8 травня, напередодні параду та урочистостей до 60-річчя Перемоги над фашизмом, у Москві зібралися лідери країн-членів СНД. Зібралися чи не востаннє. Адже з таким ступенем відвертості досі ще за 13 років існування Співдружності не звучала критика президентів на адресу цього неефективного пострадянського утворення. Так, Віктор Ющенко делікатно назвав СНД «ненайкращим політичним проектом», який «демонстрував мало успіху». СНД, на думку Президента України, відіграв уже свою роль на певному етапі — «полегшив вирішення формалізації відносин на території колишнього СРСР». Як повідомляє УНІАН, відразу після двогодинного саміту СНД український Президент прокоментував, що під час «круглого столу» йшлося про майбутнє СНД, давши зрозуміти, що з учасників саміту «мало хто задоволений роботою СНД».

Учора стало остаточно відомо, що Віктор Ющенко таки побуває у Москві 9 травня. Ще місяць тому Президент заявив, що хоче зустріти 60-річчя по великій війні з українськими ветеранами. Позавчора надійшли перші сигнали про те, що Віктор Андрійович дещо змiнив плани, зокрема, гуманітарний віце-прем'єр уряду Микола Томенко сказав пресі, що Президент уранці ще буде в Москві, а приблизно о 13.30 повернеться до своєї столиці й вітатиме наших ветеранів на майдані Незалежності. За деякою інформацією, на таке рішення вплинуло не розуміння, що Москва «образиться», а потреба зустрітися з кількома главами держав, котрі їдуть дивитися парад на Красній площі, зокрема з Джорджем Бушем.

Учора вранці традиційний, як весела фіззарядка, молодіжний пікет під амбасадою Білорусі в Києві поповнився ще одним, дуже важливим учасником — із мінських «застінків» повернувся Олексій Панасюк. Олексію білоруська Феміда за участь у мітингу «Чорнобильський шлях» відміряла найменше — 9 днів, отож він вийшов на волю в четвер і до вчорашнього ранку вже був на Батьківщині. Ще трьох його товаришів, які відмотали по 10 діб, — Андрія Грималюка, Олександра Машлая та Ігоря Гузя — випустили вчора.

Президент України також зрозумів, у чому полягає сила тяжіння. Наразі не земного, а політичного. На прес-конференції в Астані, підбиваючи підсумки саміту ЄЕП та СНД, Леонід Данилович закликав перетворити ще неоформлений структурно ЄЕП на «світовий центр тяжіння»*. Щоправда, на відміну від Ньютона, Леоніду Даниловичу описати силу тяжіння нового світового центру вдалося лише кількома штрихами: «Подивіться, скільки ми (вочевидь, країни єепівської «четвірки». — Авт.) всього маємо, але поки що не вміємо правильно користуватися. (...) Ми повинні стати центром тяжіння.

Леонід Кучма за «сто днів до наказу», тобто до останнього дзвоника свого президентства, вирішив віддати Севастополь росіянам, а саме — Чорноморському флоту Росії. Принаймні саме так трактують у штабі Військово-Морських сил України наміри Л.Д. перевести наш флот зі Стрілецької бухти Севастополя на озеро Донузлав. Про те, що вище керівництво держави планує вже у серпні «очистити» Стрілецьку від українських кораблів, які займалися охороною водного району, а потім перевести й решту базованих тут кораблів ВМСУ в район Феодосії, повідомили «Українській правді» достовірні джерела у штабі Військово-Морських сил. Сам штаб, свідчать згадані джерела, невдовзі планується перевести із Севастополя до Києва. Отак Київ стане «військово-морським портом» Неньки!

Більша частина нашої провладної і підвладної еліти є не українською, а радянською, що дорівнює визначенню «проросійськи налаштована». Це перший висновок, який можна зробити, спостерігаючи за позавчорашнім українсько-російським бізнес-форумом у Лівадії, очолюваним президентами Кучмою та Путіним. Лейтмотив і символ зустрічі сформульовано у виступі Володимира Путіна: «Поєднуючи наші зусилля (України та Росії. — Ред.), ми підвищуємо нашу конкурентоспроможність, ... наші партнери «за бугром» теж це розуміють. Тому їхня агентура всередині наших країн усіляко намагається компрометувати інтеграцію Росії й України, завдавати їм збитків». У цій сентенції навіть не «русскій дух, тут Русью пахнет» — це лексика з розмов «холодної війни», коли десь у кабачку «Елефан» в якомусь східнонімецькому містечку збиралися кадебістські штірліци, і Путін свою професійну лексику відтоді не забув.

Якщо на початку минулого століття Лівадійський палац у Криму приймав російських царів, то нині приймає російських президентів. Це, можливо, і є розшифровкою таємничого гасла з одного з передвиборчих бігбордів Віктора Януковича: «Тому що — послідовний». Хоч офіційно не оголошувалося, що президент РФ Володимир Путін, прибувши до Ялти на засідання українсько-російського бізнес-форуму, побачиться з Януковичем, напередодні цього візиту були всі підстави вважати, що така зустріч відбудеться: наш Прем'єр-міністр відбув до Криму ще 24 липня буцімто з робочим візитом. Завбачливо дістався своєї дачі «Зоря» і Леонід Кучма — 24-го — і там чекав свого російського колегу, з яким за останній місяць він зустрічається вже вчетверте. Л.Д. пішов на рекорд!

Учорашній саміт Україна—ЄС у Гаазі, який тривав першу половину дня, залишив усіх учасників «при своїх». Не було, як і передбачала «УМ», підписано Плану дій (і цьому великою мірою посприяла українська позиція, адже зовнішньополітичне відомство нашої держави наполягало на тому, аби документ носив більш поглиблений характер), не було надано статусу країни з ринковою економікою (безрезультатні переговори у Брюсселі минулого тижня перекреслили такі надії нанівець), не було визначено подальших дієвих кроків на шляху зближення України iз Союзом. Напевне, щонайбільше на стриманість учасників переговорів вплинули наступні кадрові зміни у керівництві й України, і ЄС — всі розуміють, що з відходом від влади Леоніда Кучми та голови Єврокомісії Романо Проді можуть змінитися настрої і коригуватися політичні напрями співробітництва. Природно, європейці, яких на вчорашній зустрічі представляли прем'єр-міністр Нідерландів Петер Балкененде, комісар з питань спільної зовнішньої політики та безпеки Хав'єр Солана та комісар із зовнішніх зносин Кріс Паттен, чекають результатів президентських виборів у нашій державі.

Наглядова Рада ВАТ «Укртранснафта» планує 8 липня розглянути пакет документів, пов'язаних із початком експлуатації нафтопроводу «Одеса—Броди» та його заповненням нафтою від російсько-британської компанії ТНК-ВР. Отож слід уже нам називати цей трубопровід коректно: «Броди—Одеса». Тобто навпаки до недавньої стратегічної мрії.

Кабінет Міністрів вніс «маленьку правочку»у відому постанову від 4 лютого, якою визначався західний напрямок транспортування нафти трубопроводом «Одеса-Броди». Власне, задля цієї «поправки» і було видано Постанову від 5 липня — «Про внесення зміни в пункт 1 Постанови «Про заходи з підвищення ефективності використання системи магістральних нафтопроводів», яка, стверджує УНІАН, є в розпорядженні цього інформаційного агентства. Новий документ короткий — він тільки рекомендує у згаданому вище пункті 1 «...слова «у напрямку з Одеси на Броди» виключити». Отже, уряд знову довів своє, наче взяте з анекдотів, хитре українське нутро: і про реверс нічого не сказав, а водночас і однозначність прямого використання «труби» анулював. Словом, уряд не «з'їв» аверс, але добряче «надкусив».