Збір зернових в Україні перевалив за екватор. І поряд зі звичними жниварськими проблемами з приводу техніки й палива додаються нові, ще більш серйозні: урожай-то зібрали, але як і куди його подіти? Урядовці бачать свій варіант вирішення цієї проблеми.

У тих, хто бачив яскраво-жовті поля під час цвітіння ріпаку на тлі безхмарного блакитного неба, не раз виникала асоціація з Національним прапором України. От тільки значимість цієї культури не йшла в жодне порівняння із солідною пшеницею, чиє «жовте колосся» традиційно оспівують поети як «прототип» частини Державного прапора. Однак часи змінюються, і у скромного ріпака, схоже, з'явились серйозні шанси одержати зовсім інший статус. Через якихось п’ять років, на думку фахівців, біопальне з нього може повністю замінити у вітчизняному сільськогосподарському виробництві таку незамінну нині солярку.

Жнива в Україні перевалили за екватор — господарства закінчують косити ранні зернові, активно збирають соняшник і чекають, що ось-ось «на порі» стане кукурудза. Проте й цьогоріч Мінагрополітики не змогло убезпечити селян від щорічних труднощів, визнав у інтерв'ю журналістам аграрний міністр Олександр Баранівський.

Кримські хлібороби, як відомо, першими в країні отримали привітання від Президента Віктора Ющенка за професіоналізм і працьовитість. Сповна використовуючи кожну погожу днину, вони наразі «добивають» останні гектари хлібної ниви, для чого, крім своїх, залучили 691 комбайн «зі сторони».

Найспекотніший день за останній період. Рекордна температура за всі літні місця. «Сьогодні бажано залишатися вдома і пити багато води», — бадьоро каже ведучий на якійсь радіостанції. На полі тихо. Тільки віддалік, десь за горизонтом, чути незрозумілий шум. Через декілька хвилин з-за обрію повільно, але цілеспрямовано, наче танк, з'являється комбайн. За кілька хвилин він проходить заплановану дистанцію і, розвернувшись, так само повільно зникає за пагорбом.

900-річна Германівка, що в Обухівському районі на Київщині, — село незвичайне. Можливо, не стільки тим, що стрічка його козацького, давньоруського і ще давнішого минулого бере початок із тисячолітніх глибин. Незвичайне воно, швидше, тим, що германівці, незважаючи ні на які поточні лихоліття, цю стрічку з рук не випустили. І пам'ять віддає їм за це сторицею. Прибутки місцевого господарства минулого року становили 540 тисяч гривень. Можливо, цифра спершу не надто вражає, але ж і село на 2 000 мешканців не у збитках, середня зарплата працівника сільського підприємства тут — 650 гривень.

Житомирська область планує зібрати 800—850 тисяч тонн зерна, в тому числі 310 тисяч тонн пшениці. Про це на засіданні Житомирського прес-клубу реформ повідомили заступник голови облдержадміністрації Роман Будник та інші чиновники, якi працюють на цій ниві. Однак деякі моменти змушують поставитися до наведених цифр із певною часткою скепсису.

На тижні на одеських ринках з'явилося багато персиків — садівники повідомляють про гарний урожай цього фрукта, який і кількісно, і якісно перевищує минулорічний. Отож на столичних базарах цьогоріч більше української продукції і вона порівняно дешевша — кілограм персикiв коштує стільки ж, скільки й кіло абрикос. Сезон ще не закінчився, переконують виробники з Півдня України. А на серпень-вересень вони обіцяють багато відносно недорогого винограду.

Ситуацію, яка на сьогоднішній день склалася у сфері рибної промисловості, аж ніяк не можна назвати позитивною. За словами народного депутата Геннадія Руденка, керівника Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, останнім часом у річках помітно поменшало промислових видів риб, а це і лящ, і тарань, і судак. При цьому обсяги штучного вирощування риби в Україні в п'ять-шість разів менші, ніж у сусідніх Румунії чи Туреччині.

Овочевий сезон у розпалі, і кожна газдиня намагається наконсервувати запасів на зиму. Цього року в дефіциті огірки. Зате помідорів, цибулі й перцю буде вдосталь, прогнозують спеціалісти.