Обійтись без «плану Б»

Минуло два місяці після саміту Україна–ЄС, на якому перед Україною поставили так званий «список Фюле» — 11 критеріїв, що їх офіційний Київ має втілити в життя до листопада цього року, якщо хоче отримати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Проте Брюссель оголосив, що фактичні результати мають бути вже в травні — аби бюрократичні механізми встигли спрацювати до кінця осені. Травень уже на носі — що зроблено? Моніторинг із цього приводу днями оприлюднили провідні українські експерти. Голов­не завдання моніторингу — привернути увагу уряду й Президента до тих проблемних питань, на яких наголошувала Європа в лютому, закцентувати увагу на темпах і можливих наслідках у зв’язку з повільним проведенням реформ. Експерти визнають: на сьогодні є вагомі підстави говорити про великі проблеми в питанні підписання асоціації з ЄС.

Стовідсоткового виконання «списку Фюле» не варто й очікувати, констатують спеціалісти. А найголовніші проблеми України, які ЄС вимагає вирішити до листопада — реформування судової й виборчої систем, вирішення питань щодо корупції та вибіркового правосуддя, — по сьогодні залишаються закритими. І навіть якщо й відбуваються якісь зрушення щодо втілення цих критеріїв, то, як каже Валерій Чалий, заступник директора Центру Разумкова, «аналізувати на сьогодні майже немає чого, оскільки основна частина того, що зроблено, — це або лише законопроекти, які вносяться урядом, або ж плани для реалізації».

«Звільнення Луценка не досить для того, щоб ЄС дав зелене світло асоціації. Рішучих дій або ж виконаної роботи поки, на жаль, не видно», — констатує пан Чалий.

Проте є в експертному середовищі й більш оптимістичні оцінки. Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко визнає, що Україна все–таки намагається виконати критерії, необхідні для підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. «Ми можемо говорити, що в усіх напрямках є спроби виконання критеріїв ЄС. Якщо говорити про перший блок питань, то такою ознакою є направлення до Венеціанської комісії законопроектів, які мають намір виправити проблеми під час парламентських виборів 2012 року, по другому блоку питань — звільнення Юрія Луценка», — каже експерт.

Питання ж щодо ув’язнення Юлії Тимошенко експерти не поспішають коментувати, оскільки, погоджуються вони, ймовірність того, що екс–Прем’єрку звільнять до 2015 року, дуже низька. Дехто ж прогнозує й таке: навіть за умови звільнення Януковичем Тимошенко цього буде недостатньо для підписання угоди про асоціацію з ЄС.

«Очевидно, що без виконання однієї з головних умов Євросоюзу угода буде під питанням. Проте варто зазначити, що критерій від ЄС не звучить так, що «потрібно випустити Тимошенко». Критерій полягає в тому, що потрібно зупинити вибіркове правосуддя в Україні, вирішити проблему, яка містилася в багатьох документах, де були знаковими імена двох лідерів колишньої опозиції, — каже Валерій Чалий. — Та навіть якщо розглядати це питання під іншим кутом, то чи вистачить одного звільнення Тимошенко для підписання угоди? Очевидно, що ні».

Очевидно, що й темпи виконання умов ЄС втрачаються, і якщо не почати активно працювати в ­цьому руслі, то можна зовсім запізнитися. Адже до травневого звіту лишається зовсім мало часу. «З такими темпами, якими діє Україна, навряд чи можна буде вийти на фінішну пряму. І варто зважити, що влітку не буде проводитись інтенсивна робота щодо впровадження реформ», — попереджає Валерій Чалий. На думку експерта, Україна повинна до кінця червня завершити основний блок питань щодо угоди про асоціацію з ЄС, а до кінця листопада відповісти на питання щодо вибіркового правосуддя. Інакше Європі доведеться запроваджувати «план Б», який зовсім не вигідний Україні.

І, як кажуть експерти, в Євросоюзі вже міркують про цей інший план щодо Києва. Варто згадати хоча б заяви канцлера ФРН Ангели Меркель, яка говорила про те, що Україна поки не готова до співпраці з ЄС. «Наше головне завдання на сьогодні — щоб Європа не перейшла до «плану Б». Не варто зараз робити завчасних висновків, почекаємо до травня–червня, коли вже і ЄС чекатиме від нас конкретних результатів. Можливо, якраз зараз розпочнеться інтенсивна робота», — каже доктор юридичних наук Микола Хавронюк, директор iз наукового розвитку Центру політико–правових реформ.

НА КОНТРОЛІ

Кваснєвський: Європа перестала сприймати Україну
в чорно–білих тонах

Один із чільних представників місії ЄС в Україні Александр Кваснєвський закликав українську владу й опозицію об’єднати зусилля для ухвалення Верховною Радою всіх необхідних євроінтеграційних законів. «Ми хотіли сказати від імені Європарламенту, що нам потрібна надзвичайно серйозна змістовна робота Ради. Нам потрібна спільна робота всіх парламентаріїв для ухвалення необхідних законів», — сказав Кваснєвський під час зустрічі з Прем’єр–міністром Миколою Азаровим. Екс–президент Польщі також зустрівся з Головою ВР Володимиром Рибаком та лідерами всіх парламентських фракцій.

«Угода про асоціацію — це історичний момент для України. Це не буде перемога уряду і програш опозиції, це буде перемога всього українського народу», — наголосив польський політик. Кваснєвський навів приклад європейських країн, зокрема Польщі, де влада й опозиція свого часу об’єдналися для інтеграції в Євросоюз.

Александр Кваснєвський підкреслив, що під час доповіді моніторингової місії Європарламенту в Страсбурзі було відзначено прогрес України на шляху підписання угоди про асоціацію з ЄС. Він додав: одним із головних досягнень роботи цієї місії є те, що Європа перестала сприймати події в Україні в «чорно–білих тонах». «Зараз це ставлення змінилося, і багато з європейських політиків глибше розуміють Україну», — сказав Кваснєвський.

Спостережна місія Європарламенту у складі екс–президентів Пета Кокса та Александра Кваснєвського представила Брюсселю свій звіт минулого тижня. Кваснєвський каже, що всі фракції ЄП позитивно оцінюють роботу моніторингової місії в Україні.