Риба–примара

Свідком небезпечної погоні стала дружина 49–річного рибалки. Минулої напрочуд погожої неділі подружжя вирішило порибалити на ставку села Насипне, що неподалік Феодосії. Чоловік закинув вудки на «карася і коропа», а жінка заходилась нашвидкуруч на березі накривати «галявину». Як потім вона зізналась, обоє трохи «промочили горло». Певно, тому за цим заняттям обоє й прогавили сам момент клювання.

Сто днів після указу

Учора в Сімферополі перед пресою звітував постійний представник Президента України в Криму Володимир Хоменко, призначений на цю посаду сто днів тому. Спершу він перерахував конкретні здобутки представництва за перший символічний термін. Так, наприклад, завдяки оперативному втручанню юридичної служби представництва вдалось завадити Верховній Раді автономії одноосібно «відрізати» від селища Охотниче, що біля Лівадії, понад 32 га землі, зменшивши в такий спосіб його кордони майже у шість разів (щоправда, проект постанови депутати лише відклали до кращих часів).

Море і виноград

Минулими вихідними у центрі курортної Алушти було велелюдно і гамірно. Різноманітні конкурси, у тому числі і зі збору сонячної ягоди, карнавальна хода, вуличні театральні постановки, виставка–продаж винограду і вина, продукції місцевого ефіроолійного підприємства, виноградний бал на території винзаводу «Алушта» — ось чим, певно, запам’ятаються для відпочивальників ці два дні. І все це різнобарвне дійство заради одного — розширення календарних рамок курортного сезону, хоча на тутешніх пляжах і так достатньо приїжджого люду.

«Постріл у спину»

«Постріл у спину»

Про намір тамтешніх «червоних» встигнути до 30 вересня пропіаритись на відкритті давно проанонсованого пам’ятника жертвам ОУН–УПА під символічною назвою «Постріл у спину» на площі Совєтській у центрі Сімферополя, ми вже повідомляли. Як «УМ» і припускала, з його появою безпосередньо на тісному майданчику перед кінотеатром «Сімферополь» вільного місця стане ще менше, враховуючи що тут уже стоїть бюст генерала–дисидента Петра Григоренка, а решту території час від часу «забивають» своїми агітнаметами заклопотані громадяни різної політорієнтації.

Черговий «привіт» Рудьковському

Тепер уже й голландські туристи мають уяву про дійсний стан справ у нашому Міністерстві транспорту та зв’язку. Адже цьому відомству, окрім залізниць, має нещастя підпорядковуватись ще така стратегічно важлива комунікація, як Севастопольський морський торговий порт. Учора до його причалу і мав намір пришвартуватись «Роттердам», на борту якого перебувало 1300 пасажирів. Однак, коли капітан дізнався, що довжина причальної стінки в порту менша за двісті метрів, одразу дав «відбій» і став на якірну стоянку на зовнішньому рейді. Іноземців, спраглих до історії колись закритого міста моряків, довелось доправляти, як під час якоїсь надзвичайної події, на судових катерах.

«Родіна» за «Постріл у спину»

«Родіна» за «Постріл у спину»

Якщо це станеться, то й так періодично перевантажений малими архітектурними формами майданчик перед кінотеатром «Сімферополь» має всі шанси з часом перетворитись на такий собі скульптурний парад антагонізмів. Річ у тім, що декілька років тому з ініціативи меджлісу кримсько–татарського народу тут уже встановили на гранітному постаменті бюст відомому радянському дисидента генералу Петру Григоренку. Так репатріанти, всупереч волі міськради тодішнього «червоного» скликанння, вшанували пам’ять людини, яка в шістдесяті роки публічно виступила за відновлення прав депортованого народу. Проросійські організації тоді відреагували на це, власне кажучи, прогнозовано — намагались буквально поруч, за сім–вісім метрів ліворуч, застовпити місце для пам’ятника цариці Катерині ІІ. Проте відразу наштовхнулись на дружний спротив тих же меджлісовських активістів та їхніх спільників із КУН, НРУ й інших правих партій. А відтак їхня ініціатива відклалася до «кращих» часів.

Гори димлять

Учора керівництво Радміну Криму переможно відрапортувало: гасіння пожежі в 12-му кварталі Алупкинського лісництва Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника в основному завершено. Головну роль зіграли усе ж «крилаті» рятувальники, тобто екіпажі літака Ан-32 та трьох гелікоптерів Мі-8. Саме їхні «точкові удари», тобто тонни морської води, що скидали на палаючі дерева через кожні десять хвилин, визначили перемогу над вогняною стихією. До речі, аж цілу ескадрилью гелікоптерів із Анапи на поміч готові були надіслати росіяни, але міністр Нестор Шуфрич дипломатично відмовився, мовляв, впораємось і самі.

Ліс горить — тріски летять

Ліс горить — тріски летять

Коли вся країна відзначала День незалежності, кримські рятувальники аж 22 рази виїжджали на гасіння пожеж. Здебільшого горіла висохла трава у степових і лісова підстилка у гірських районах півострова. Причина займання — неймовірна спека і людська безпечність. Наймасштабнішим у той святковий день виявилось загорання на площі 9,5 гектара в районі плато Ай-Петрі, що належить Куйбишевському лісництву. Проте завдяки злагодженим діям рятувальників МНС та робітників місцевого лісгоспу вдалось повністю локалізувати розповзання небезпечного верхового вогню.

Амури з патологією

Амури з патологією

Виявляється, підозрілого у вбивстві трьох жінок і замаху на четверту міліціонери затримали в Євпаторії ще 31 липня. Проте тільки на вчорашній прес-конференції керівник кримської міліції Анатолій Могильов повідомив про це офіційно і пояснив: мовляв, «під гребінку» взяли декількох типів, які теж могли бути причетні до тих злочинів. Отже, остаточної впевненості у правоохоронців не було. Нині ж після низки слідчих дій і, головним чином, зізнання самого підозрюваного вона з'явилась.

З бетонним Леніним — на дно

У такий спосіб лідер комуністів Чорноморського району Віктор Демусенко вирішив завадити знесенню пам'ятника у приморському селі Оленівка, що неподалік райцентру. Утім Ілліча геть не збирались розбивати на друзки чи відвозити кудись на сміттєзвалище. Монумент мав скласти компанію подібним експонатам комуністичної доби єдиного в Україні підводного музею поблизу мису Тарханкут, куди на екскурсію можна дістатись, щоправда, тільки в акваланзі. Так вирішили вчинити з монументом у виконкомі Оленівської сільради ще у 2003 році. Проте, як пояснив «УМ» сільський голова Юрій Щолок, тоді не вдалось провести повний демонтаж тільки тому, що не знайшлося коштів на замовлення проекту скверу замість зарослого бур'яном вигону з бетонною малою архітектурною формою (пам'ятник як такий ніде не зареєстрований) заввишки 2,3 метра у центрі.