Попередні чотири роки переможець «Тур де Франс» визначався на початку останнього, гірського, тижня перегонів, коли гонщики піднімалися на складне Плато–де–Бель. Однак цього року велопрофі зруйнували традицію, відклавши визначення переможця на передостанній — «бойовий» — етап (нагадаємо, що заключна ділянка перегонів із фінішем на Єлисейських полях — час для шампанського та чергової «розборки» спринтерів, але — не «генеральщиків»).

Дозвіл на застосування видувних дифузорів — позаду, а разом із ними — й непереможність болідів «Ред булл». Після того як ФІА посеред сезону заборонила використання цієї прогресивної технології, «бики» не можуть виграти дві гонки поспіль. Хоча до Сильверстоуна, коли вступили в дію обмеження щодо дифузорів, перевага «Ред буллів» над опонентами була тотальною — лідер «стайні» Себастьян Феттель виграв шість гонок чемпіонату із восьми. І ось виявляється, що новація від ФІА таки досягла мети — інтригу в турнірі відновлено.

Другий робочий тиждень на чемпіонаті світу з водних видів проходить під акомпанемент плавців, щоправда, не українських. Як розповідав «УМ» головний тренер нашої збірної перед відльотом до Шанхая, головне завдання наших юних збірників — місця у фіналах. Щоправда, в перші два дні таку задачу–мінімум виконав лише Андрій Говоров. До вирішального запливу на 50 м батерфляєм дніпропетровець потрапив із п’ятим часом (23,39 сек), однак у фіналі фінішував останнім, восьмим, (23,64), програвши переможцеві з Бразилії Сезару Сієло Фільйо півсекунди.

На попередній планетарній першості з водних видів, яка в 2009 році проходила в Римі, на «олімпійських» висотах китайським стрибунам у воду не підкорилася лише десятиметрова вишка. Руолін Чен програла мексиканці Паолі Еспіносі, а К’ю Бо — британцеві Дейлі Томасу. Учора в Шанхаї Чен прагнула реваншуватися за конфуз дворічної давнини. І «помста» китаянці вдалася. 19–річна спортсменка, завершивши кваліфікацію на другій позиції, зібралася з силами та духом і принесла своїй збірній вже сьо­ме «золото». Хоча тріумф Руолін Чен був би не можливий без «допомоги» співвітчизниці — 15–річної Адан Ху, переможниці кваліфікації. Юне дівча, лідируючи після трьох спроб, не впоралося з нервами й завалило четверту спробу. У підсумку Ху, програвши тріумфаторці 11 балів, стала другою, а третя — чемпіонка світу 2009 року Еспіноса.

На тлі захопливих змагань стрибунів у воду та не менш цікавих виступів майстринь синхронного плавання у Шанхаї відійшло на другий план питання олімпійського ліцензування. Хоча, напевно, для більшості спортсменів саме перепустки до Лондона — головна мета на цьому чемпіонаті світу. Після п’яти змагальних днів українська збірна здобула лише одну нагороду — бронзову. Водночас ліцензій на Олімпіаду–2012 маємо дві.

У боротьбі за право прийняти грандіозне спортивне шоу континентального або планетарного масштабу учасники конкурсних перегонів усе частіше вдаються до нестандартних маркетингових ходів. Скажімо, в презентації Казані, яка стала господарем чемпіонату світу з водних видів 2015 року, фігурував макет стадіону зi встановленим посеред поля басейном. Мабуть, саме цей проект став козирною картою російської заявки на виборах, які передували старту цьогорічної світової першості на воді.

Чемпіонами не народжуються — чемпіонами стають. Цю загальновідому спортивну аксіому підтвердили японські футболістки, які в ніч iз неділі на понеділок у Франкфурті вибороли титул найсильнішої команди світу. Хоча для більшості японців, які відроджують країну після нищівного цунамі, приємна новина надійшла саме до сніданку (часова різниця між Німеччиною та Далеким Сходом становить десять годин).

Південь Франції. Кордон з Іспанією. Піренеї — місце, де почалася справжня боротьба за перемогу в найпрестижнішій велобагатоденці «Тур де Франс». Минулого четверга (12–й етап), перетнувши екватор гонки, велопрофі розпочали гірську половину перегонів.

Напередодні старту чемпіонату світу з водних видів пригадалася розмова з Юрієм Зевіним — тренером і батьком чемпіонки Олімпійських ігор серед молоді Дарини Зевіної. Близько року тому, відповідаючи на запитання кореспондента «УМ» про можливість здобуття його дочкою медалей «дорослої» Олімпіади, вимогливий наставник кинув погляд на карту світу, що висіла в його кабінеті, й сказав: «Усе залежить від того, який результат покаже Дарина на чемпіонаті світу в Шанхаї».

Чекати залишилося недовго — змагання плавців розпочнуться наприкінці тижня. Спеціально для планетарної першості, яка зібрала рекордну кількість спортсменів — 2220 учасників із 181 країни світу, в одному з найрозвиненіших міст Китаю спорудили спортивний комплекс із закритою ареною для плавання та відкритим басейном для стрибунів у воду.

Жіночий футбол — гра непередбачувана. Хто хоч раз наживо спостерігав за протистояннями «амазонок» із м’ячем, думається, зберігає у пам’яті головні моменти тих баталій. Років 14—15 тому, на етапі змужніння вітчизняного жіночого футболу, автор цих рядків уперше побував на грі збірної України. Вражень — маса. Звичайний матч відбіркового турніру чи «на Європу» чи «на світ», не пам’ятаю, перетворився на справжню драму. Гравчині в доволі простих епізодах легко доводили ситуацію біля власних воріт до кипіння, не реалізовували безліч, здавалося, стовідсоткових голевих моментів, а воротарки зі ставленням до «метеликів» змушували хапатися за серце ледь не весь стадіон. М’ячі, пропущені з центра поля, були не рідкістю. От таким був дівчачий футбол на стадії становлення.