Що змінилося у світі з приходом Спасителя? Та майже нічого. Продажність, сімейні чвари, жадоба збагачення — навіть серед священнослужителів — нікуди не зникли за дві тисячі років. Утім Христове вчення передбачає зміни не у світі, а в кожній окремій душі. З’явилася ідея, отож багатство, земна слава, неохопні території, куплена пошана — це не головне. Справді важливим є лише «скарб небесний». Цікаво, що ніякому тоталітаризмові з його культом грубої фізичної сили не вдалося викоренити віру в людяність.
Царство Боже — всередині нас. І спершу в цій середині, що поки є темною печерою, має народитися світле дитятко. Народжений у печері–вертепі Спаситель, ще малесенький і безпомічний, потребує нашої уваги і турботи. У Святвечір, приймаючи подорожнього, згадуючи в молитві хворих і занедбаних, зажурених і знедолених, «не таких, як усі», ми тішимо самого Христа. Дитятко принесло у світ новину: Бог серед нас! І для Нього немає різниці — сильні ми чи слабкі, багато чи мало заробляємо, якої ми нації чи навіть... віросповідання. Він любить усіх, бо й Сам є Любов.