, що пострадянські суспільства ще добре пам'ятають такий зразок держави.

Сьогодні в Брюсселі розпочинається дводенний саміт лідерів 25 країн-членів Європейського Союзу. Саміт уже охрестили «кризовим» — вважається, що лідери Європи занадто поділені, щоб прийняти якесь дієве рішення для порятунку Конституції ЄС.

На засіданні Ради зі співробітництва Україна-ЄС, що відбулося в Брюсселі 13 червня, Україна всупереч сподіванням не отримала статусу країни з ринковою економікою. Про це повідомив, повернувшись зі «столиці ЄС», віце-перм'єр-міністр з питань євроiнтеграцiї Олег Рибачук, який представляв нашу державу на цьому засіданні. Нагадаємо, без такого статусу Україна не може формально претендувати на членство у Світовій організації торгівлі. Крім того, попри плани Києва стати членами СОТ до кінця року, у нас досі на підписано протоколи про взаємний доступ на ринки товарів і послуг з близько трьома десятками країн.

Борис Березовський, який отримав політичний притулок у Великій Британії, вирішив змінити керівництво видавничого дому «Коммерсантъ» і продати «Независимую газету».

Колишній капітан танкера «Навстар-1» Микола Мазуренко і його старпом Іван Сощенко виявилися першими, але не останніми українцями, які через примхи долі були в'язнями сумнозвісної іракської тюрми «Абу Граїб». Днями з-за грат вийшов ще один громадянин України — Вахід Таху Хан.

Інститут національної пам'яті Польщі лишається чи не найзагадковішою структурою, бо хоча він і не є спецслужбою, але має безпосередню справу з державною таємницею, він містить увесь об'єм інформації, що зберігався в архівах польських комуністичних спецслужб. Справжня, а не вигадана, історія Польщі чекає там своїх дослідників. Але, попри багатьох покривджених старою системою, котрі дістали сатисфакцію, дізнавшись, що ж було в течках, які накопала на них політична поліція комуністів, часом трапляються ситуації і малоприємні. Йдеться про силу знання і дилеми моралі: знати і мовчати чи сказати і постраждати?! У подібній історії опинився директор Інституту національної пам'яті Леон Кєрес, який не зміг приховати, що в оточенні Папи Івана Павла II була людина, запідозрена у «стукацтві».
Цей висновок було зроблено на підставі документів, нещодавно отриманих від польських спецслужб. Оприлюднювати прізвища, за законом, директор не мав права. Але польське суспільство компромісів не знає: під громадським тиском Кєрес назвав прізвище отця Конрада Гейма, який нібито «здавав» покійного Івана Павла ІІ. Фінал історії досить сумний, адже польська громадськість, засудивши священика, ще більшому осудові піддала директора інституту, який не мав права оприлюднювати прізвища. У червні мав розпочатись конкурс на посаду директора iнституту, але кандидатура Кєреса не дістала необхідної кількості голосів навіть для заявки для слухання у парламенті.
Кореспондент «України молодої» у Варшаві зустрівся з Леоном Кєресом.

У передвиборчій Польщі — черговий скандал, на цей раз пов'язаний з ідеологічним оплотом держави — Інститутом національної пам'яті (ІНП). У цій інституції зберігаються справи не лише з польських архівів, а й усе, що «накопали» комуністичні спецслужби до 1983 року, в числі іншого особові справи досі живої агентури.

Сьогодні буде проголошено нову незалежну країну — Тітославію. Але цікавий читач не знайде її на карті, бо нова держава не має території і кордонів. Це умовна країна в серцях кількох тисяч тих, хто скучає без Югославії. Її засновниками є громадська організація «Мирна акція гуманістів» з передмістя Сараєво — Раковіце, яке свого часу було географічним центром колишньої Югославії. На офіційному сайті нової країни www.titoslavija.com активісти пояснюють дату появи Тітославії — саме 25 травня день народження Йосипа Броз Тіто, який правив країною на посаді глави уряду, а потім президента у 1945—63 роках.

Наприкінці вересня в Москві відбувся «круглий стіл», присвячений ситуації в Україні, в якому взяли участь політики і впливові експерти з Росії та України. Гліб Павловський, який уже кілька виборчих кампаній поспіль є штатним політтехнологом СДПУ (о), а зараз продукує ідеї для виборчої кампанії Януковича, на форумі виявився практично самотнім — як кажуть, з явною перевагою виграли експерти, які пророкують перемогу Вікторові Ющенку.