У повітрі все більше пахне весною. І наші читачі традиційно просять надрукувати прогноз погоди на рік від відомого волинського народного синоптика Володимира Лиса. На жаль, «УМ» уже не зможе порадувати шанувальників його метеорологічного таланту. Бо Володимир Савович вирішив «зав’язати» з прогнозуванням, принаймні з оприлюдненням своїх прогнозів у ЗМІ. Як він пояснив «УМ», «моє хобі не минуло, а просто вичерпалося».

Кому–кому, а Іванові Андрусяку до зустрічей із дітьми не звикати — статус популярного сучасного дитячого письменника, а заодно й літературного редактора одного з провідних видавництв дитячої літератури «Грані–Т» зобов’язує принаймні раз на тиждень спілкуватися з «малявками» (це його фірмове словечко як щодо своїх дітей, так і до читачів загалом). Але не щоразу після поїздки на його сторінці в інтернеті з’являються такі захопливі коментарі: «Поїздка на Рівненщину справила колосально позитивне враження! За два дні ми виступили в 11 (!!!) школах — і малявки були прекрасні!».

Ще торік ПАТ «Прикарпаттяобл­енерго» розпочало впроваджувати власну довгострокову природоохоронну програму зі збереження біорізноманіття «Лелека». Упродовж п’яти років місцеві енергетики мають намір «переселити» близько півтисячі сімей бузьків із небезпечних для них опор високовольтних ліній електропередач на спеціальні металеві платформи, а також надавати допомогу пораненим та ослабленим птахам. Актуальність цієї проблеми підтверджують висновки закордонних дослідників, котрі встановили, що лише в Афро–Євразійському мегарегіоні від ураження струмом щороку гинуть сотні тисяч птахів, а від зіткнення з лініями електропередач — десятки мільйонів.

Черкаська міська влада днями відмоніторила втрату тепла у муніципальних установах та житлових будинках обласного центру. Фахівцям допомагав у цьому спеціальний прилад — тепловізор, на екрані якого чітко видно, з чиїх стін вивітрюється дорогоцінне тепло. У Європі такі сканування приміщень холодної пори року — звична практика, оскільки дозволяють визначити, наскільки ефективними є заходи з енергозбереження.

Уже в червні пасажири харківської підземки купуватимуть для проїзду не звичні пластмасові жетони, а звичайнісінькі паперові талончики. Власне, зміна якості проїзного квитка, можливо, і не викликала б нарікань у харків’ян, якби не один нюанс: купленим в автоматі «білетиком» можна скористатися лише протягом дня, тому зранку доведеться вистоювати довжелезну чергу знову, не маючи запасу нововведених талонів. Вихід із ситуації пасажирам підказали самі ж керівники метрополітену. Мовляв, переходьте швидше на пластикові проїзні картки — і тоді вам не доведеться шикуватися біля входу.

Минулого четверга під час відвідин розташованого у Кременчуці Крюківського вагонобудівного заводу Президентом Віктором Януковичем і віце–прем’єром–міністром інфраструктури Борисом Колесниковим знову зайшла мова про цінову політику державних і приватних структур напередодні Євро–2012. Зокрема, журналістів цікавило, чи не стане оновлення напередодні цієї події рухомого складу наших залізниць «зачіпкою» для суттєвого підвищення вартості проїзних квитків. Цінового «стрибка», на думку пана Колесникова, не буде, залізничники «обійдуться» вже звичним 12–відсотковим підвищенням вартості квитків протягом року. Хоча це, за його словами, не стосується «перепусток» у купейні вагони та на інші «люксові» місця, що зазвичай дорожчають суттєвіше.

Перенасиченість міста розважально–торговельними центрами змушує їх власників шукати неймовірні рекламні фішки. Але навіть найбільш креативні з них поступилися розмаху фантазії адміністраторів ТЦ «Шато Ледо», які днями презентували місту справжнісіньку Ейфелеву вежу. І хоча точна копія паризької архітектурної перлини майже у десять разів менша за оригінал, вона вже зараз претендує на статус сучасного символу слобідського мегаполіса.

У Черкасах у рамках програми «Турбота» на лінію вийшов мікроавтобус, яким відтепер можуть користуватися інваліди–візочники. «Бусик» придбала міська рада за 160 тисяч гривень.

Прокуратура міста порушила кримінальну справу проти підприємливої акушерки: її незаконна діяльність призвела до смерті новонародженої дитини. Жінка, яка раніше працювала акушеркою в одному з пологових будинків Черкас, зареєструвалася підприємцем й організувала курси, на яких готувала породіль до пологів.

На Сумщині виготовляють близько сорока видів сиру (наголошу: саме сиру!). Випускають його п’ять підприємств. Від найменшого — ТОВ «Велсам», що у Великому Самборі на Конотопщині, до найбільшого — «Бель Шостка Україна». Після проголошення Росспоживнаглядом претензій до українських сирів державне підприємство «Сумистандартметрологія» перевірило всі ті види, а разом — іншу молочну продукцію.

«Ми провели термінову позапланову перевірку, — каже заступник генерального директора з питань підтвердження відповідності держпідприємства «Сумистандартметрологія» Олександр Шовкун. — На кожне молокопереробне підприємство виїхали наші фахівці, зробили відбір сировини й готової продукції. І сьогодні маємо результат лабораторного дослідження».