Дорогий метр
Питанням, скільки ж я буду платити по-новому за свою квартиру, нині переймаються мало не всі пересічні українці. Із 1 вересня чиновники «ощасливили» нас підвищенням на 25 відсотків вартості електроенергії. А влада на місцях, виходячи з власних розрахунків, підвищує й собі тарифи на комунальні послуги — без цього, кажуть, ніяк не обійтися: газ же й світло дорожчають. Де управлінці більш «гуманні», там підвищення вiдбувається поступово вже кілька місяців, без особливих стресів для населення. Але у більшості регіонів про нові цифри у рахунках за комунпослуги повідомили раптово — ще й підвищили ціну удвічі-тричі. Як тут не запанікуєш! Тепер практично по всіх обласних центрах, де вдалися до «підігрівання» тарифів, у середньому класична трикімнатна квартира 60—65 метрів квадратних обійдеться її власнику гривень у 500 щомісяця. За умови мінімальної зарплати в Україні 375 гривень таке підвищення виглядає просто знущанням.
Звісно, будуть субсидії. За даними Мінпраці, у грудні кількість отримувачів житлових субсидій зросте на 760 тисяч — до 1,6 мільйона українців. Але хто по ту кляту субсидiю бігав, той знає, що то за каторга — вибивати у нашій державі якісь пільги.
І найобразливіше, що, заплативши такі пристойні гроші за комунальні послуги, ви навряд чи зможете розраховувати на краще виконання обов'язків тих же ЖЕКів. А це знову означає — брудні, темні, смердючі під'їзди, «профілактичне» відключення води на цілу вічність і п'янi сантехніки, які вимагають хабарів.
Сподіватися на милість місцевої влади не доводиться. І хоча деякі політичні партії називають це підвищення незконним і закликають створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з розслідування об'єктивності підвищення тарифів на газ для населення, шансів на успіх небагато.