Другий тур групового раунду Ліги чемпіонів почався у вівторок протистоянням у Москві між ЦСКА та міланським «Інтером». Дуель російського та італійського віце–чемпіонів стала окрасою вечора. Справжній футбольний шедевр зрежисували в «Лужниках» Леонід Слуцький та Клаудіо Раньєрі. «Інтернаціонале» втікав, «армійці», ослаблені відсутністю основного голкіпера Ігоря Акінфєєва (його замінив Володимир Габулов), — наздоганяли. На двох суперники зробили аж п’ять точних «пострілів». Влучнішими виявилися гості, які впродовж чотирьох днів під керівництвом нового тренера зняли вже другий «скальп». «Матч приніс справжню насолоду. Наша команда продемонструвала характер. Футболісти билися, не шкодуючи себе», — похвалив підопічних синьйор Раньєрі.

Вісім років жіноча збірна України з волейболу не пробивалася до фінальної частини чемпіонатів Європи. Неприємну традицію зламало повернення до керма національної команди аксакала тренерського цеху Володимира Бузаєва, який приводив «синьо–жовтих» до «бронзи» ЧЄ–1993. Після трьох поспіль пропущених єврофорумів українки таки потрапили до когорти 16 найсильніших колективів Старого світу, які з 23 вересня до 2 жовтня розігрують медалі континентальної першості в чотирьох містах Сербії та Італії. Однак «роздача слонів» пройде вже без участі наших дівчат: збірна не спромоглася подолати бар’єр групового етапу, посівши у групі А останнє місце та не вигравши у суперниць жодної партії.

Завдяки великим нафто­вим ресурсам маленький Азербайджан за короткий проміжок часу став спортивним центром планетарного рівня — тут ледве не щомісяця відбуваються престижні міжнародні змагання дзюдоїстів, борців, боксерів тощо. Саме завдяки майстрам шкіряної рукавички увага світової спортивної спільноти в най­ближчі два тижні буде прикута до Баку, де за медалі аматорського ЧС–2011 та ліцензії до олімпійського Лондона змагатимуться 570 боксерів зі 113 країн світу.

Чи Себастьян Феттель стане достроково переможцем сезону вже в Сінгапурі, за п’ять «турів» до завершення чемпіонату, — такою була головна інтрига 14–го етапу «королівських перегонів». Для цього лідер сезону мав приїхати на нічній трасі першим, Фернандо Алонсо на «Феррарі» — фінішувати поза п’єдесталом, а Дженсон Баттон на «Макларені» й партнер по «Ред буллу» Марк Уеббер — посісти максимум третє місце. Але оформлення другого поспіль чемпіонства Себ відклав на наступний раз. Феттель, Баттон, Уеббер — у такій послідовності пілоти перетинали фінішну пряму.

Минулорічний чемпіонат світу, який приймала Москва, став першим, починаючи з 1992 року, де українські «художниці» залишилися без нагород. Нагадаємо, що в столиці Росії наша збірна виступала з новим лідером — Аліною Максименко, і найкращим результатом наступниці Безсонової стало п’яте місце в багатоборстві.

Як для кубкових баталій позавчорашні матчі 1/16 фіналу завершилися доволі передбачувано. Команди, які зійшлися на цій стадії, переважно представляли різні ешелони. В одинадцяти поєдинках суперниками клубів прем’єр–ліги були команди першої, другої ліг та аматори, і лише в трьох — змагалися між собою представники ФПЛ (ще у двох дуелях жереб звів команди не елітного дивізіону).

За регламентом, на цій стадії клуби вищого рангу грають у гостях. Очевидно, що це непогана ідея для поширення футболу в масах. Власне, в цьому і полягає одна з місій Кубка країни — змагання, в якому навіть команда «третьої» ліги теоретично може проторувати собі шлях у єврокубки. Однак, думається, ранній початок більшості матчів (16.00) навряд чи дозволив усім охочим фанам на периферії побачити грандів вітчизняного футболу. Зрозуміло, що на стадіонах у Береговому, Свердловську тощо немає потужних освітлювальних прожекторів, аби проводити матчі у вечірній час. Проте цілком реальним міг би бути варіант «рокіровки» уїк–енду туру чемпіонату України з кубковими баталіями «мід–уїку».

Після падіння залізної завіси, збудованої вздовж кордонів Радянського Союзу, вітчизняні спортсмени та тренери у пошуках кращого життя почали залишати Україну. Водночас спостерігався і зворотний рух, який, щоправда, носив епізодичний характер. У 1993 році на запрошення тодішнього головного тренера національної збірної з вільної боротьби Бориса Савлохова до України з Північної Осетії переїхав талановитий борець Ельбрус Тедеєв, який згодом, у 2004 році, піднявся на афінський Олімп. Того ж року Тедеєв очолив Асоціацію спортивної боротьби України. Уже перебуваючи на керівному посту, Ельбрус покликав в Україну молодого й перспективного атлета–земляка — Ібрагіма Алдатова. І той без розкачки почав штампувати медалі для своєї нової батьківщини. Остання наразі нагорода — срібна, привезена днями з чемпіонату світу, що пройшов у Стамбулі. Про причини зміни громадянства, спортивне та сімейне життя Ібрагім розповів кореспондентові «УМ». Щоправда, відчувалося, що навіть російська мова дається осетинові важко...

Про гучність події, яка позавчора ввечері відбувалася у столичному Палаці спорту, можна було судити вже у вестибулі однойменної станції метро. Підсилений барабанний «тамтам» генерувався під стінами головної критої арени країни і викликав тремтіння навіть віддалік Палацу спорту. Це хлопці з ансамблю ударних інструментів «Арс Нова» скликали киян на «битву року». Саме так столичний хокейний клуб «Беркут» охрестив гру з чемпіоном країни — «Донбасом» — у рамках національної першості, яка проходить під егідою новоствореної Професіональної хокейної ліги. Міліцейські кордони навколо Палацу лише підтвердили припущення про те, що на трибунах буде багато глядачів.

І справді, перше свято вдалося. Юрми красивих дівчат, натовпи студентів і школярів, шеренги курсантів–богунівців, статечні дядьки, мами з малюками — всі вони прийшли на хокей. Київ скучив за цією грою. І ось маємо: ажіотаж викликав зовсім не вирішальний, але добре організований поєдинок національного чемпіонату.

Не встигли майстри академічного веслування вгамувати емоції, пов’язані зі світовою першістю, як через кілька тижнів їм довелося «переварювати» вже наслідки чемпіонату Європи. Нагадаємо, що зі словенського «мундіалю» українські «академісти» повернулися без медалей. Щоправда, потішили чотирма олімпійськими ліцензіями. А медальний «реванш» удався в болгарському місті Пловдив, де минулого тижня відбувався чемпіонат континенту. На рахунку українців — дві золоті та дві бронзові нагороди.

Як правило, у передолімпійський рік представники олімпійських дисциплін намагаються здобути якомога більше ліцензій, аби залишок часу присвятити планомірній підготовці до головних змагань чотириріччя. Однак за таким алгоритмом не змогли спрацювати українські борці, які зі стамбульського чемпіонату світу привезли лише дві ліцензії, відклавши формування олімпійського складу на весну 2012 року. Як довідалася «УМ» у тренерському штабі, в Лондоні планується висадка чималого — 15—16 борців — «синьо–жовтого» десанту. Але, щоб забезпечити таке представництво, доведеться добряче попітніти.