Лікарня. У палаті лежить льотчик увесь у гіпсі, руки й ноги на підвісках і диктує санітарці лист: «Шановний видавець! На сторінці 13 вашої інструкції «Як керувати вертольотом» я виявив помилку!»

Пам’ятаю, як після ХХ з’їзду партії (а вона тоді була одна) ми, школярі Стройненської восьмирічки Свалявського району Закарпатської області, громили гіпсову статую Сталіна у фойє школи. Вождя рознесли на шматки — на пам’ять про тоталітарне минуле. Мені тоді дістався ніс...

Численні порушення, проблеми та курйози фіксували на багатьох виборчих дільницях, де в неділю проходили вибори до органів місцевого самоврядування. Проте подія в Одесі перевершила всі. На виборчу дільницю № 511108, що розташована по проспекту Академіка Глушка, 1-г (в приміщенні гімназії № 9), прибув темний лорд Дарт Вейдер, герой голлівудського фільму «Зоряні війни».

Більшості відомо про так звані місця сили, де неначе б’ють потужні енергетичні джерела Землі та Космосу, здатні впливати на здоров’я і долю людей. Однак не всі вони (особливо наші, вітчизняні) так широко розрекламовані, як, приміром, Гімалаї чи острів Пасхи, Ієрусалим чи озеро Байкал.

Якось на книжковому ярмарку, без зупину проминаючи поетичну сцену, раптом вклякнув: дівчина чаклувала ритмічними семантизованими вигуками, ніби впадаючи на кодах у транс. Мимоволі спливло у пам’яті: таке читання чув наживо хіба в Оксани Забужко; пригадався й її рядок: «Істеричка, химерниця, відьма в чаду незагоєних слів» (Вірші: 1980—2013. — К.: Комора, 2013).

Такого гламурного та водночас неприродного кольору — яскраво-рожевого — водойма на знаменитому курорті Куяльник набула протягом минулого тижня. Із висоти пташиного польоту лиман виглядає, як жувальна гумка. Вигляд із землі більш прозаїчний — не такий яскравий, але рожеві тони все одно чітко вирізняються на тлі звичного ландшафту.

Усі ми звикли до миготіння екранів телевізорів, ноутбуків та інших електронних засобів інформації та розваг. Здається, нічого більше й не треба. Уже книжка відходить на другий план. Але є ще один дуже важливий засіб здобуття знань, пізнання світу і видатних людей — це музеї.

На засіданні Тернопільського прес-клубу група громадських активістів, поціновувачів історії рідного міста, презентувала оригінальний проект, приурочений 475-річчю обласного центру.

Я відчиняю двері на балкон, переступаю поріг, і тиша, сповнена чистим, прозорим, немов коштовний кришталь, повітрям, щільно огортає мене. Здається, варто простягнути руку — і повітря задзвенить — так багато його довкола. Ніби й не видно його, та відчуваєш це повітря усім своїм єством. «Порожнє повніше за повне», — здається, тепер я розумію, про що йшлося у стародавніх філософів...

Він — киянин. Футбольні університети проходив у Донецьку. До гравця першої ліги доріс у Вінниці, до кандидата у збірну — в ізраїльській Хайфі. Також працював у Єрусалимі. В українській прем’єр-лізі та національній команді дебютував лише минулої осені, вже як луганчанин. Точніше, як гравець «Зорі», що базується зараз у Запоріжжі.