Кожній вудці — свою ліцензію?

      Ситуацію, яка на сьогоднішній день склалася у сфері рибної промисловості, аж ніяк не можна назвати позитивною. За словами народного депутата Геннадія Руденка, керівника Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, останнім часом у річках помітно поменшало промислових видів риб, а це і лящ, і тарань, і судак. При цьому обсяги штучного вирощування риби в Україні в п'ять-шість разів менші, ніж у сусідніх Румунії чи Туреччині.

      «Я наполягаю на відділенні функцій державного управління і контролю від господарських, адже рибна галузь практично єдина, де такого розподілу немає, і в одному відомстві зосереджені всі інші», — каже Геннадій Руденко. Він стверджує, що на базі всіх відомств (починаючи від тих, які займаються лісом, закінчуючи тими, що пов'язані із земельними надрами) варто створити національні компанії, які взяли б на себе господарські обов'язки щодо гідроспоруд та ставків. «Думаю, доцільно, щоб Кабінет Міністрів України передав Міністерству охорони навколишнього середовища підрозділи Державного департаменту рибного господарства, — каже він. — Створення єдиної Національної акціонерної компанії «Риба України» як юридичної особи просто необхідне».

      Головною функцією майбутньої НАК пан Руденко назвав прибутковість. При цьому він каже, що немає значення, кому компанія підпорядковуватиметься, — головне, щоб вона вела переговори з різними фірмами від імені держави і регулювала рибну політику.

      При цьому парламентський комітет уже підтримав законопроект, яким пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України з метою посилення ефективності покарання за несанкціоноване виловлення і продаж рибних ресурсів. «На Заході вже давно практикують надавати ліцензії охочим порибалити. В Україні теж настав час, коли ловити рибу на спінінг чи вудку треба ліцензовано», — каже Геннадій Руденко.

      У свою чергу, Олександр Качний, в. о. голови Державного департаменту рибного господарювання, заперечив думку Руденка, наголосивши на тому, що немає необхідності у створенні Національної акціонерної компанії «Риба України». Акціонерна компанія не може виконувати економічні програми. Державне замовлення, відповідно до Громадянського кодексу України, є засобом регулювання впливу держави. Якщо ж ці повноваження передати Національній акціонерній компанії, то держава втратить свій вплив. Передача функцій держуправління не відповідає положенням згаданого закону», — каже він.

      «Департамент виконує лише обов'язки управління, а господарюють уже безпосередньо підприємства. І немає ні потреби, ні сенсу передавати рибоохоронні обов'язки вiд Держдепартаменту рибного господарства до Міністерства охорони навколишнього середовища, створювати якусь компанію. Рибна промисловість України не вимагає таких змін і нововведень», — зауважив Олександр Качний.

      Втім чи запроваджувати систему ліцензування на кожну вудочку, вирішуватиме парламент — якщо, звичайно, у передвиборчому вересні до «рибного» законопроекту дійде справа.

Людмила ТОМАШЕВСЬКА.