Президент України також зрозумів, у чому полягає сила тяжіння. Наразі не земного, а політичного. На прес-конференції в Астані, підбиваючи підсумки саміту ЄЕП та СНД, Леонід Данилович закликав перетворити ще неоформлений структурно ЄЕП на «світовий центр тяжіння»*. Щоправда, на відміну від Ньютона, Леоніду Даниловичу описати силу тяжіння нового світового центру вдалося лише кількома штрихами: «Подивіться, скільки ми (вочевидь, країни єепівської «четвірки». — Авт.) всього маємо, але поки що не вміємо правильно користуватися. (...) Ми повинні стати центром тяжіння. Для цього є всі можливості — потрібна тільки політична стабільність». Аби розширити можливості, лідери держав ЄЕП вирішили створити багаторазовий спільний космічний корабель «Кліпер». Він, за ідеєю, змінить радянсько-російську розробку «Союз», що вражає в останні роки здатністю зависнути на орбіті надовше, ніж запрограмовано, і жахати законопачених усередині астронавтів безнадією доживати віку в космосі. «Кліпер» коштуватиме 15 млн. доларів без пілотів і 70 мільйонів — з пілотами і «прибамбасами». Цей амбітний спільний проект, напевне, і покликаний втілити космічні мрії Леоніда Кучми, якими він поділився ще під час новорічного звернення до землян-українців. І знов-таки, цей проект може стати чудовою нагодою для перевірки «сили тяжіння».
Щодо стабільності, якої, на думки Кучми, бракує Співдружності, то її вирішено було шукати у запеклій боротьбі з тероризмом — і засобами ЄЕП, і СНД та інших малорухливих абревіатур, якi виникли на теренах колишнього СРСР.
Боротьба з тероризмом (звичайно, світовим, як остаточно стало зрозуміло в Астані) була на саміті Співдружності як приказка — занадто часто вживана. Володимир Путін остаточно підтвердив своїм товаришам-президентам, що після трагедії в Беслані йдеться винятково про «міжнародний терористичний інтернаціонал», а не про російську політичну невправність у розв'язанні проблеми Чечні. Господар саміту Нурсултан Назарбаєв запропонував негайно ж створити Раду безпеки СНД (на зразок РБ ООН, але тоді які країни б увійшли до Радбезу, а які залишилися б обкраденими спостерігачами?). Суперечлива ідея, адже сам президент Казахстану на прес-конференції по закінченні зустрічі на вищому рівні закликав реформувати СНД, оскільки «неефективно діють існуючі органи Співдружності». За логікою, навіщо ініціювати створення Радбезу СНД чи якогось іншого важливого органу, якщо 12-річне існування СНД доводить її цілковиту неспроможність?! Це питання риторичне, як залишилося таким і питання, що з ним зліталися три дні тому до казахської столиці президенти, а саме: по якій території, згідно зі своєю новою концепцією боротьби з тероризмом, Росія збирається завдавати превентивних ударів? Не виключено, Путін десь на післясамітовій вечірці щось комусь із сусідів по столу й пояснив, чиюсь цікавість полегшив, але аж ніяк не цікавість загалу — російської відповіді на це питання з Астани не надійшло.
Україна, відбувши саміт СНД, видала свою заяву, в якій простежується збереження кращих традицій її політики впродовж існування цієї дивної структури, себто лейтмотив заяви — менше слів, більше економічної співпраці, щастя винятково у цьому, так би мовити, не словом, а ділом. Різниця порівняно з позицією попередніх років полягала хіба що в епітетах, скажімо, економічну співпрацю держав СНД тепер було названо «багатообіцяючою». Традиційною для позиції України залишилася й зафіксована в заяві надія на те, що держави СНД невдовзі сформують зону вільної торгівлі.
А тим часом у житті Співдружності відбулися незначні зміни — Путіна обрали головою всія СНД натомість нашого Л.Д., котрий був у цій необтяжливій ролі з січня 2003 року. Кучма ж отримав приємність за заслуги в успішному головуванні структурою, що існує тільки від саміту до саміту, — Почесний знак Співдружності Незалежних Держав. Наступний зліт вирішено провести у вересні-2005 у Мінську й поговорити на ті самі болючі впродовж 12 років теми і за участі тих самих президентів. Ну хіба що український зміниться.
*Усi цитати — за агенцiєю УНIАН.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
