Повернулися до еліти — отримали «бублика»

Вісім років жіноча збірна України з волейболу не пробивалася до фінальної частини чемпіонатів Європи. Неприємну традицію зламало повернення до керма національної команди аксакала тренерського цеху Володимира Бузаєва, який приводив «синьо–жовтих» до «бронзи» ЧЄ–1993. Після трьох поспіль пропущених єврофорумів українки таки потрапили до когорти 16 найсильніших колективів Старого світу, які з 23 вересня до 2 жовтня розігрують медалі континентальної першості в чотирьох містах Сербії та Італії. Однак «роздача слонів» пройде вже без участі наших дівчат: збірна не спромоглася подолати бар’єр групового етапу, посівши у групі А останнє місце та не вигравши у суперниць жодної партії.

Після двох невдач у матчах із сербками та німкенями у нашої команди залишався шанс на «плей–оф». Доля третього місця, яке було перепусткою до 1/8 фіналу, вирішувалася у грі зі збірною Франції. Після двох стартових турів «триколірні» також мали «бублика». «Ми сподівалися виграти й пробитися до наступного раунду», — капітан «синьо–жовтих» Ірина Комісарова всерйоз розраховувала на успішний підсумок двобою з француженками.

Перша партія проходила на рівних — у ній наші мали «сет–бол». Проте молода команда Бузаєва, складена переважно з гравчинь «Сіверськодончанки», шанс не реалізувала. Після програного першого сету — 24:26 — прийшли провали й у двох наступних — 14:25 та 15:25.

«Нашій команді бракує досвіду. У бойовому складі перед чемпіонатом Європи ми практично не грали. У нас був лише турнір у Росії, де нас добре «побили», проте цього недостатньо», — так пояснив слабку гру підопічних Володимир Бузаєв.

Відзначимо, що українська збірна не зіграла в бойовому складі і на самому єврофорумі, оскільки за день до стартового поєдинку на тренуванні отримала важку травму гомілки ключовий гравець — єдина легіонерка у складі «синьо–жовтих» Марина Марченко (вона представляє французький «Канн»).

«Залишившись без Марини, команда опинилася в шоковому стані», — визнали гравці збірної. За словами Бузаєва, саме навколо Марченко він планував «зав’язати» гру. Гідної ж заміни травмованій волейболістці не знайшлося. «Уся відповідальність лягла на плечі молоді. Однак 17—20–річні волейболістки виявилися не готовими до такого випробування», — констатував пан Бузаєв.

З огляду на це, залишається не зрозумілим факт ігнорування головним тренером збірної послуг таких досвідчених виконавиць, як Дарина Озбек, Світлана Оболонська, Олеся Рихлюк.

Хай там як, але здається, що до невтішного підсумку ЧЄ–2011 Володимир Бузаєв готував громадськість ще перед поїздкою до Белграда. Саме у столиці Сербії, до речі, проводила всі свої матчі наша команда. На тренувальній базі «Святошин» у Києві, де у власному соку варилися українки (тоді як переважна більшість учасниць ЧЄ грала міжнародні турніри) Володимир Микитович скаржився журналістам, що немає державної підтримки, без якої неможливо досягти успіху в ігрових видах спорту.

Додамо, що паралельно з українками достроково припинили виступи збірні Хорватії, Болгарії та Ізраїлю. Згідно з регламентом, переможці груп напряму потрапили до чвертьфіналу, тоді як колективи, котрі посіли другі та треті місця у квартетах, мають здолати бар’єр 1/8 фіналу.

ТАБЛО

Жінки. Чемпіонат Європи (Сербія, Італія). Груповий турнір. 3–й тур.

Група А. Україна — Франція — 0:3 (24:26, 14:25, 15:25), Сербія — Німеччина — 1:3.

Підсумкове становище: Німеччина — 9, Сербія — 6, Франція — 3, Україна — 0.

Група В. Підсумкове становище: Італія — 7, Туреччина — 5, Азербайджан, Хорватія — 3.

Група С. Підсумкове становище: Польща — 9, Чехія — 6, Румунія — 3, Ізраїль — 0.

Група D. Підсумкове становище: Росія — 9, Голландія — 6, Іспанія — 3, Болгарія — 0.

У 1/8 фіналу зіграють: Туреччина — Іспанія, Голландія — Азербайджан, Сербія — Румунія, Чехія — Франція.

НАШІ ЛЮДИ

На чемпіонаті Європи–2011 у заявці французької збірної фігурує прізвище уродженки Харкова Вероніки Гудими. Її батько Володимир Гудима — відомий у минулому радянський волейболіст, а нині головний тренер чоловічого ВК «Локо–Експрес». Тривалий час Володимир жив у Ліллі, грав за місцеву команду. По завершенні кар’єри гравця повернувся із Франції до України, тоді як його дружина та донька залишилися за кордоном. Вероніка, яка пішла шляхом батька, отримала запрошення грати за французьку збірну.