Минули часи, коли на Банковій тільки з запізненням втиралися після образливих плювків опонентів. Президентська команда мобілізується і дедалі активніше дає відсіч. Варто зазначити, що методи антикризового управління у виконанні Віктора Балоги помітно відрізняються від аналогічних дій часів Медведчука. Вікторові Івановичу, на відміну від Віктора Володимировича, доводиться постійно крутитися й вишукувати нові ходи — політична реформа помітно змінила ментальність парламентаріїв, які не поспішають виструнчуватися після дзвінка з секретаріату Президента. Тому набір тактичних інструментів для досягнення стратегічного домінування Президента доводиться регулярно оновлювати.

Політична мапа Дніпропетровщини, як відомо, від інших областей відрізняється суто місцевою специфікою. Адже тут у звичні для всієї України розклади в депутатському корпусі різних рівнів серйозно втрутився Блок Павла Лазаренка, представлений і в обласній раді, і в Дніпропетровській міській, і в багатьох інших. Причому в масовій свідомості команда «заокеанського в'язня» здавалася згуртованою, як ніхто інший, адже йшла на вибори загалом за несприятливої ситуації.

Партія «Шин Фейн», політичне крило Ірландської республіканської армії — позавчора вперше у своїй історії проголосувала за співробітництво та підтримку поліції Північної Ірландії. Лідери Великої Британії, Ірландії та Північної Ірландії із задоволенням зустріли рішення колишніх терористів розпочати співпрацю із силами правопорядку, проти яких вони вели запеклу війну впродовж кількох останніх десятиліть.

Новим президентом Європейського союзу футбольних асоціацій став француз Мішель Платіні. Один із кращих плеймейкерів за всю історію «спорту номер один» — до речі, добрий знайомий тренера київського «Арсеналу» Олександра Заварова, з яким разом грав у «Ювентусі», — замінив на чолі УЄФА старого й доброго Леннарта Йоханссона. Швед керував європейським футболом упродовж 17 років, але настав час здати вахту.

У Польщі цілком несподівано, «на рівному місці», постала виборча інтрига року. Під новообраним мером Варшави від «Громадянської платформи» Ганною Гронкевич-Вальц захиталося крісло. Виявилось, що пані Вальц своєчасно не подала декларацію про діяльність та доходи свого чоловіка. Крім пані Вальц, проштрафилось ще чимало щасливих обранців народу. Зокрема, прострочили терміни подання власних декларацій 177 мерів і війтів, з них 144 не склали довідок про економічне життя своїх «половинок». Загальне ж число порушників-депутатів місцевого рівня — 293. Якщо безкомпромісно слідувати закону, можливі перевибори на місцевому рівні по всій країні.

Спостерігаючи за нинішньою «елітою» боксу — з її вайлувато-бикуватими «звірами зі Сходу», слабкими колінами, не раз битими лідерами, — українські вболівальники не раз зітхали. Адже Віталій Кличко сказав, що не повернеться у бокс, і пішов у політику. Повернення українського «супертяжа» хотіли так сильно, що коли він усе ж таки вирішив відновити свою спортивну кар'єру, йому... не повірили. Але це таки правда: Віталій повертається! І вже у травні планує зустрітися на рингу з Олегом Маскаєвим. А головне, що радість спортивних прихильників Кличка-старшого анітрохи не зіпсувала настрій його політичним прихильникам і соратникам. Адже ні політику, ні тим паче своїх виборців «Залізний кулак» не кидає. «Мої плани щодо повернення у спорт нічого не змінять у моїх амбіціях та завданнях у політиці. Я залишаюся тут (у політиці. — Ред.), я знаю, що можу бути дуже корисним. Я не байдужий до тих процесів, які відбуваються в Україні», — сказав учора журналістам на сходах Київради її депутат, чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко.

«А я сподівався зекономити на пиві», — пожартував Юрій Луценко, проходячи між сидіннями автобуса, який віз провідників «Народної самооборони» і журналістів до Вінниці. Журналістів на перший виїзд нового громадсько-політичного руху зібралося справді багато, майже всі місця зайняли.

Кілька куцих абзаців — ото й усе, що можна знайти про Кальник у багатотомній «Історії міст і сіл Української РСР», на сьогодні методологічно та фактологічно вкрай застарілій і до абсурду тенденційній. Наприклад, із довідки ви нічого не взнаєте ні про часи заснування населеного пункту, ні бодай про першу письмову згадку, зате автори справно поінформують, що на момент підготовки видання в селі діяли партійна і комсомольська організації, які нараховували 48 комуністів і 107 комсомольців, а колгосп «Жовтень» користувався 2813 гектарами землі. А от про воістину вікопомні події — згадка ніби між іншим: «У роки визвольної війни 1648-1654 рр. Кальник був полковим містом».

Пошук у базі даних порталу Верховної Ради дав рівно нуль результатів щодо законопроекту про Президента України. Закону не існує навіть у проекті. Про що тоді взагалі йдеться? А йдеться, як завжди, про перерозподіл влади. От Прем'єр-міністру, приміром, здається, що влада у нас функціонує не досить ефективно, а одне з її крил — ще й не регламентовано. І він щиро дивується, чому цього, мовляв, не помічає Президент? Що ж, один Віктор залюбки направить іншого Віктора на путь істинний, і от тоді й настане у нас повна та беззаперечна «вікторія»...