Якби не фігура дарувальника цієї картини та не обмовка Президента («ми не знаємо її історії, як вона потрапила до нього (Іванющенка)», полотно Рєпіна, передане канівському музею, не привернуло б такої недоброзичливої уваги. Суспільство, яке ставиться до влади з — погодьмося, цілком вмотивованими — недовірою та презирством, починає не довіряти «руці, що дає». Ганебно, що перша особа держави може собі дозволити подарувати музеєві картину з неперевіреною історією, з, так би мовити, нечистою «родословною». Погано, що Президент не обтяжив себе наміром пояснити, яким чином картина була передана йому (Юра Єнакієвський приніс і сказав: «Ну на, віддаси музею, круто буде»?). Зрештою, не дуже добре й те, що посередником між Президентом та культовим для українців осередком духовності стала людина з ще більш яскраво вираженим, ніж у передавача картини, сумнівним минулим.

Учора по восьмій ранку, не дочекавшись підрахунку всіх протоколів із виборчих дільниць, голова ЦВК Росії Володимир Чуров оголосив переможця. Логіка дозволяла знехтувати формальністю, адже на той час було пораховано 99,3 відсотка протоколів iз виборчих дільниць. Путіна підтримали 63,75 відсотка росіян. Навіть якщо врахувати приблизно 8—10 відсотків фальсифікацій і порушень виборчого законодавства, про які говорить несистемна опозиція, це переконливий результат для того, щоб ВВП вважав себе легітимним президентом. І щоб таким вважав його світ.

4 березня, у неділю, в Росії відбудуться президентські вибори, результат яких передбачуваний і зрозумілий. Володимир Путін отримає свій перший строк третього президентства. З огляду на відсутність реальної йому альтернативи та на дані соціологічних замірів, чекати другого туру не варто. Можливо, другий тур трохи б пригасив бурхливі настрої росіян, багато з яких — звісно, це мешканці найбільших міст країни — готові у понеділок вийти на акції протесту. У соціальних мережах, які стали головним організатором невдоволених, зараз обговорюють одне питання: «Що робити 5 березня?»

Віталій Кличко нарешті заявив, що вирішив таки «взяти» Київ. «Я буду брати участь у київських виборах, і наша партія «УДАР» братиме участь у парламентських виборах. Ми виграємо і ті, й інші ви­бори», — сказав він в ефірі «5­го каналу». Цією заявою Кличко, власне, лише підтвердив логіку подій.

«Самі такі», — сказали українські хакери, які, попри чудесне «воскресіння» файлообмінника ex.ua, за інерцією продовжували боротьбу з МВС. Днями вони зламали сервер Міністерства внутрішніх справ, дані з міністерських папок, секретні й не дуже, стали відомі широкому загалу. За кілька годин доступ до «оголеного» міліцейського сервера було заблоковано паролем, пише «Українська правда». Крім того, хакери з’ясували, що МВС користується... піратською Windows. 47 відсотків програмного забезпечення міністерства — неліцензійне. Виходить, що відомство, яке закривало «народний» файлообмінник ex.ua на підставі того, що багато матеріалів iз цього сайту мають контрафактне походження, саме не гребує краденими програмами.

За кермом автомобіля «Тойота Ленд Крузер», який 31 грудня на Хмельниччині виїхав на зустрічну смугу і спричинив ДТП, внаслідок чого загинула людина, був не очільник Тернопільської ОДА Валентин Хоптян, а співробітник ДАІ. Такою новиною з лабіринтів розслідування резонансної справи поділився вчора речник МВС Володимир Поліщук.

Міліція Хмельниччини знімає підозри з Валентина Хоптяна, голови облдержадміністрації сусідньої, Тернопільської, області, автомобіль якого ввечері 31 січня спричинив ДТП, внаслідок чого одна людина загинула, а двоє досі перебувають у лікарні. Ще 3 січня на сайті облуправління МВС у Хмельницькій області з’явилася інформація про те, «що встановлено особу водія, підозрюваного у скоєнні ДТП». «УМ» довідалася, що водій злощасної «Тойоти» сам прийшов iз повинною і зараз перебуває в лікарні зі струсом мозку. Втім, проаналізувавши інформацію, яку ми зібрали, наштовхуємося на низку питань, відповідей на які не дають наразі ні міліція, ні фігурант скандалу пан Хоптян. А без цих відповідей підозри, що в справі «розрулювання» ДТП не все чисто, залишаються.

У новорічний вечір сталася ще одна ДТП за участю кортежу можновладцiв. Валка автівок, пролітаючи селом Майдан Тисменицького району Івано–Франківщини, знесла зі свого шляху мікроавтобус; ще два легковики, що належали «простим смертним», добряче пом’яті. Мікроавтобус опинився в кюветі. На щастя, пасажирів у ньому не було, і загалом унаслідок цієї дорож­ньої НП ніхто з людей не постраждав. Цікаво, що кортеж навіть не пригальмував після того, як зачепив мікроавтобус, і той посунувся в рів. А якби там перебували люди?

25 літрів пива, чотири пляшки горілки, три — віскі, по пляшці самогонки, коньяку та карпатського бальзаму, — такі ставки в літературному «алкототалізаторі», що розігрувався в соціальних мережах минулого тижня, зробили читачі за перемогу романа Тараса Антиповича «Хронос» у конкурсі «Книга року Бі–Бі–Сі». «Роман Антиповича відкриває начебто нову нішу, нові можливості сучасної української літератури, він особливий, — коментує Михайло Бриних, письменник і літкритик. — Усі інші претенденти на «Книгу року Бі–Бі–Сі» — просто хороші тексти. І треба було відчути різницю між визначальним текстом і просто хорошим». Журі ж мало інакшу думку. Переможцем названо дитячий роман «Сині води» 74–річного одеського письменника Володимира Рутківського.

Окрім перелічених, до п’ятірки фіналістів потрапили «Подорож з Мамайотою» Артема Чапая, «Нариси бурси» Антона Санченка та «Бора» Галини Вдовиченко.

Як і під час «арабських революцій» початку року, в Росії соціальні мережі стають головним агітатором та координатором незгодних iз владою громадян. За оприлюдненими радіо «Свобода» підрахунками, станом на вчора майже 24 тисячі користувачів Facebook зголосилися вийти цієї суботи на мітинг протесту проти фальсифікації виборів до Держдуми, який заплановано на площі Революції на 14.00. Суботу вибрали ще й тому, що напередодні ЦВК РФ мусить оголосити остаточні результати виборів 5 грудня. У Петербурзі через соцмережі близько півтори тисячі людей висловили готовність вийти на аналогічний мітинг.