Імперативний мандат посварив «громадівців»

      Політична мапа Дніпропетровщини, як відомо, від інших областей відрізняється суто місцевою специфікою. Адже тут у звичні для всієї України розклади в депутатському корпусі різних рівнів серйозно втрутився Блок Павла Лазаренка, представлений і в обласній раді, і в Дніпропетровській міській, і в багатьох інших. Причому в масовій свідомості команда «заокеанського в'язня» здавалася згуртованою, як ніхто інший, адже йшла на вибори загалом за несприятливої ситуації.

      Проте невдовзі з'ясувалося, що й тут до моноліту далеко. Скажімо, в обласній раді про вихід із фракції Блоку Лазаренка заявили відразу п'ятеро депутатів — людей на Дніпропетровщині досить відомих. Сам Павло Іванович щодо цих відступників гострих слів не шкодував. А отже, прийняття закону про імперативний мандат для депутатів місцевих рад, який нині так жваво обговорюється, для Блоку Лазаренка виглядало особливо актуальним.

      Однак карти несподівано сплутав голова дніпропетровської міської організації партії «Громада», керівник фракції Блоку Лазаренка у міській раді Загід Краснов. Він скликав прес-конференцію, на якій заявив про своє несприйняття імперативного мандата. Прискіпливі журналісти запідозрили, що до такої заяви Краснова підштовхнуло нещодавнє створення очолюваного ним же позафракційного об'єднання депутатів «Згода», до якого начебто увійшли близько 80 депутатів зі 120. Очевидно, закон про імперативний мандат не припав панові Загіду до душі тим, що ставить під загрозу існування такого формування.

      Принагідно журналісти поцікавилися, чию позицію пан Краснов висловлює — власну чи всієї фракції. «Власну, але, гадаю, й фракція мене підтримує», — Загід Хабібулаєвич висловився обережно.

      Проте все виявилося не так гарно, як змалював Краснов. По свіжих слідах його малозрозумілої прес-конференції було розповсюджено заяву за підписом голови дніпропетровської обласної організації ВО «Громада» Тетяни Полєйко. У ній однозначно наголошується на тому, що Краснов висловив винятково власну позицію. Сама ж «Громада» закон про імперативний мандат підтримує, оскільки це дозволить відтворити справді пропорційну систему депутатського представництва в тій же облраді, тож така норма є життєво необхідною на даному етапі.

      Тим часом поповзли чутки, що п'ятеро вищезгаданих відступників із Блоку Лазаренка сприйняли закон, який запроваджує для депутатів місцевих рад імперативний мандат, дуже болісно. Проте, судячи з усього, шляху назад для них немає. Принаймні сам Павло Іванович щодо цього неодноразово заявляв про свою незворушність.

ДО РЕЧІ

      Президент Віктор Ющенко має всі підстави повернути до Верховної Ради зі своїми вмотивованими пропозиціями Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад» (себто саме той, яким для «місцевих» депутатів встановлений імперативний мандат), оскільки він суперечить Конституції. Про це на брифінгу для преси заявив заступник керівника секретаріату Президента Ігор Пукшин. Зокрема, за його словами, зазначений закон передбачає визначення підстав для позбавлення статусу депутатів керівним органом тієї чи іншої політичної партії (наприклад вихід депутата із фракції відповідної політичної сили або «інші підстави»). Тоді як ст. 141 Конституції говорить, що підстави позбавлення парламентарія статусу мають бути чітко визначені законом. «Не повинні вони передаватися на відкуп політичній партії», — підкреслив Пукшин.

      Окрім того, перехідне положення закону передбачає, що його дія поширюється на депутатів, обраних 26 березня 2006 року, тоді, як згідно з Конституцією, закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків пом'якшення або скасування відповідальності особи.