Сьогодні на великі екрани в Україні виходить фільм, яким відкривали Каннський кінофестиваль, — «Принцеса Монако». Головну роль голлівудської акторки Грейс Келлі, яка 1956 року вийшла заміж за князя мініатюрної держави Монако Реньє ІІІ, зіграла не менш відома нині оскароносна австралійка Ніколь Кідман.
Людська психіка влаштована так, що страхітливі образи автоматично скидаються до підсвідомості, унеможливлюючи травматичне розуміння жаху. Психоаналітик К.Г.Юнґ назвав цю властивість «витісненням». Усі роки незалежності Росія була для української колективної підсвідомості класичним прикладом витіснення.
Місяць тому «УМ» (30.04.2014) рецензувала перший том академічної «Історії української літератури» у 12 книгах. Аж ось відбулося й публічне представлення цього небуденного видання. Як завжди, на таких зібраннях дізнаєшся багато такого, що вислизнуло з-під уваги критика.
На полицях книгарень з’явилася новинка у майже відсутньому в українській літературі жанрі: антиутопія Сергія Постоловського «Остання справа полковника Принципа» (К.: Самміт-Книга). Автор — професійний політичний аналітик, який здобував освіту юриста-міжнародника, зокрема і у Сполучених Штатах.
У Центральному будинку офіцерів 14-й міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» назвав імена лауреатів і дав путівку в життя новим авторам. Золоті, срібні та бронзові статуетки традиційно роздали у номінаціях: «Романи», «Кіносценарії», «П’єси», «Пісенна лірика» і «Твори для дітей».
Цьогорічна церемонія нагородження лауреатів літературного конкурсу «Коронація слова» почалася з Гімну України, хвилини мовчання за загиблими Небесної сотні та на сході країни й невеликого відеосюжету про Євромайдан. Усі концертні номери церемонії були патріотичного спрямування: українські костюми, давно відомі пісні «Думи мої, думи...», «Червона калина»...
Не можна сказати, що Україна винайшла 3D-живопис, але у цьому жанрі ми випередили Європу і країни СНД. Над картинами, які оживають відразу в декількох вимірах, паралельно з українською компанією Wall street почали працювати і в Китаї.
«Таке враження, що ти на десять років старший за нас», — говорить колега по роботі 30-річному Маку, передаючи йому косяк. Як виявляється, різниця у віці залежить не від того, скільки тобі років, а чи ти холостяк, чи зразковий сім’янин. Мак, якого грає Сет Роген («Трошки вагітна», «Це кінець»), живе в американській мрії.
Останнім часом обов’язковим атрибутом Херсона у травні був міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Заснований у 1998 році, він щорічно тішив місцевих театралів цікавою афішею, географія якої множилася з кожним наступним форумом.
Незважаючи на те, що афіша фестивалю цього року виявилася коротшою, ніж зазвичай, українські театри на «Мельпомені Таврії» були представлені досить широко.
