Міністерство культури оголосило конкурс на найкращий логотип до 200–річчя Тараса Шевченка. Логотип, який переможе, буде розміщено на всіх брошурах, буклетах, рекламній продукції, що викори­стовуватиметься до Шевченкового ювілею. Винагородою для учасників конкурсу стануть три премії: за перше місце — 30 тисяч гривень, 20 тисяч за друге і 15 тисяч — за третє. Наразі, як повідомила «УМ» координатор конкурсу в Мінкультури Наталя Кіреєва, жодного проекту не надійшло, проте вона вірить, що ближче до завершення конкурсу, тобто до 22 травня, буде достатньо робіт для обрання найкращого логотипу. Відомо, що виставка конкурсних робіт проходитиме з 22 по 31 травня у Національному музеї Шевченка, а переможця буде визначено в останній день травня. До речі, за умовами конкурсу переможець, отримавши винагороду, відмовляється від своїх авторських прав.

Минуло два місяці після саміту Україна–ЄС, на якому перед Україною поставили так званий «список Фюле» — 11 критеріїв, що їх офіційний Київ має втілити в життя до листопада цього року, якщо хоче отримати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Проте Брюссель оголосив, що фактичні результати мають бути вже в травні — аби бюрократичні механізми встигли спрацювати до кінця осені. Травень уже на носі — що зроблено? Моніторинг із цього приводу днями оприлюднили провідні українські експерти. Голов­не завдання моніторингу — привернути увагу уряду й Президента до тих проблемних питань, на яких наголошувала Європа в лютому, закцентувати увагу на темпах і можливих наслідках у зв’язку з повільним проведенням реформ. Експерти визнають: на сьогодні є вагомі підстави говорити про великі проблеми в питанні підписання асоціації з ЄС.

Нинішній рік для французько–німецької дружби особливий, ювілейний. 50 років тому, 22 січня 1963–го, керівники двох дер­жав Конрад Аденауер і Шарль де Голль уклали унікальний договір, який започаткував тісну взаємодію не лише між урядами двох країн, а й на рівні шкіл, вищих навчальних закладів, підприємств тощо. Круглу річницю Єлисейського договору відзначали не лише в країнах–учасницях, а й поза їх межами. Не оминула цієї дати й Україна. Організаторами святкування виступили школярі й викладачі київських шкіл №20 та №14 із поглибленим вивченням, відповідно, французької і німецької мов. Участь в урочистостях, що відбулися минулої п’ятниці, взяли й очільники дипломатичних місій Німеччини і Франції в Україні, Надзвичайні і Повноважні посли Крістоф Вайль та Ален Ремі.

Автор скандального плаката про бабу, яка переписала хату на кота, бо її внук зібрався голосувати за «Регіони», Максим Голосний та народний депутат від партії «УДАР» Сергій Каплін створили антикорупційний інтернет–портал, який запустять найближчим часом. Як повідомили організатори на вчорашній прес–конференції, головна ідея проекту — перевірка співвідношення декларованих доходів та майна керуючого складу правоохоронних органів. Також Каплін і Голосний хочуть сформувати єдину базу нечесних чиновників, співробітників силових органів і політиків, які відмовляються декларувати свої доходи.

Щойно вийшовши з колонії, Юрій Луценко став одним із центральних персонажів української публічної політики. Луценко дав кілька великих інтерв’ю. Луценко провів зустрічі зі старими соратниками і створює задуманий ним у тюрмі громадський рух. Луценко до кінця тижня планує переговори з лідерами опозиції Яценюком, Тягнибоком і Кличком. Луценко став кумом Порошенка. Луценко лягає в лікарню. Усе це — повідомлення зі стрічок новин лише за три останні дні.

Після провального мітингу 2 квітня під Верховною Радою, коли опозиція не змогла зібрати належну підтримку, три фракції вирішили «реабілітуватися» і провести в Києві достроковий мітинг у рамках акції «Вставай, Україно!» Заклик на головне зібрання 18 травня лишається чинним, а позавчора в парку Шевченка біля Червоного корпусу університету зібралося близько 10—12 тисяч прихильників опозиції.

Чи то погідний вихідний день — Благовіщення — так подіяв на киян та гостей міста, чи новина щодо можливої появи на трибуні звільненого Юрія Луценка, але політичні лідери залишилися задоволені явкою своїх прихильників. Як сказав у коментарі «УМ» народний депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець, «українці почали серйозніше ставитись до подій, які відбуваються у країні, — це однозначно. І, можливо, саме пасивність 2 квітня змусила їх прийти сьогодні. Ми бачимо, що людей сьогодні однозначно більше, але водночас їх недостатньо».

Авжеж, судячи з плакатів, багато маніфестантів приїхали з областей. При цьому, як на око, принаймні половина учасників маніфестації була рекрутована на платній основі. Їх можна було майже безпомилково впізнати по прапорах у руках. Численні прапороносці щільно оточили постамент пам’ятника Шевченку й не бажали відкривати огляд тим, хто стояв трохи далі. Навіть умовляння Арсенія Яценюка з цього приводу були марними. Незважаючи на те, що значна частина зелених прапорів на вудлищах належала його «Фронту змін». Залишалося тільки слухати.

Скандальний законопроект №0918 (у попередній редакції — 2450) «Про порядок організації і проведення мирних заходів», який обмежував права громадян щодо мирних зібрань, не включено до порядку денного сесії Верховної Ради. Фактично це означає, що повертатися до цього закону більше не будуть. На думку експертів, це однозначна перемога громадськості щодо відстоювання своїх прав.

Вівторковий мітинг не виправдав сподівань опозиції, яка прагнула масовістю «задавити» позицію влади щодо відтермінування виборів у Києві, та фактично допоміг «Регіонам» утримати столицю у своїх руках. До таких висновків прийшли експерти, які вчора виступали в агенції «Українські новини» на прес–конференції на тему: «Засипало і змило рейтинг: суспільно–політичні наслідки снігового колапсу».

Законопроект, який занепокоїв українських школярів, не так давно був зареєстрований у Верховній Раді. Проте, нагадаємо, підтримки в суспільстві він не має й навіть викликає акції протесту. Одна з них відбулася 27 лютого на вулиці Банковій біля будівлі комітетів Верховної Ради, де проходили комітетські слухання щодо законопроектів «Про вищу освіту». Тоді на акцію протесту вийшло близько сотні студентів столичних вишів, які вимагали зняти з реєстрації законопроект Ківалова—Калетніка—Сороки.

Вісті із «кіпрського фронту» змушують здригатися не тільки вітчизняних олігархів. Той факт, що втрати вкладників «Банку Кіпру» можуть, виявляється, становити 60%, може завдати серйозного удару по вітчизняній економіці. Яка і без проблем острівної держави переживає далеко не найкращі свої часи. Торік Україна інвестувала в Кіпр 5,8 млрд. доларів, або 92% всіх своїх інвестицій. Вивести без втрат вдалося тільки 530 мільйонів — решта ж потрапила під безжальний урядовий каток. І нехай це практично стовідсотково не народні, а олігархічні кошти, легше нам з вами від цього не буде, переконані експерти.