«Я бажаю предстати перед Богом 121–м митрополитом Київським. 16–м патріархом Московським і всієї Русі хай буде той, на кого вкаже Бог та ваш вибір», — звернувся в суботу предстоятель Української православної церкви до делегатів УПЦ, готуючись виряджати їх до столиці Російської Федерації на помісний собор РПЦ.
Що змінилося у світі з приходом Спасителя? Та майже нічого. Продажність, сімейні чвари, жадоба збагачення — навіть серед священнослужителів — нікуди не зникли за дві тисячі років. Утім Христове вчення передбачає зміни не у світі, а в кожній окремій душі. З’явилася ідея, отож багатство, земна слава, неохопні території, куплена пошана — це не головне. Справді важливим є лише «скарб небесний». Цікаво, що ніякому тоталітаризмові з його культом грубої фізичної сили не вдалося викоренити віру в людяність.
Царство Боже — всередині нас. І спершу в цій середині, що поки є темною печерою, має народитися світле дитятко. Народжений у печері–вертепі Спаситель, ще малесенький і безпомічний, потребує нашої уваги і турботи. У Святвечір, приймаючи подорожнього, згадуючи в молитві хворих і занедбаних, зажурених і знедолених, «не таких, як усі», ми тішимо самого Христа. Дитятко принесло у світ новину: Бог серед нас! І для Нього немає різниці — сильні ми чи слабкі, багато чи мало заробляємо, якої ми нації чи навіть... віросповідання. Він любить усіх, бо й Сам є Любов.
У західній християнській традиції Різдво — це найбільше свято. Передріздвяний католицький піст Адвент коротший за православний, він триває всього чотири тижні. Останній день Адвенту зветься Вігілія, тобто переддень Великого свята. Сьогодні надвечір свято завітає до багатьох осель в Україні — угорців, поляків, вірмен, литовців, словаків, чехів і частини українців.
«Це один із найулюбленіших святих усього християнського світу. На Заході його називають Санта–Клаусом, у нас — святим Миколаєм, — розповідає протоієрей Іван Рибарук, парох села Криворівня на Гуцульщині.
«Суспільство мало знає про Український інститут національної пам’яті», — ця теза стала провідною вчора під час «круглого столу», зініційованого редакцією газети «Україна молода». Кільканадцять знаних істориків із різних наукових інституцій і різних областей України спільно з керівництвом УІНП дискутували про причини «відмежованості» громадськості від цієї установи. Інститут працює і продукує певні ідеї. Але чому газетярі й телевізійники мало цікавляться результатами діяльності інституції, створеної для громадянської освіти й віднайдення спільного історичного поля нації? І в чому причина того, що українська сторона в особі УІНП «із затримкою» реагує, скажімо, на архівні провокації ФСБ і неадекватні заяви МЗС Росії? Ці та багато інших питань порушували учасники «круглого столу», дослідники складних тем історії ХХ століття — Голодомору, Голокосту, депортації кримських татар, які чи не вперше зібралися разом.
Могила Порфирія Мартиновича внесена до Державного реєстру пам’яток історії та культури України, отже, перебуває під охороною держави. Адже Мартинович, однокашник художників Сергія Васильківського й Миколи Самокиша в Петербурзькій Академії мистецтв, залишив по собі унікальні розвідки з історії кобзарства, численні малюнки з українського побуту кінця ХІХ — початку ХХ століття, заснував Красноградський краєзнавчий музей.
IX Конгрес Світового конгресу українців, що відбувся перед Днем Незалежності в Українському домі, як завжди, подарував радість представникам діаспори. За словами голови оргкомітету Марії Шкамбари, основним питанням цьогорічного зібрання стало налагодження координації між всіма українськими організаціями світу, яких є сотні. Конгрес також ухвалив резолюції щодо членства України в НАТО і щодо підтримки Грузії як цілісної незалежної держави. «Заяву СКУ про Грузію вже перекладено кількома мовами і передано до газет різних держав світу, де є українська громада», — розповіла «УМ» пані Марія.
У неділю українські вірмени відсвяткували 645–річчя вірменського кафедрального Успенського собору у Львові. Вірмени, які першими у світі прийняли християнську релігію на державному рівні, відзначають церковні свята за григоріанським календарем, отже, й храмове Успіння Богородиці мали на два тижні раніше, ніж православні. В Україні це другий за віком вірменський храм — 650–річчя першого, Сурб–Ншан у кримському монастирі Сурб–хач пишно відзначили у липні. У Львові теж погуляли на славу. Адже собор, збудований у 1363 році, є одним із найстародавніших храмів міста. Цікаво, що в 1180 році тут уже стояла вірменська церква Святої Анни.
Учора у Володимирському кафедральному соборі Києва патріарх УПЦ КП Філарет відправив молебень про мир у Грузії.
Зустріти Вселенського патріарха в аеропорт «Бориспіль» прибув сам Президент України, а також предстоятель УПЦ МП Володимир з владиками, представники уряду, депутати, посли. Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко серед вітальників не було. Під державним прапором України вишикувалися гвардійці в одностроях, військовий оркестр приготувався заграти вітальний марш. Зустріч патріарха, першого серед рівних у православ’ї, відбулася за протоколом державного візиту. Подібно сім років тому Київ зустрічав Папу Римського Івана Павла ІІ.
