І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Фантазії на тему зерна
09.08.2005
(Василя ГРИБА.)
Збір зернових в Україні перевалив за екватор. І поряд зі звичними жниварськими проблемами з приводу техніки й палива додаються нові, ще більш серйозні: урожай-то зібрали, але як і куди його подіти? Урядовці бачать свій варіант вирішення цієї проблеми.
Згідно з нещодавнім розпорядженням Кабінету Міністрів України, державні структури повинні закупити 5,5 мільйона тонн зерна врожаю-2005, повідомляють «Українські новини». Мета закупівлі — стабілізація цін на ринку зерна і забезпечення його беззбиткового виробництва.
Таку відповідальну місію покладено на Державний комітет з матеріального резерву, Державну акціонерну компанію «Хліб України», Аграрний фонд та обласні державні адміністрації.
Кабмін, зокрема, доручив «Хлібу України» закупити 2 мільйони тонн зерна, Держрезерву й Аграрному фонду — по 1 мільйону тонн. Решту ж — 1,5 мільйона тонн зерна — уряд переклав на плечі регіональних адміністрацій.
Ціни на державні закупівлі будуть не меншими, ніж мінімальні й на 10-15 відсотків перевищуватимуть ті, які аграріям пропонують зернотрейдери, про це ще 28 липня заявила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.
Нагадаємо, що на початку червня Міністерство аграрної політики затвердило мінімальні ціни на зерно. Зокрема, ціни на м'яку пшеницю озиму і ярову встановлені на рівні:
1 клас — 930 гривень за тонну, 2 клас — 780 гривень, 3 клас — 690 гривень, 4 клас — 540 гривень, 5 клас — 495 гривень за тонну і 6 клас — 490. Та реальна ситуація з цінами на зерно на ринку зовсім інакша: тонну пшениці третього класу реально можна продати по 500, у кращому випадку — по 550 гривень.
З одного боку, для селян було б непогано, щоб державні структури придбали у них 5,5 мільйона тонн збіжжя із 35 мільйонів, які планують зібрати. Але, як уже повідомляла «УМ», реально це неможливо з кількох причин: по-перше, на такі великі закупівлі у бюджеті на 2005 рік не виділено коштів, по-друге, задекларована Кабміном мінімальна ціна вища за світову, а значить, державні оператори працюватимуть (якщо працюватимуть) собі на збиток, який також слід покрити з бюджету, по-третє, якщо господарства послухають уряд і «притримають» зібране, то в такий спосіб вони ще більше «перегріють» ринок і опустять закупівельні ціни.
Тому, як не крути, а висновок один — і цього року управлінців б’ють по лобі серпневі граблі: великий урожай для українських аграріїв означає дуже невеликі прибутки.
